Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №595/759/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/759/26Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І.

Провадження № 33/817/445/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю адвоката Рекуша О.Р., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Рекуша О.Р. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

Згідно з постановою суду, 23 травня 2026 року о 01:43 год. в с.Підзамочок по вул. Тернопільська ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Рекуш О.Р. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Бучацького районного суду від 02 липня 2026 року та провадження в справі за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вважає, що дана постанова про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП є незаконною та необґрунтованою.

Посилається на те, що відеозапис не містить в собі будь-яких даних, які б вказували, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Зазначає, що наведені обставини підтвердив допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , який зазначив, що саме він був водієм транспортного засобу Вольцваген Пасат днз НОМЕР_2 в момент зупинення даного транспортного засобу працівниками поліції, а ОСОБА_1 в той момент перебував на передньому пасажирському сидінні.

Наголошує на тому, що після зупинки транспортного засобу вони обоє вибігли з автомобіля та намагалися втекти, оскільки боялися, що поліцейські разом із працівниками ТЦК їх затримають та мобілізують.

Вказує, що до протоколів про адміністративне правопорушення не надано доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Рекуша О.Р., який підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673186 від 23 травня 2026 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування ОСОБА_1 23 травня 2026 року о 01:43 год. в с. Підзамочок по вул. Тернопільська транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

З рапорту ст. інспектора-чергового ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Свистуна І.В. від 23.05.2026 року вбачається, що 23.05.2026 року о 02.52 год. в ході патрулювання в с. Підзамочок було зупинено транспортний засіб марки «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , 1995 р.н., за порушення комендантської години та правил дорожнього руху, а саме, не працювала підсвітка номерного знаку в темну пору доби.

Вказано, що під час перевірки документів у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився. ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом.

Відповідно до відеозапису камер поліцейських, під час патрулювання 23 травня 2026 року о 01:43 год. в с. Підзамочок по вул. Тернопільська, було зупинено т/з «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 , водій вибіг з авто та утікав, інших осіб у автомобілі не було.

Наздогнавши водія, встановили, що це ОСОБА_1 ..

Як стверджує відеозапис, під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції повідомили, що він керував т/з під час комендантської години та порушив ПДР, а саме, не працювала підсвітка номерного знаку в темну пору доби, чим порушив п 2.9. (в), в зв`язку з чим водій був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде. Працівник поліції роз`яснив відповідальність останньому.

У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 травня 2026 року у медичному закладі.

Відповідно до пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.

Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що відеозапис не містить даних, які б вказували, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки з відеозапису вбачається, що після зупинки автомобіля поліцейські бачили, як водій вибіг з автомобіля та утікав, інших осіб у автомобілі не було. Наздогнавши водія, встановили що це ОСОБА_1 ..

У подальшому, працівники поліції повідомили, що він керував т/з під час комендантської години та порушив п 2.9. (в) ПДР, а саме, не працювала підсвітка номерного знаку в темну пору доби, в зв`язку з чим водій був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Суд обгрунтовано не взяв до уваги, що свідок ОСОБА_2 вказав, що він був водієм транспортного засобу Вольцваген Пасат днз НОМЕР_2 в момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції, а ОСОБА_1 в той момент перебував на передньому пасажирському сидінні, оскільки вказаний свідок перебуває у дружніх та сусідських відносинах з ОСОБА_1 , тому він є зацікавленою особами. При цьому, з відеозапису вбачається, що інших осіб, окрім водія ОСОБА_1 , у автомобілі не було.

Незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

За невиконання такого обов`язку, тобто відмову водія від проходження огляду на виявлення стану сп`яніння, настає юридична відповідальність, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не містить такого елементу, як “причина зупинки транспортного засобу”. Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що до протоколів про адміністративне правопорушення не надано доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Права та обов`язки ОСОБА_2 поліцейський роз`яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських.

Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Рекуша О.Р. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя