Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №175/21068/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1988/26 Справа № 175/21068/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Сідько С.І. на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно до постанови судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року, 20 жовтня 2025 року, приблизно о 00 годин 32 хвилини, ОСОБА_1 біля будинку № 59 по вул. Парковій в м. Краматорську Донецької області керував автомобілем «FORD transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На вказану постанову суду представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатом Сідько С.І., подана апеляційна скарга, в якій вона просить постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що рапорт працівників поліції є неналежним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис є не чітким, з відеозапису не можливо встановити факт відмови від огляду на стан сп`яніння. Вказує, що свідки працівниками поліції не залучались. наголошує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який виконував військове завдання в цілях оборони держави, тому змушений був порушити комендантську годину, що свідчить про поважність причин відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник – адвокат Сідько С.І. повідомлені належним чином про місце, дату та час розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду не з`явились. Від адвоката Сідько С.І. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи наведені в апеляційній скарзі, приходжу до наступного висновку.

Апеляційний суду з метою додержання прав особи, передбачених ст. 268 КУпАП, а саме знайомитися з матеріалами справи, бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо, належним чином повідомив ОСОБА_2 про місце, день та час слухання справи, проте останній своїми правами не скористався, до апеляційного суду не з`явився.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що суддя І інстанції правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488426 року, складеним уповноваженою особою, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення; яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в КНП м. Краматорськ та зафіксовано ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння покривів шкіри обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці; рапортом поліцейського, який узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього доказами; відеозаписом з місця події.

З відеозапису вбачається, що 20.10.2025 року о 00:32 годині(комендантська година) працівниками поліції під час патрулювання було зупинено транспортний засіб «FORD transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .. В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівниками поліції у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння покривів шкіри обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, але останній відмовився (0:01:33). Також з відеозапису вбачається, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення водію ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зі змістом складеного протоколу водія ОСОБА_1 було ознайомлено.В протоколі про адміністративне правопорушення у графі «пояснення особи» ОСОБА_1 зазначив «не згоден». Від керування т.з. водія ОСОБА_1 відсторонено.

Отже, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що само собою утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, що рапорт працівників поліції є неналежним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є необгрунтованими , оскільки рапорт працівника поліції є узгодженим із усіма матеріалами справи, зокрема із відеозаписом, та не є єдиним письмовим доказом винуватості ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги , що відеозапис є не чітким, з відеозапису не можливо встановити факт відмови від огляду на стан сп`яніння, є необґрунтованим, оскільки відеозапис наявний в матеріалах справи містить всі складові правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Крім того,. як вбачається з відео ОСОБА_1 були роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги адвоката, що працівниками поліції порушено порядок проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки не були залучені свідки, не є слушними, оскільки працівники поліції використовували спеціальні технічні засоби для фіксування обставин справи.

Щодо доводів апеляційної скарги, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який виконував військове завдання в цілях оборони держави, тому змушений був порушити комендантську годину, що свідчить про поважність причин відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу,не підтверджена об`єктивними доказами, оскільки ОСОБА_1 при собі не мав маршрутного листа або наказу безпосереднього командира щодо виконання бойового розпорядження такого ступеня важливості, який би дозволяв зробити висновок про перебування військовослужбовця в стані крайньої необхідності.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Згідно ч. 3 ст. 15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, військовослужбовці не мають преференцій у порівнянні з іншими водіями щодо відступу від дотримання Правил дорожнього руху, законом не передбачена можливість військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби взагалі не виконувати певні приписи Правил дорожнього руху, зокрема ті, що безпосередньо впливають на стан безпеки дорожнього руху.

За таких обставин водій ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, але до нього за вчинення даного правопорушення не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.

Отже, на думку апеляційного суду, в матеріалах справи достатньо доказів провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та немає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – адвоката Сідько С.І.– залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Л. Ковалюмнус