Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №691/713/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

Суд: Городищенський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №691/713/26

Суддя: Синиця Л. П.

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/713/26

провадження №3/691/278/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 рокуСуддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л. П.,

розглянувши матеріали, які надійшли зі Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої в ТОВ "Бумкорн", у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

За даними протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 984586 від 29.04.2026 року, 13.04.2026 року о 22:10 год ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , психологічного характеру, а саме виражалася нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим завдала шкоду психологічного характеру.

Дії ОСОБА_1 , особою яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, будучи повідомлена належно та своєчасно, що підтверджено довідкою про доставку повідомлення у додаток "Viber". Причини не прибуття не повідомила. Заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

За таких обставин, з урахуванням норм КУпАП, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними в справі про адміністративне правопорушення матеріалами.

Відповідно до статті 245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язковою ознакою статті 173-2 КУпАП є умисне вчинення фізичного, психологічного чи економічного насильства, яке завдало шкоди фізичному чи психічному здоров`ю, тобто ключовим є наявність шкоди.

Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984586 від 29.04.2026 року; рапорт від 13.04.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; копії паспортів на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приходжу до наступного висновку.

Згідно частини 2 статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376, зазначаються, зокрема: суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, з конкретизацією суті порушення. Та, усі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

За вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, встановлена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

У той час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Домашнє насильство вчиняється шляхом порушення основних прав та свобод іншого члена сім`ї та призводить до заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Із пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , 13.04.2026 близько 22:00 год перебуваючи за адресою проживання, розпивала алкогольні напої спільно з своїми дітьми, а саме ОСОБА_5 , під час чого виник конфлікт, виражалась нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_6 та погрожувала фізичною розправою.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

У відповідності до пункту 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини", який означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП необхідно довести наявність в її діях складу та події адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та зібрані матеріали в справі, не доказують співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", та не свідчать про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого, саме ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 173-2 ч. 2, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 691/713/26 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 984586 від 29.04.2026 року), закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд Черкаськоїї області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. П. Синиця

Оригінал: reyestr.court.gov.ua