Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №398/2635/26 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 серпня 2026 р.

Справа: №398/2635/26

Суддя: Єгорова С. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 398/2635/26

провадження № 22-ц/4809/1314/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С.М. (суддя-доповідач), суддів: Мурашка С.І., Чельник О.І.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року у складі головуючого судді Ремезок А. Ю.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції.

У квітні 2026 року Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» звернулось до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №4/3382111 від 04 листопада 2020 року в сумі 285 287, 90 грн.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості передано на розгляд за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд керувався тим, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з реформою децентралізації, яка відбулася на підставі Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX, що набула чинності з 19.07.2020, змінився адміністративно-територіальний поділ Кіровоградської області зі збереженням її загальних меж, та до складу Олександрійського району (з адміністративним центром у місті Олександрія) увійшли території Великоандрусівської сільської, Новопразької селищної, Олександрійської міської, Онуфріївської селищної, Пантаївської селищної, Петрівської селищної, Попельнастівської сільської, Приютівської селищної, Світловодської міської територіальних громад, затверджених КМУ. Микільська сільська рада до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX була органом місцевого самоврядування у Світловодському районі Кіровоградської області. Водночас, згідно з п. 3-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX. З урахуванням зазначеного, суд вважав, що цивільна справа за позовом Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає передачі за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивач самостійно обрав Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області для розгляду справи, а тому, позовна заява мала бути повернута позивачу без передачі справи до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд до іншого суду.

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не встановлено обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції – без змін.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Отже, реалізація права особи на судовий захист здійснюється в порядку, встановлено процесуальним законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Також, дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Стаття 32 ЦПК України визначає, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач у позовній заяві зазначив адресою місця реєстрації відповідача – АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №2661865 від 28 квітня 2026 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.83).

Так, згідно з реформою децентралізації, яка відбулася на підставі постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX, що набула чинності з 19.07.2020, змінився адміністративно-територіальний поділ Кіровоградської області зі збереженням її загальних меж, та до складу Олександрійського району (з адміністративним центром у місті Олександрія) увійшли території Великоандрусівської сільської, Новопразької селищної, Олександрійської міської, Онуфріївської селищної, Пантаївської селищної, Петрівської селищної, Попельнастівської сільської, Приютівської селищної, Світловодської міської територіальних громад, затверджених КМУ.

Микільська сільська рада до набрання чинності постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX була органом місцевого самоврядування у Світловодському районі Кіровоградської області.

Водночас, згідно з п. 3-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Крім того, згідно з роз`ясненнями Ради суддів України, що наведені у листі від 22.07.2020 №9рс-466/20-вих, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Процес децентралізації на теперішній час стосовно судів не завершено.

Таким чином, суд першої інстанції, враховуючи вищенаведені норми, дійшов правильного висновку про передачу справи на розгляд до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить ця справа.

Помилковими є доводи відповідача щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачеві через звернення з цим позовом до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого не належить ця справа.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги грунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а оскаржувана ухвала суду у цій справі постановлена з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не встановлено.

З підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повна постанова складена 03.08.2026.

Судді С .М. Єгорова

С. І. Мурашко

О. І. Чельник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua