Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №465/3370/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/3370/26

3/465/1926/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30.07.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.04.2026 серії ВБА № 215135, 06.04.2026 близько 15:50, за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме ображав словесно, чинив морально-психологічний тиск через додаток «WhatsApp», чим зі слів заявниці, завдав шкоди її психічному здоров`ю, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що жодних насильницьких дій відносно ОСОБА_2 не вчиняв, обставини які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, окрім того зазначив що ОСОБА_2 постійного його у чомусь звинувачує, під час суперечки 06.04.2026 та на даний час вони проживають окремо та спілкуються виключно з приводу виховання спільної дитини. Враховуючи викладене ОСОБА_1 просить справу закрити.

Судом вживались заходи щодо повідомлення потерпілої ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, для надання пояснень під час розгляду, однак остання в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, яка ставиться у провину ОСОБА_3 , передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Суд наголошує, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти росії»(«Karelin v. russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно статті 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

З огляду на вимоги статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами статті 251 КУпАП, визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено: протокол про адміністративне правопорушення від 06.04.2026 серії ВБА № 215135, заяву та пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 06.04.2026, поясненняОСОБА_1 , ТЗПП стосовно кривдника серії АА № 611330 від 06.04.2026, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 06.04.2026.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.04.2026 серії ВБА № 215135, свідків вчинення інкримінованому ОСОБА_1 правопорушення не має, потерпілою вказана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій матеріальну шкоду не заподіяно, відеофіксація уповноваженою особою під час складання даного протоколу не здійснювалася.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Таким чином, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції статті 173-2 КУпАП, орган поліції зобов`язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов`язковим.

В протоколі зазначено, що зі слів потерпілої її психічному здоров`ю була завдана шкода. Інших відомостей щодо вказаного питання матеріали справи не містять.

На переконання суду вказана обставина не може ґрунтується лише на одному доказі - поясненні потерпілої, а на сукупності даних, які демонструють причинно - наслідковий зв`язок між протиправними діями певної особи та станом потерпілої. Це можуть бути медичні та психологічні висновки, відомості щодо встановленого діагнозу (тривожні розлади, депресія) зафіксовані зміни стану здоров`я, історія звернень за медичною допомогою, призначене лікування. Такими доказами можуть бути показання самої особи, в сукупності з поясненнями свідків (родичів, колег, друзів), які можуть описати зміни в поведінці, емоційному стані, функціонуванні (сон, робота, соціальна взаємодія) до і після події.

Для наявності складу адміністративного правопорушення за даною статтею, потрібно доведення заподіяння шкоди психологічному здоров`ю потерпілого. Однак, таких доказів матеріали справи не містять. Потерпіла за викликом до суду двічі не з`явилася, причин неявки не повідомила. Відповідно суд був позбавлений можливості детальніше з`ясувати обставини подій, що описані в протоколі.

В даному контексті слід зазначити, що вчинення домашнього насильства, внаслідок якого не була і не могла бути заподіяна шкода, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В постанові КАС ВС від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Таким чином судом не встановлено факту вчинення ОСОБА_1 дій, які б у своїй сукупності утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до вищенаведеного, вважаю необхідним, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 245, 247 ч. 1 п. 1 280, 283, 284 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її ухвалення до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Я. Чорний