Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 02 серпня 2026 р.
Справа: №369/11072/26
Суддя: Дубас Т. В.
Справа № 369/11072/26
Провадження № 2/369/13494/26
РІШЕННЯ
Іменем України
03.08.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі Мосійчук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 09 грудня 2024 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1678, мотивуючи тим, що відносини в сім`ї не склалися, сторони припинили спільне проживання, сім`я фактично розпалася. Від спільного подружнього життя сторони дітей не мають.
Також ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн та витрати понесені нею по сплаті судового збору.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.06.2026року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином. При цьому, від її представника - адвоката Резнік К.О. до суду надійшла заява, про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, згідно з якою представник вказала, що позивачка позов підтримує та просить суд його задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
У свою чергу, відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає у повному обсязі, у зв`язку з чим просить стягнути з нього на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665,60 грн та відмовити в частині стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб виданого 09 грудня 2024 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), сторони 09 грудня 2024 року уклали шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №1678.
Від спільного подружнього життя сторони не мають дітей.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім"ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
За визначенням поняття шлюбу, наведеним у частині першій статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу (ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України далі СК).
Статтею 24 СК України закріплено один із головних принципів шлюбу його добровільність. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як слідує з положень статті 51 Конституції України, добровільність шлюбу відноситься до основних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права.
Відповідно до вимог статті 112 СК України, якою визначено підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з"ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд вважає, що на даний час спільне проживання сторін стало не можливим і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тобто фактично шлюб не існує, а тому його слід розірвати, що не позбавляє сторін права повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З приводу стягнення витрат на правову допомогу судом зазначається наступне.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.
У матеріалах справи міститься договір №04/06-26ГЮ про надання правової допомоги від 04.06.2026 року, укладений між адвокатом Резнік К.О. та ОСОБА_1 , платіжна інструкція № 2РМВ-СР53-С1А3-2750 від 05.06.2026 року про сплату позивачем на користь адвоката Резнік К.О. коштів надання професійної правничої допомоги у розмірі 6000 грн..
Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач в своєму відзиві просив відмовити у стягненні з нього витрат на правничу допомогу.
При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що такі витрати підтверджені належними доказами, клопотання про їх зменшення подано іншою стороною. Тому присутні передбачені ст.137 ЦПК України підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи задоволення позову та вимогу відповідача про відмову у стягненні витрат, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 коп.
У відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Однак відповідач у своєму відзиві не заперечував стосовно стягнення з нього на користь позивача половини суми сплаченого судового збору.
Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути 665 грн. 60 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 12,258, 259, 264, 265, 268, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 09 грудня 2024 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1678, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України, 50 відсотків судового збору сплаченого останньою при зверненні до суду з даним позовом, у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок), за платіжною інструкцією № НС00-Р34К-КХ1Х-36ЕР від 05.06.2026 року в АТ «Універсал Банк».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн (дві тисячі гривень).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Тетяна ДУБАС
Оригінал: reyestr.court.gov.ua