Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №201/5162/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2098/26 Справа № 201/5162/26 Суддя у 1-й інстанції - Батуєв О.В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 26 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 26 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 4 (чотири) місяці.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що 29.03.2026 о 00:15 год, в м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 31-А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не погоджуючись з оскаржуваною постановою вказує, що вона є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами було встановлено щодо нього органами державної виконавчої служби у зв`язку з наявністю заборгованості за сплати аліментів на підставі ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак судом першої інстанції під час розгляду справи не було враховано положення ч.10 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження», який містить перелік імперативних заборон щодо застосування такого обмеження до боржника, зокрема у разі, якщо використання транспортного засобу зумовлено хворобою осіб, які перебувають на утриманні боржника, що підтверджується довідкою МСЕК або ЛКК лікувально-профілактичного закладу.

Апелянт зазначає, що його мати — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на тяжке онкологічне захворювання, перебуває на лікуванні у медичному закладі «Клінічний онкологічний диспансер ДОР». У зв`язку з вкрай тяжким фізичним станом матері після курсів лікування, слабким імунітетом та загальною слабкістю, її пересування громадським транспортом є неможливим та становить пряму загрозу її життю та здоров`ю. Матір перебуває на його утриманні, потребує постійного, регулярного та оперативного транспортування до лікаря для здачі аналізів, проходження процедур та отримання невідкладної медичної допомоги.

Автомобіль, яким він керує, є єдиним доступним та можливим засобом для забезпечення транспортування тяжкохворої матері до медичних установ.

В силу прямої заборони, встановленої п.2 ч.10 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», тимчасове обмеження у праві керування не може бути застосоване до нього взагалі, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.

На підставі наведеного ОСОБА_1 просить постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 26.06.2026 скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУПАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Інформації про поважність причин неявки, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Враховуючи наведене апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає можливим провести апеляційний перегляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які перевірені та досліджені під час апеляційного розгляду.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626736 від 29.03.2026, о 00:15:00 годині 29 березня 2026 року, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 31-А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.3 ст. 126 КУпАП.

У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено «пояснення надам у суді».

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 були роз`яснені його процесуальні права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, положення ст.63 Конституції України, і повідомлено місце та час розгляду справи у суді першої інстанції, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі.

Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).

Згідно рапорту працівника поліції, 29.03.2026 під час перекриття Центрального мосту було зупинено автомобіль КІА К5, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході перевірки документів за базою даних «ІПНП» було встановлено, що ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві користування транспортними засобами за постановою Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ДТУЮ в Дніпропетровській області від 27.09.2019 серії ВП №54322903. Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП (а.с.2).

Відповідно до копії постанови Державного виконавця Індустріального відділу ДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами серії ВП №54322903 від 27.09.2019, ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві користування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно Виконавчого листа № 2/329/47/2017, виданого 13.04.2017 (а.с.3).

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 31 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.1«а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами при обставинах встановлених постановою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 26.06.2026, чим він порушив вимоги п.2.1 “а” ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.

У свою чергу в поданих апеляційних скаргах стороною захисту не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи та керування ним транспортним засобом у період дії тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а оспорює лише законність встановлення постановою державного виконавця тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом щодо нього.

Твердження апелянта про те, що згідно вимог п.2 ч.10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо нього не може бути застосоване тимчасове обмеження у праві користування транспортним засобом через перебування на його утриманні тяжкохворої матері – не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, правильність кваліфікації його дій, вид та міру призначеного адміністративного стягнення. Разом з цим апеляційний суд звертає увагу на те, що в рамках цього провадження переглядається лише законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винуватим за ч.3 ст. 126 КУпАП, а не законність застосування щодо нього державним виконавцем тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Будь-яких доказів оскарження ОСОБА_1 у встановленому законом порядку його тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено постановою державного виконавця від 27 вересня 2019 року, матеріали справи не містять та суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином ОСОБА_1 , керуючи о 00.15 годині 29 березня 2026 року в м.Дніпрі по вул. Січеславська Набережна, 31-А, транспортним засобом КІА К5, д.н.з. НОМЕР_1 розумів, що відносно нього наявні тимчасові обмеження у праві керування транспортним засобом, що в свою чергу свідчить про наявність у останнього умислу на порушення встановленого щодо нього тимчасового обмеження, та як наслідок, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційні доводи про перебування на утриманні у апелянта тяжкохворої матері, яка потребує постійної допомоги та піклування — заслуговують на увагу, водночас ця обставина не свідчить про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, чим було порушено вимоги п.2.1 “а” ПДР, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, детально проаналізував усі доводи, викладені захисником у клопотанні про закриття справи, надав на них вичерпні відповіді та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 4 (чотири) місяці, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Соборного районного суду міста Дніпра від 26 червня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 26 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО