Постанова від 03 квітня 2025 р. у справі №175/2489/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/2489/25

Провадження № 3/175/1032/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року смт Слобожанське Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, із статусом УБД, інваліда І групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 172222 складеного 12.11.2024 інспектором ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Логвіним Я.С.:

12.11.2024 о 20-25 у с. Калинове (Маївка) по вул. Київській водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mазда», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що рухався на автомобілі по с. Калинове та був безпідставно зупинений працівниками поліції. Під час спілкування поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою Алкотестера Драгер, на що він погодився. Однак, як з`ясувалося, Драгера в екіпажу поліцейських не було, тому він був вимушений відмовитися від проходження огляду. Про можливість проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі поліцейські йому не роз`яснювали. На його запитання про стягнення, яке передбачено за дане правопорушення поліцейський йому пояснив, що це вирішує суд, але якщо він покаже в суді свій протез, то суд застосує до нього штраф. Поліцейський склав протокол, написав пояснення, які ним були підписані не читаючи та поїхав далі додому.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, відтворивши відеозапис з бодікамери, прихожу до наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Склад правопорушення включає в себе наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (подальшому - Порядок 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому - Інструкція 1452/735).

За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.2 Інструкції 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наведене дає підстави стверджувати те, що в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути зрозумілою, безумовною, не передбачати її неоднозначного тлумачення. За змістом пунктів 6 та 8 Порядку № 1103 поліцейські зобов`язані запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу, у випадку його відмови від проходження огляду у такому порядку - запропонувати пройти огляд у медичному закладі і лише у випадку відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене відповідною частиною ст. 130 КУпАП.

В якості доказів відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до протоколу долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №172222 від 12.11.2024, згідно якого ОСОБА_1 12.11.2024 о 20:25 по вул. Київській у с. Калинове керував автомобілем «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота та від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобі з відміткою про відмову проходження огляду ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, розширені зіниці;

- направлення від 12.11.2024 о 20:30 на огляд водія ОСОБА_1 , який мав ознаки сп`яніння: запах з порожнини рота та розширені зіниці, до «Дніпровської багатопрофільної клініки, лікарні з надання психіатричної допомоги», з позначенням про відмову від проходження огляду;

- рапорт поліцейського Підгурного Р., згідно якого 12.11.2024 близько 20:25 у с. Маївка (Калинове) за порушення ПДР був зупинений ТЗ «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 у якого під час перевірки документів виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, розширені зіниці. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, у зв`язку із чим складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП;

- письмові пояснення підписані ОСОБА_1 , згідно яких 12.11.2024 близько 20;25 він керував автомобілем «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився.

З відтвореного відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що водія ОСОБА_1 було зупинено 12.11.2024 о 20:15 у с. Калинове Дніпровського району, причину зупинки водію не пояснювали. Під час перевірки документів ОСОБА_2 запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою Драгера, так як на думку поліцейського у нього був запах алкоголю з порожнини рота. Водій ОСОБА_1 заперечував вживання алкоголю але пройти огляд погодився. Надалі, як виявилось у екіпажу поліції в машині був відсутній Драгер, у зв`язку із чим ОСОБА_1 погодився щоб поліцейські складали відносно нього протокол. На запитання ОСОБА_1 яке стягнення буде до нього застосовано поліцейські пояснили, що рішення приймає суд, але якщо він розповість та покаже в суді свій протез, то до нього буде застосовано штраф.

За вимогами ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, поліцейським з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд зауважує, що порядок проходження огляду на стан сп`яніння, встановлений ст.266 КУпАП та деталізований Порядком 1103 та Інструкцією 1452/735.

Пунктами 2, 6 Розділу І Інструкції 1452/735 та п.п. 1-6 Порядку1103 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до положень п.7 Розділу І Інструкції 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Таким чином, згідно із вимогами вищезазначеної Інструкції інспектор поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, у разі наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння зобов`язаний був запропонувати останньому пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки автомобіля, а у разі відмови водія пройти такий огляд на місці, відповідно до вимог ч.3 ст. 266 КУпАП, зобов`язаний був запропонувати прослідувати до найближчого відповідного закладу охорони здоров`я для огляду в його лікарем, і лише у випадку відмови водія від обох пропозицій виникали підстави для складання щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За твердженням ОСОБА_1 він погодився пройти огляд за допомогою Драгера на місці зупинки та не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі. Йому не роз`яснювали порядок проходження огляду на стан сп`яніння і ввели в оману щодо наслідків відмови від проходження огляду. На складання протоколу погодився лише із-за того, що поліцейські йому повідомили про відсутність у них в автомобілі газоаналізатора Драгер. При цьому, ОСОБА_1 дійсно згідно відеозапису висловив згоду поліцейським пройти огляд на місці зупинки за допомогою технічних засобів, але як з`ясувалось в автомобіля екіпажу газоаналізатор Драгер був відсутній, тому водій погодився на складання відносно нього протоколу.

Вищезазначені встановлені обставини свідчать про проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння з порушенням вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП.

Вважаю, що наданими матеріалами та відеозаписом події не підтверджено факту власної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я, навпаки з відео слідує, що співробітниками поліції не було забезпечено огляду водія на стан сп`яніння у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 266 КУпАП.

Слід також зазначити, що відтворені в суді відеозаписи не містять факту заповнення поліцейським бланків Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявленого стану алкогольного сп`яніння, що в свою чергу свідчить на користь того, що ОСОБА_1 не було роз`яснено та забезпечено право на огляд у визначеному законом порядку, а зазначені документи були складені пізніше.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, оскільки встановлено, що водій ОСОБА_1 був обмежений в своєму праві на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що є істотним порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а тому такий огляд є недійсним.

Крім того, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Однак, матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів адміністративного провадження.

Таким чином, вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відмови ОСОБА_1 від проведення огляду щодо виявлення стану алкогольного сп`яніння, відповідно до Порядку 1103 та Інструкції 1452/7350.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9,33,245,252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідив надані докази, суд вважає, що посадова особа, яка спрямувала матеріали про адміністративне правопорушення до суду не надала доказів, які б достовірно і беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч.7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.7, 9, ч.1 ст. 130, п.1 ст. 247, ст. 280, 282-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: В.О. Заборський