Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №202/12198/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/12198/25

Провадження № 2/202/5252/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Коваленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» в особі представника через систему «Електронний суд» звернулося до Індустріального районного суду міста Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1450-2973 від 21.09.2024 року в розмірі 58 232,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 20 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 35 232,00 гривень; заборгованість по комісії – 3 000,00 грн., та судові витрати по справі у розмірі 2 442,40 гривень.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані наступним. 21.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1450-2973. Зазначений Кредитний договір, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію"

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 20 000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Також Додатковою угодою № 1 від 27.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1450-2973 від 21.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 300,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 15.03.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1450-2973 від 21.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000,00 грн.

Додатковою угодою № 3 від 09.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1450-2973 від 21.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4 000,00 грн.

Додатковою угодою № 4 від 20.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1450-2973 від 21.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 20 000,00 грн.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, відповідач порушив умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

Станом на 21.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 58 232,00 гривень, а саме: заборгованість за кредитом - 20 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 35 232,00 гривень; заборгованість по комісії - 3 000,00 грн.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором, з метою захисту своїх прав, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звертається з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 грудня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено судді Слюсар Л.П., ухвалою якої 17 грудня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Кредитним договором № 1450-2973 від 21.09.2024 року, яка станом на 21 жовтня 2025 року становить 58 232 (п`ятдесят вісім тисяч двісті тридцять дві) грн. 00 (нуль) коп., з яких: 20 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 35 232,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 3 000,00 грн. - заборгованість по комісії.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 30 червня 2026 року заочне рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2026 року за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасовано.

При новому розгляді справи, 20.07.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якій вказав, що він заперечую проти задоволення позовних вимог. Вказав, що 21.09.2024 йому було надано кредит у розмірі 20 000,00 грн. Одночасно, в день видачі кредитних коштів, позивачем було нараховано одноразову комісію у розмірі 15 %, що становить 3 000,00 грн. (пункту 4.7 Кредитного договору).

В подальшому було укладено ще чотири додаткові угоди: 27.01.2025 року, 15.03.2025 року, 09.04.2025 року та 20.04.2025 року. При кожному новому перерахуванні позивач повторно стягував комісію у розмірі 15%. 21.09.2024 – 3000,00 грн.; 27.01.2025 - 795 грн.; 15.03.2025 - 300,00 грн.; 09.04.2025 – 600,00 грн.; 20.04.2025 – 3000,00 грн. Загалом лише комісії було нараховано 7695,00 грн. Однак, така комісія не є платою за окрему послугу, а фактично є прихованою складовою відсоткової ставки, що суперечить суті споживчого кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит плату за розгляд заяви, оформлення договору, видачу кредиту або облік заборгованості. Оскільки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою та не відкривало відповідачу рахунку, встановлення комісії за видачу коштів є незаконним.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 р. у справі № 496/3134/19, умови договору щодо нарахування комісії за дії, які кредитор вчиняє на власну користь, є нікчемними в силу закону (ст. 228 ЦК України), а тому заявлена до стягнення сума (3 000,00 грн) не підлягає стягненню.

Вказав, що до укладання першої додаткової угоди відповідач сплатив 28389,18 грн.

Після укладання другої додаткової угоди відповідач 19.03.2025 сплатив 9755,41 грн.

Після цього відповідач 17.04.2025 здійснив платіж у сумі 25507,58 грн.

Таким чином, загальна сума платежів, здійснених відповідачем до укладення останньої додаткової угоди, становить 71983,53 грн. Зазначені обставини свідчать про те, що він не ухилявся від виконання своїх зобов`язань, а систематично здійснював платежі на користь позивача. Саме тому заявлена до стягнення сума процентів не є наслідком повного невиконання договору, а виникла виключно внаслідок застосування кредитодавцем умов договору щодо надмірного нарахування процентів.

20.04.2025 сторони уклали четверту додаткову угоду, яка істотно відрізняється від попередніх.

Цією додатковою угодою сторони підтвердили, що на дату її укладення: залишок основної суми кредиту становить 0,00 грн; несплачені проценти становлять 0,00 грн; несплачена комісія становить 0,00 грн.

Після цього кредитодавцем було надано новий кредит у сумі 20 000,00 грн., який став новою сумою кредиту за договором. Одночасно сторони погодили новий графік платежів, новий строк кредитування та визначили, що умови цієї додаткової угоди мають пріоритет над усіма попередніми додатковими угодами.

Сам позивач письмово підтвердив, що станом на 20.04.2025 заборгованість за попередніми кредитними зобов`язаннями становила: тіло кредиту - 0 грн, проценти - 0 грн, комісія - 0 грн. Таким чином, усі попередні взаєморозрахунки були завершені, а проценти у розмірі 35 232 грн. могли бути нараховані виключно за новим кредитом у сумі 20 000 грн. Однак позивач не надав суду детального розрахунку таких процентів, що унеможливлює перевірку правильності заявленої до стягнення суми.

