Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №442/5759/26
Суддя: Курус Р. І.
Справа № 442/5759/26
Провадження №3/442/1245/2026
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 серпня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, ППФО, проживаючої на АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, -
в с т а н о в и л а:
ППФО ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення : неповідомлення або несвоєчасне повідомлення податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, а саме не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку за формою 1ДФ за IV квартал 2025 року, чим порушено п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, ст.18, п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, що виявлено при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки та викладено у акті від 02.07.2026.
На час судового розгляду зазначеної справи правопорушниця на розгляд справи не з`явилась, не повідомивши причин неявки, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 163-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При оцінці доказів керуюсь принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дослідивши представлені на розгляд адміністративні матеріали, зокрема, протокол № 011199 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ № 2588/13-01-24-09 від 22.07.2026, у якому зазначено, що ОСОБА_1 з даним порушенням згідна; витяг за акту від 02.07.2026 №29538/13-01-24-09/2938009626, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП, її провина доведена зібраними у справі матеріалами.
Проаналізувавши вищевказані документи, доходжу до переконання, що вони є доказами у розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, до суду не подано.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винної, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, суд вважає, що стягнення слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема її виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень. Накладення на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ч. 1 ст. 163-4, ст. 247, ст. 284 КУпАП, -
п о с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Курус Р.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua