Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №932/4445/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7189/26 Справа № 932/4445/26 Головуючий у першій інстанції: Куцевол В. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Гапонова А.В.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Дніпра у складі судді Куцевола В.В. від 15 квітня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – Дніпровська міська рада, про визнання договору дарування недійсним та визнання спадщини відумерлою,–

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 15 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – Дніпровська міська рада, про визнання договору дарування недійсним та визнання спадщини відумерлою.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви щодо забезпечення позову.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог заяви, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення заяви щодо забезпечення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що у березні 2026 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 звернулись до місцевого суду із позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в якому просять визнати недійсним договір дарування 1/2 частки квартири від 10.03.2023 року, що укладений між ОСОБА_6 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдаровувана), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О., зареєстрований за №705; визнати відумерлою спадщину, що відкрилася після ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з 1/2 (однієї другої) частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 86,4 кв.м., житловою площею 49,7 кв.м., та передати її у власність територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра від 15 квітня 2026 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – Дніпровська міська рада, про визнання договору дарування недійсним та визнання спадщини відумерлою.

Разом з позовною заявою позивачами до місцевого суду була подана заява про забезпечення позову з тим обґрунтуванням, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є кредиторами померлого ОСОБА_6 , який незадовго до своєї смерті, з метою ухилення від виконання деліктних зобов`язань, здійснив безоплатне відчуження власного нерухомого майна на користь своєї матері – ОСОБА_4 , а після смерті ОСОБА_6 діти останнього відмовилися від прийняття спадщини. Таким чином позивачі позбавлені можливості задовольнити власні грошові вимоги у будь-який інший спосіб, окрім звернення до суду із позовом про визнання правочину недійним та визнання спадщини відумерлою. На думку позивачів, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання судового рішення та призведе до необхідності вжиття додаткових заходів з боку позивачів. Тому ОСОБА_1 і ОСОБА_3 просили забезпечити позов, накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_5 та/або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.03.2026, право власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2066798112101) зареєстроване за ОСОБА_7 (а.с. 85-86). Це також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.07.2026 №3061150.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, за змістом якої позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п. 1 - 9 цієї частини.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19)).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи з викладеного, встановивши, що між сторонами справи дійсно наявний спір; приймаючи до уваги, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, - колегія суддів, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи вимоги заяви про забезпечення позову, дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації відчуження, відчуження, у тому числі шляхом укладення договорів, квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2066798112101), право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_5 .

Відчуження ОСОБА_5 вказаного вище нерухомого майна унеможливить або суттєво ускладнить виконання можливого рішення про задоволення позову щодо визнання договору дарування недійсним та визнання спадщини відумерлою.

Колегія суддів вважає, що такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, забезпечить запобігання ухиленню від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог і, в той же час, ОСОБА_5 , як власниця спірного нерухомого майна, не позбавляється можливості володіти та користуватися своїм майном.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про вжиття заходів забезпечення позову, частково задовольнивши відповідну заяву позивачів.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Дніпра від 15 квітня 2026 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про забезпечення позову – задовольнити частково.

До набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №932/4445/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа – Дніпровська міська рада, про визнання договору дарування недійсним та визнання спадщини відумерлою – вжити заходи забезпечення позову, заборонити ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації відчуження, відчуження, у тому числі шляхом укладення договорів, квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2066798112101), право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_5 .

В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову – відмовити.

Копію постанови направити учасникам справи.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскарження постанови про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).

Боржник – громадянка Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 03 серпня 2026 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

А.В. Гапонов