Заявлена позивачем до стягнення сума процентів за користування кредитом у розмірі 35 232,00 грн майже у 1,8 раза перевищує суму основного боргу, яка становить 20 000,00 грн. Такий розмір процентів не відповідає принципам розумності, добросовісності та справедливості, закріпленим у статті 3 Цивільного кодексу України, свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін і фактично покладає на споживача надмірний фінансовий тягар.

Крім того, позивачем не надано належного та зрозумілого розрахунку зазначеної суми.

Заявлена позивачем до стягнення сума прострочених платежів по процентами за користування кредитом у розмірі 35 232,00 грн. не є співмірною сумі існуючої заборгованості за кредитом у розмірі 20000 грн. що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Відтак, вважає, що підстави для стягнення заборгованості за процентами у розмірі 35 232 грн. відсутні, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Вказав, що визнає позовні вимоги в частині стягнення основної суми кредиту, має намір добровільно виконати рішення суду та погасити заборгованість у повному обсязі, однак його матеріальний стан не дає можливості одноразово сплатити всю суму боргу. На його утриманні перебуває батько, 1953 року народження, який досяг 73-річного віку, має незадовільний стан здоров`я та потребує постійної матеріальної допомоги. Крім того, відповідач є фізичною особою - підприємцем, однак на даний час підприємницька діяльність фактично не приносить доходу, що унеможливлює одноразове виконання рішення суду.

При цьому він не ухиляється від виконання своїх зобов`язань, визнає основну суму боргу та має реальну можливість погасити її частинами у розумний строк без порушення прав позивача, оскільки це забезпечить реальне виконання рішення суду у добровільному порядку без звернення до примусового виконання.

Просив суд: відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії у розмірі 3 000,00 грн. та відсотків у розмірі 35232,00 грн. ; розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 20 000,00 грн. строком на шість місяців шляхом сплатирівними щомісячним платежем у такі строки: до 31.08.2026 року - 3 333,33 грн; до 30.09.2026 року - 3 333,33 грн; до 31.10.2026 року - 3 333,33 грн; до 30.11.2026 року - 3 333,33 грн; до 31.12.2026 року - 3 333,33 грн; до 31.01.2027 року - 3 333,35 грн.

Платежі здійснювати шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», зазначений у виконавчому документі або повідомлений стягувачем.

Надати відповідачу право на дострокове погашення всієї суми заборгованості або її частини без будь-яких обмежень.

При новому розгляді справи представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином через підсистему «Електронний суд».В прохальній частині позовної заяви просили здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Заяв та клопотань не надійшло.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи був повідомлений належним чином. Відповідно до заяви, яка надійшла до суду 20.07.2026 року просив суд здійснювати розгляд прави без участі відповідача за наявними у справі матеріалами з урахуванням поданого ним відзиву на позовну заяву та доданих доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1450-2973.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 20 000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); дата повернення (виплати) кредиту - 20.09.2025 року. Реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору складає 3116,24 процентів. Орієнтована загальна вартість Кредиту на дату укладання цього Договору (за весь строк кредитування) складає 86750,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та проценти за користування Кредитом.

Кредитний договір № 1450-2973 від 21.09.2024 року разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

27.01.2025 року сторонами укладено додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1450-2973, відповідно до якого позивачем було надано відповідачу додаткові кредитні кошти у розмірі 5 300,00 гри. Кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладання цієї Додаткової угоди: сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором не повернута на момент укладання цієї Додаткової угоди становить: 14600,63 грн.; сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 1314,09 грн. Після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 19900,63 грн. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 15%, що становить 795,00 грн.

15.03.2025 сторони уклали додаткову угоду, якою погодили залишок основної суми кредиту у розмірі 17 910,57 грн. та суму несплачених процентів 4 656,86 грн. Того ж дня позивач перерахував відповідачу додаткові кредитні кошти у сумі 2 000,00 грн. Одночасно було нараховано одноразову комісію у розмірі 300,00 грн., що становить 15 % від суми додаткового кредиту.

09.04.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №1450-2972, відповідно до якого позивачем було надано відповідачу додаткові кредитні кошти у розмірі 4000,00 гри. Кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на момент укладання цієї Додаткової угоди: сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором не повернута на момент укладання цієї Додаткової угоди становить: 15928,46 грн.; сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 3344,88 грн. Після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 19928,46 грн. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 15%, що становить 600,00 грн

20.04.2025 сторони уклали додаткову угоду, відповідно до якої якою підтвердили відсутність будь - якої попередньої заборгованості: залишок основної суми кредиту становив 0,00 грн., несплачені проценти - 0,00 грн., несплачена комісія - 0,00 грн. Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 15% від суми додаткових грошових коштів, що становить 3 000,00 грн.

