Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №753/14017/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14017/26

провадження № 3/753/4273/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка працює менеджером зі збуту, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 16 червня 2026 року об 11 год. 27 хв. у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, допустила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: здійснила розрахункову операцію з продажу автокрісла вартістю 10 440 грн 50 коп. без застосування реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій (РРО/ПРРО) та без видачі покупцю розрахункового документа встановленої форми (фіскального касового чека). Крім того, відповідно до протоколу, загальна сума готівкових коштів за операціями, не проведеними через РРО/ПРРО, становила 13 450 грн. Також повернення товару на суму 10 440 грн 50 коп. було здійснено без застосування РРО/ПРРО та без видачі відповідного фіскального касового чека. Зазначеними діями, за змістом протоколу, ОСОБА_1 порушила вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв`язку з чим її дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 щодо складеного відносно неї протоколу заперечила та пояснила, що розрахункову операцію було проведено із затримкою у зв`язку з тим, що на момент здійснення продажу касовий апарат не працював. За її словами, одразу після відновлення його роботи нею було проведено всі необхідні розрахункові операції. Крім того, ОСОБА_1 просила долучити до матеріалів справи копії фіскальних чеків встановленого зразка, сформованих 16.06.2026 о 17:27 на загальну суму 10 440 (десять тисяч чотириста сорок) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, а також копію Z-звіту за зміну від 16.06.2026 № 349, на підтвердження наведених нею обставин.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 ,, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 1551 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Положеннями п. 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що під час здійснення розрахункової операції касовий апарат перебував у технічно несправному стані, у зв`язку з чим проведення розрахунку через РРО/ПРРО на момент продажу було неможливим. За твердженням ОСОБА_1 , після відновлення працездатності РРО/ПРРО всі розрахункові операції були нею проведені у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з обставин справи, розрахункову операцію, яка стала предметом перевірки, було здійснено о 11:27. З наданих ОСОБА_1 копій фіскальних чеків встановленого зразка вбачається, що відповідна розрахункова операція проведена лише о 17:27, тобто через шість годин після її фактичного здійснення.

Суд зазначає, що несправність реєстратора розрахункових операцій не надавала ОСОБА_1 права здійснювати розрахункову операцію без її належної реєстрації. У разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій суб`єкт господарювання зобов`язаний діяти відповідно до вимог законодавства, а не проводити розрахункові операції з подальшою їх реєстрацією після відновлення роботи касового апарату.

Таким чином, надані ОСОБА_1 фіскальні чеки та Z-звіт лише підтверджують факт подальшої реєстрації розрахункової операції, однак не спростовують встановленого порушення та не свідчать про його відсутність, оскільки не підтверджують проведення розрахункової операції у момент її фактичного здійснення.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1551 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 1551 КУпАП.

Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 155-1, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього КУпАП, на підставі статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: