Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №212/12783/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/12783/25

2-о/212/39/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу

у складі: головуючого судді Хомченко Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Сівак А.О.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2 .

Заінтересованої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Кривому Розі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 , заінтересована особа ОСОБА_4 , заінтересована особа Міністерство оборони України Про встановлення факту що має юридичне значення,_

встановив

У жовтня 2025 року заявник, в інтересах якого діє його представник - ОСОБА_2 , звернувся до суду через систему «Електронний суд», із заявою про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 (далі - заявник) звертається до суду із заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виховував заявника з дитинства як рідного сина. Метою встановлення батьківства ОСОБА_5 відносно заявника є реалізація заявником в подальшому права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченої пунктом 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 07 серпня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, батьками заявника зазначені: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 . Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 24 жовтня 2025 року свідчить, що відомості про батька внесено до актового запису № 799 від 07 серпня 2003 року відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, тобто - за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька записані за її вказівкою. Невдовзі після народження заявника його мати, ОСОБА_7 , почала спільно проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 14 вересня 2012 року вони зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області. З раннього дитинства заявника ОСОБА_5 фактично виконував обов`язки батька - доглядав за заявником, виховував його, забезпечував матеріально та піклувався про нього як про рідного сина. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_5 був мобілізований до лав Збройних Сил України. 03 червня 2025 року мати заявника отримала сповіщення № ГПП/5487 про загибель ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Самарівського району Дніпропетровської області. Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 09 червня 2025 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). За життя ОСОБА_5 відкрито визнавав заявника своїм сином. Заявник, своєю чергою, сприймав його як рідного батька, був з ним тісно пов`язаний емоційно та виховувався ним до досягнення повноліття. Заявник ніколи не сумнівався у тому, що саме ОСОБА_5 є його батьком. Від народження й до смерті ОСОБА_5 заявник постійно проживав разом із ним та своєю матір`ю, вони вели спільне господарство, а ОСОБА_5 виконував усі батьківські обов`язки, передбачені сімейним законодавством: виховував, утримував та піклувався про дитину як про власну. Просить заяву задовольнити.

Заявник у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, надав пояснення аналогічно викладеним у заяві ,просив заяву задовольнити.

Представник заявника у судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги , просила їх задовольнити .

Заінтересована особа ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився , про час та дату розгляду справи його було повідомлено належним чином ,надав заяву у якій не заперечував проти задоволення заявлених вимог.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явся , про час та дату розгляду справу його було повідомлено.

Представник заінтересованої особи Міністерство оборони України у судове засідання не з`явся , про час та дату розгляду справу його було повідомлено належним чином.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтвердили той факт ,що за життя ОСОБА_5 відкрито визнавав заявника своїм сином. Заявник сприймав його як рідного батька, був з ним тісно пов`язаний емоційна та виховувався ним до досягнення повноліття. Заявник ніколи не сумнівався у тому, що саме ОСОБА_5 є його батьком. Від народження й до смерті ОСОБА_5 заявник постійно проживав разом із ним та своєю матір`ю, вони вели спільне господарство, а ОСОБА_5 виконував усі батьківські обов`язки, передбачені сімейним законодавством: виховував, утримував та піклувався про дитину як про власну.

Суд, заслухав пояснення сторін ,свідків та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 07 серпня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, батьками заявника зазначені: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 .

Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 24 жовтня 2025 року свідчить про те, що відомості про батька внесено до актового запису № 799 від 07 серпня 2003 року відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, тобто - за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька записані за її вказівкою.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 09 червня 2025 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

03 червня 2025 року мати заявника отримала сповіщення № ГПП/5487 про загибель ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок ракетного удару поблизу населеного пункту Зарічне Самарівського району Дніпропетровської області.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до ст. 130 Сімейного кодексу України (далі - СК України), у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень зроблено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (тобто зі слів матері).

Системний аналіз статей 125, 128, 130 СК України свідчить, що підставою для встановлення факту батьківства за рішенням суду є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи (кровне/біологічне споріднення ).

Як убачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відомості про батька внесені до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері).

Згідно з наданими матеріалами, шлюб між матір`ю заявника - ОСОБА_7 та померлим ОСОБА_5 було зареєстровано лише 14 вересня 2012 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник вказує на те, що ОСОБА_5 з дитинства фактично виконував обов`язки його батька: виховував його, піклувався, забезпечував матеріально та проживав разом із ним та його матір`ю однією сім`єю.

Суд зазначає, що факт спільного проживання, матеріального утримання та виховання дитини чоловіком, який зареєстрував шлюб із матір`ю дитини після її народження, свідчить про наявність між ними фактичних сімейних відносин у статусі «вітчим та пасинок» (ст. 260 СК України), проте не є беззаперечним доказом біологічного походження дитини від цього чоловіка.

Сімейний кодекс України чітко розрізняє правовий статус «батька» (за походженням або усиновленням) та правовий статус «вітчима» (чоловіка матері, який виховує дитину). Інститут встановлення факту батьківства (ст. 130 СК України) спрямований на встановлення саме біологічного споріднення між дитиною та померлим чоловіком, а не на юридичне закріплення відносин виховання пасинка вітчимом за відсутності усиновлення за життя померлого.

Жодних належних та допустимих доказів (зокрема, висновку судово-генетичної/ДНК експертизи, медичних документів чи інших беззаперечних відомостей), які б безсумнівно підтверджували кровне (біологічне) походження ОСОБА_1 саме від ОСОБА_5 , суду надано не було, а клопотань про призначення відповідних експертиз заявником не заявлялося.

Крім того, суд враховує, що п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає підстави для відстрочки для близьких родичів загиблого (зокрема, синів/доньок). Законодавець чітко обмежує це коло осіб родинним (кровним) спорідненням або юридичним усиновленням. Встановлення факту «батьківства» без підтвердження біологічного походження виключно з метою підпадання під дію даної норми закону суперечить принципам правової визначеності та правового порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт біологічного батьківства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_1 не доведений належними та допустимими доказами у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст 262-265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 , заінтересована особа ОСОБА_4 , заінтересована особа Міністерство оборони України Про встановлення факту що має юридичне значення відмовити.

У повному обсязі рішення буде складено 31.07.2027 року

У повному обсязі рішення складено та підписано 31.07.2027 року .

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Л. І. Хомченко