Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №569/3964/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3964/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли із УПП в Рівненській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда I групи,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.02.2026 року серії ЕПР1 № 589192, 11.02.2026 року о 23 год 19 хв в м. Рівне по вул. В.Стельмаха, 18Є, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки газоаналізатора Alcotest Drager 7510 (0339) та від проходження такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції вину в учиненому адміністративному правопорушенні не визнав, пояснив судді, що він є інвалідом I групи та через незадовільний стан здоров`я та хвороби не вживає алкоголь, автомобілем у стані сп`яніння не керував, як і не відмовлявся від проходження медичного огляду. Працівниками поліції було помилково встановлені ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки в день події він забирав свого друга зі святкування через що в машині міг бути запах алкоголю. Зазначив, що після перенесеної травми шийного відділу хребта, у нього наявний помірний змішаний парапарез рук, що призводить до порушення мови/координації. Пояснив, що не погодився пройти огляд за допомогою технічного приладу Alcotest Drager на місці зупинки і в медичному закладі, оскільки результатам приладу не довіряє, мав негативний досвід щодо складення адміністративних матеріалів за статтею 130 КУпАП, натомість наполягав здати кров на аналіз. Проте йому повідомили, що треба пройти тест на драгері, а у заборі крові відмовили. Зауважив, що не відмовлявся від проходження огляду, а навпаки наполягав на здачі крові саме для стовідсоткового встановлення того, що він не вживав алкоголю. Однак, з незалежних від нього причин цього зроблено не було, натомість складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

07.04.2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Сиськова О.Л. подала до суду письмові пояснення про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи в обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а наполягав на проведенні дослідження шляхом забору крові. На думку захисника, ознаки сп`яніння, зазначені працівниками поліції, обумовлені наявними у ОСОБА_1 захворюваннями та інвалідністю, що підтверджується медичними документами. Також адвокат вказала, що в закладі охорони здоров`я водію не було забезпечено можливості пройти огляд у спосіб, на якому він наполягав, а тому його відмова від проходження огляду за допомогою газоаналізатора не може розцінюватися як відмова від проходження огляду відповідно до встановленого законом порядку. Надано на підтвердження стану здоров`я ОСОБА_1 відповідні медичні документи, а саме копію епікризу №13188, копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 від 16.04.2014 року, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії РВН №0202196 від 17.02.2012 року (є особою з інвалідністю 1 групи). У зв`язку з цим просила закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Допитаний під час розгляду справи свідок ОСОБА_2 надав покази, що в день події він відпочивав у ресторані "Маяк" у м. Рівне, вживав алкогольні напої та оскільки йшов дощ, зателефонував до свого друга ОСОБА_1 та попросив його забрати та підвезти додому. Зауважив, що в дружніх стосунках з ОСОБА_1 перебуває давно, ствердив, що останній взагалі не вживає алкоголь, тому і звернувся до нього за допомогою. Зазначив, що їх зупинила поліція і почувши в машині запах алкоголю, запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Проте зазначив, що на місці зупинки ОСОБА_1 відмовився дути в драгер, повідомивши, що не заперечує поїхати до медичного закладу здати кров, що в подальшому і зробив, однак кров у нього не відібрали, а поліцейські безпідставно склали протокол за відмову від проходження огляду. Зауважив, що такі дії працівників поліції до людини з інвалідністю вважає неприйнятними.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Сиськової О.Л., свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до такого висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений та регулюється Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху та зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Чинним законодавством передбачено, що посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять у собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.

Суддя, у свою чергу, повинен переконатися у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією відповідних статтей КУпАП, і лише після цього дійти висновку, чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме таких правопорушень, які поставлені особі у провину.

Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає, в тому числі й у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Основною нормативною базою, яка регламентує особливості оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП є, зокрема ст. 266 КУпАП, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).

Згідно із ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2, 3, 6 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).

В судовому засіданні встановлено та ОСОБА_1 та його захисником адвокатом Сиськовою О.Л. не оспорюється те, що 11.02.2026 року о 23 год 19 хв в м. Рівне по вул. В.Стельмаха, 18Є, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi, д.н.з. НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції.

З дослідженого суддею відеозапису події вбачається, що в ході спілкування на з ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими в нього ознаками алкогольного сп`яніння йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Alcotest Drager (відмітка часу 23 год 36 хв). Тобто поліцейський діяв в передбаченому Інструкцією порядку та його вимога про проходження огляду на місці зупинки за допомогою відповідного приладу була законною та підставною.

При цьому, суддя зауважує, що працівник поліції фактично виявляє ознаки стану сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність же ознак сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в такому стані.

Відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager відмовився (відмітка часу 23 год 36 хв). Відмова ОСОБА_1 щодо проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager була обумовена можливою похибкою з підстав прийняття ліків на постійній основі, діючими речовинами яких не є алкоголем, однак деякі форми ліків та супутні стани могли призвести до хибного результату на приладі. Відтак, спростувати перебування в стані алкогольного сп`яніння бажав шляхом здачі аналізу крові, який на його переконання чітко підтвердив би відсутність алкоголю в організмі.

У зв`язку з цим поліцейський запропонував йому пройти відповідний огляд у медичному закладі, на що він погодився.

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Згідно із п. 2, 3 Розділу ІІІ Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Системний аналіз Розділу ІІІ Інструкції свідчить про те, що огляд на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я включає в себе комплекс заходів та може проводитись як за допомогою спеціальних технічних засобів, так і проведенням лабораторних досліджень.

Як визначено п. 12, 13 Розділу ІІІ Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров.

Як зазначає захисник ОСОБА_1 адвокат Сиськова О.Л. та підтверджується відеозаписом, а саме на відмітці часу 23 год 37 хв (відеозапис «clip-1») ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі КП «РОЦПЗН» РОР і неодноразово наполягав, щоб в нього взяли кров на аналіз. Крім того, на місці зупинки поліцейський підтвердив можливість здійснення забору крові в медичному закладі при проходженні огляду.

Пунктом 8 Розділу І Інструкції передбачено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений (п. 13 Розділу ІІІ Інструкції).

Разом з тим, Інструкція не містить виключного переліку методів медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тільки передбачає випадки, коли забір біологічних зразків є обов`язковим, що не виключає використання такого методу дослідження у всіх інших випадках, зокрема на прохання особи, яку оглядають.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторних досліджень встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Таким чином, нормативно правовими актами, якими врегульовано порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння, не передбачено неможливості визначення стану сп`яніння шляхом лабораторного дослідження аналізу крові в якості предмета дослідження біологічного середовища особи, тим більше, якщо особа бажає це зробити. При цьому, за допомогою біологічних зразків крові людини можливе виявлення як вміст наркотичних чи психотропних речовин, так і алкоголю.

Не дивлячись на зазначені положенні Інструкції, в медичному закладі у ОСОБА_1 аналіз крові не відібрали; лікар повідомив про необхідність проходження огляду виключно за допомогою газоаналізатору, при цьому жодних інших досліджень на виявлення стану алкогольного сп`яніння лікарем не пропонувалося і не проводилося.

Поліцейський трактував відмову продути прилад Alcotest Drager як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, хоча ОСОБА_1 жодного разу не висловлював відмови від проходження такого огляду в медичному закладі, а тільки вимагав відібрати у нього кров. Після цього поліцейський повідомив, що відносно водія буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, дослідженим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського підтверджено пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Сиськової О.Л. у судовому засіданні, про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду та не ухилявся від здачі аналізів. Докази на підтвердження протилежного в матеріалах справи відсутні.

За наведеного, дії працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя вважає передчасними, з огляду на те, що лікар фактично не провів огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння шляхом відбору крові на аналіз, про що просив останній.

Тобто беззаперечних доказів, які б вказували на те, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, матеріали справи не містять. Під час розгляду справи не встановлено поза розумним сумнівом, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Сам протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у судді.

Наведені обставини у своїй сукупності, відповідно до ст. 62 Конституції України, тлумачаться суддею на користь ОСОБА_1 оскільки не дають змоги однозначно оцінити дії останнього як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке поставлено йому в провину.

При прийнятті рішення, суддя також бере до уваги досліджені копії медичних документів, надані захисником ОСОБА_1 адвокатом Сиськовою О.Л., зокрема, копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 від 16.04.2014 року та копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії РВН №0202196 від 17.02.2012 року з яких вбачається, що ОСОБА_1 є особою з івалідністю І групи, призначеної довічно. З копії епікризу №13188 встановлено, що ОСОБА_1 має ускладнену хребетно-спінальну травму, компресійний перелом С6, багатоуламковий взривний перелом С7, забій спинного мозку важкого ступеня, порушення функції тазових органів, Frankel A. Відтак, суддею приймаюся до уваги пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Сиськової О.Л. щодо того, що після перенесеної травми, в ОСОБА_1 наявний помірний змішаний парапарез рук, що призводить до порушення мови або координації, що призвело до помилкового висновку працівників поліції про наявність ознак алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В сукупності досліджених суддею доказів, враховуючи те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя дійшла висновку, що працівниками поліції не доведено поза розумним сумнівом беззаперечними та допустимими доказами, здобутими у встановленому законом порядку, наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі відносно нього підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 23, 24, 27,130, 247, 268, 283, 284, 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Наталія ГОРДІЙЧУК