Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №336/12184/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 336/12184/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/12184/24 Головуючий в 1 інст.Дацюк О.І.

Провадження №33/807/1009/26 Доповідач в 2 інст.Сінєльнік Р.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Сінєльніка Р.В., за участю захисника-адвоката Ткач В.О. (в режимі відеоконференції), розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника-адвоката Ткач В.О. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 грудня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає у АДРЕСА_1 ,визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень в дохід держави.

Згідно з постановою суду, 23 листопада 2024 року приблизно о 22.38 годині ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку №27 по вул. Запорізька у с.Кущове Запорізького району Запорізької області, керував автомобілем OpelAstra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (рівень алкоголю 0,61‰).

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанціїта закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Також, захисник звернувся із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувана постанова прийнята суддею з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 245, 251, 280 та 283 КУпАП, які вимагають повного, всебічної о та об`єктивного дослідження обставин справи, належної оцінки доказів та обґрунтованого висновку. Суд неналежним чином дослідив та оцінив обставини справи та наявні в ній докази, що істотно вплинуло на правильність вирішення справи та призвело до необґрунтованого визнання винуватим ОСОБА_1 . Судом допущено спрощений, формальний підхід при розгляді справи без здійснення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, як того вимагає ст. 280 КУпАП.

Об`єктивних, належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у справі не зібрано, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

Таким чином, враховуючи, що факт керування транспортним засобом та перебування у стані алкогольного сп`яніння не доведено та порушено порядок зупинення транспортного засобу, є підстави вважати протокол недійсним, висновок першої інстанції про достатність доказів, які вказують на винуватість ОСОБА_1 , є помилковим, а отже, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Заявлене захисником-адвокатом Ткач О.В. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не брав участі у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки був відсутній за місцем реєстрації, у зв`язку з його постійним перебуванням на військовій службі та участю в бойових діях.

01 червня 2026 року та 07 липня 2026 року захисником-адвокатом Ткач В.О. було подано заяву до суду першої інстанції про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, та надалі захисник отримала доступ до оскаржуваної постанови.

Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №180701 від 23 листопада 2024 року, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував автомобілем у вказаний день та час у стані алкогольного сп`яніння;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Результати огляду на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «AlcotestDrager 6810», результат позитивний 0,61 проміле;

- тестуванням із застосуванням спеціального технічного засобу «AlcotestDrager 6810», результат огляду ОСОБА_1 позитивний – 0,61 проміле;

- відеозаписом.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Євтушенка Є., згідно з яким, останній доповідає, що 23.11.2024 о 22:38 Запорізька область, Запорізький район, с. Кущове, Запорізька 27, було зупинено т.з.Опель Астра д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , м.т. НОМЕР_2 , мешкає: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_3 посада – водій, звання - старший солдат. В форменому одязі, без зброї, у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що відповідає обстановці. Водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного пристрою Alcotest Drager 6820, результат позитивний 0.61 тест№ 2853, з результатом згоден.

Складено електронний протокол ЕПР1 180701 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Вилучено ПВ ВАА 949565. Видано ТД 307205.

Від керування відсторонено, шляхом паркування т/з без порушень ПДР, про повторність попереджений.

Фізична сила, спеціальні засоби не застосовувалися.

Подію зафіксовано на бодікамери 471872, 471407.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Доводи захисника з приводу недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, та порушення порядку зупинення транспортного засобу, спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Зокрема, з відеозапису події убачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , останньому було повідомлено причину зупинки – п.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», а також повідомлено про наявність ознак алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою алкотестера Drager 6810.

ОСОБА_1 погодився на проходження вищевказаного огляду, та в результаті його проведення було виявлено позитивний результат - 0,61%о проміле, з яким погодився останній.

Отже, жодних порушень при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд не убачає, оскільки працівниками поліції було дотримано вимоги закону під час проведення такого огляду.

Згідно з положеннями п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, наявними в справі доказами підтверджується те, що ОСОБА_1 у зазначений у протоколі день та час керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, а доводи захисника про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Ткач В.О. залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 грудня 2024 року, стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.В. Сінєльнік