Після надання додаткових грошових коштів у Кредит за цією додатковою угодою починається перебіг наступного Базового періоду, кількість днів якого передбачена у п.4.8 Договору.

Згідно з п.2.7 Додаткової Угоди процентні ставки за користування Сумою Кредиту, зазначені у п.2.8 цієї Додаткової угоди, застосовуються у періоди, вказані у зазначеному пункті, і є фіксованими, тобто такими, що не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника.

Відповідно до п.2.8 Додаткової Угоди стандартна процентна ставка - 1% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладання цієї Додаткової угоди. В цей період можливе використання Позичальником права користування сумою Кредиту за Промо-ставкою та /або Зниженою процентною ставкою. 0,74% за кожен день користування Сумою кредиту, яка застосовується у період з 181 календарного дня цієї Додаткової угоди і закінчується строку дії Договору або дати фактичного повернення всієї Суми Кредиту.

Відповідно до п.2.11 Додаткової угоди сторони домовились продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладання цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить:576 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором.

Згідно з п.3 Додаткової угоди, після укладання цієї Додаткової угоди та надання додаткових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладання цієї Додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: Сума кредиту становить 20000,00 грн.; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладання цієї Додаткової угоди становить 365 днів. З урахуванням зазначеного: орієнтована реальна річна процентна ставка за час з моменту укладання цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 3181,67 процентів; орієнтована загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладання цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії 86984,66 грн.

Додатковими угодами від 27.01.2025 року, 15.03.2025 року, 09.04.2025 року та 20.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1450-2973 від 21.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 300,00 грн., 2 000,00 грн., 4 000,00 грн. та 20 000,00 грн. відповідно.

Відповідно до Довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1450-2973 від 21.09.2024 року, ОСОБА_1 видані кошти 21.09.2024 - 20000,00 грн.; 27.01.2025 - 5300,00 грн.; 15.03.2025 - 2000,00 грн.; 09.04.2025 - 4000,00 грн.; 20.04.2025 - 20000,00 грн.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (http://creditcasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору № 1450-2973 від 21.09.2024 та додаткові кошти у кредит за додатковими угодами від 27.01.2025 року, 15.03.2025 року, 09.04.2025 року та 20.04.2025 року до Кредитного договору № 1450-2973 від 21.09.2024 року.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти.

Як зазначає позивач, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконував у зв`язку з чим, за останнім утворилась заборгованість яка згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 21.10.2025 року складає 58 232,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 20 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 35 232,00 гривень; заборгованість по комісії 3 000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача із вимогою за Вих. № 1450-2973/в від 28.10.2025р. про усунення порушень умов Договору № 1450-2973 від 21.09.2024 року, яку відповідно до реєстру згрупованих відправлень направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування.

Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідач фактично не оспорює факт укладення кредитного договору та надання йому кредитних коштів, але не визнає розмір заборгованість по нарахованим відсоткам та заборгованість по комісії.

Виниклі спірні правовідносини між сторонами у справі, регулюються наступними нормами права.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в розмірі 20000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у сумі 35232,00 грн. суд доходить наступного.

Зазначений розмір процентів значно перевищує заборгованість за тілом кредиту 20000,00 грн.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини 1 статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини 8 статті 18, частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини 4 статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування, які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. На думку суду, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст.509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження № 61-92св24).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

У пункті 8.38 зазначеної постанови визначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за процентами в розмірі 35232,00 грн. є значно більшою за суму заборгованості по кредиту, що складає 20000,00 грн., тобто є несправедливою у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку про необхідність зменшити розмір процентів за вказаним договором до суми фактично отриманих відповідачем кредитних коштів 20000,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, окрім іншого, просив стягнути заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договір про відкриття кредитної лінії № 1450-2973 від 21.09.2024 р, свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 3000,00 грн, встановлена п.2.6 Договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15-ц.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15-ц, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15-ц, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15-ц, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15-ц та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про те, що положення Договору про відкриття кредитної лінії № 1450-2973 від 21.09.2024 р. щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту за додатковим договором від 20.04.2025 року в розмірі 3000,00 грн. суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 3000,00 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є підлягають частковому задоволенню.

Щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодного доказу для вирішення зазначеного питання на даній стадії судового рішення. В подальшому, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, таке питання буде вирішуватися судом на стадії виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст.4, 13, 19, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Кредитним договором № 1450-2973 від 21.09.2024 року, яка станом на 21 жовтня 2025 року становить 40 000 (сорок тисяч ) грн. 00 (нуль) коп., з яких: 20 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 20 000,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами.

В іншій частині позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.08.2026 року.

Суддя Л.П. Слюсар