Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №537/853/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/853/25 Номер провадження 33/814/639/26Головуючий у 1-й інстанції Фадєєва С.О. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі: адвоката Скоробагатька В.Ю. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Скоробагатька В.Ю., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 квітня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Згідно з постановою судді, 02.02.2025 о 23 год. 59 хв. у м. Кременчуці по вул. Юрія Руфа, 1А, ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом..

В апеляційній скарзі адвокат Скоробагатько В.Ю. просить скасувати постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 24.04.2025 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та у зв`язку зі спливом строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали, розгляд справи був поверхневим, в постанові не наведено переконливих доказів вини ОСОБА_1 ..

Посилається на те, що місцевий суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , чим позбавив останнього права на захист, а також можливості надавати пояснення та докази на підтвердження своєї невинуватості.

Вказує на неповноту судового розгляду, зокрема, судом не встановлено чи дійсно ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу та чи була законною його зупинка.

Зазначає, що спірною є кваліфікація за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки під час розгляду справи судом не перевірено, чи набрала попередня постанова законної сили, та чи не була вона скасована в апеляційному порядку.

Стверджує, що на момент подання апеляційної скарги строки накладення адміністративного стягнення вже спливли.

Окрім цього, адвокат Скоробагатько В.Ю. просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки під час розгляду справи ОСОБА_1 присутній не був, оскаржувану постанову не отримував, про її зміст останній дізнався у квітні 2026 року з матеріалів кримінального провадження.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена судом 24 квітня 2025 року за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, копія постанови безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була. Про її зміст останній дізнався через свого захисника.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що строк на подання апеляційної скарги пропущений з поважних причин, та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, та вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з`явився, клопотань, заяв про відкладення не надсилав, адвокат в судовому засіданні вважав можливим розгляд справи за його відсутності, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити за відсутності ОСОБА_1 ..

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши адвоката Скоробагатька В.Ю. в підтримку поданої апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статті.

За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 237016 від 03.02.2025; рапорт поліцейського взводу 1 роти 1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП сержанта поліції К. Велько від 03.02.2025; довідка старшого інспектора відділення адміністративної практики батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП – Чаплянко С. від 03.02.2025, з якої вбачається, що по обліковим базам даних Національної поліції ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.07.2024 (справа№ 405/3442/24) ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років; протягом року вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме: 09.11.2024 відносно нього винесена постанова серії ЕНА № 3441867 за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 20400 грн.; відеозапис з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем, не заперечував, що не має водійського посвідчення.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про, те що судом не перевірено, чи дійсно ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відповідність процедури зупинки вимогам закону.

Посилання сторони захисту на те, що матеріали справи не містять доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 , не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, тому апеляційний суд вважає таку позицію обраною лінією захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 35 КУпАП, повторним визнається вчинене особою протягом року однорідного правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

В той же час, як було встановлено судом першої інстанції, та підтверджено під час апеляційного перегляду, постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.07.2024 (справа № 405/3442/24) ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років; а 09.11.2024 відносно нього винесена постанова серії ЕНА № 3441867 за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 20400 грн..

Відомостей про скасування даної постанови матеріали справи не містять.

Таким чином, відповідно до ст. 35 КУпАП, у діях ОСОБА_1 наявна кваліфікуюча ознака повторності, а відтак склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що відповідно до інформації, розміщеної на сайті Судової влади України у розділі «Стан розгляду справи», постанова Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.07.2024 по справі № 405/3442/24 відносно ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не оскаржувалася та набрала законної сили 06.08.2024 року.

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є неспроможними.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 , будучи особою, позбавленою права керування транспортним засобом відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.07.2024 року, вчинив адміністративне правопорушення повторно протягом року, а саме раніше 09.11.2024 притягувався за ч. 4 ст. 126 КУпАП, тим самим, є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і до такої особи в обов`язковому порядку застосовується накладення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 , що призвело до порушення його прав, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів, ОСОБА_1 був повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. До того ж, ОСОБА_1 неодноразово викликався у судові засідання шляхом направлення судових повісток за адресою, зазначеною ним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої зацікавлена сторона зобов`язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомлення з рухом провадження у справі.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, своєю поведінкою та діями сприяти як найшвидшому судовому розгляду, чого в діях ОСОБА_1 не вбачається.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство.

Крім цього, апеляційний суд зауважує, що правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою.

Розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_1 не вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

При цьому, враховується те, що апеляційним судом, шляхом проведення апеляційного розгляду було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, надавати пояснення з приводу обставин справи про адміністративне правопорушення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи. Однак наданими правами ОСОБА_1 не скористався у зв`язку з неявкою у судове засідання до суду апеляційної інстанції, будучи належним чином повідомленим про дату й час розгляду справи в апеляційному суді.

Окрім того, ОСОБА_1 скористався правом залучити адвоката задля отримання правової допомоги під час апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог сторони захисту про закриття провадження у справи на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу, оскільки такі доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема протоколу, адміністративне правопорушення було вчинено 02.02.2025.

При цьому, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення ухвалено судом 24.04.2025.

Таким чином, суддею місцевого суду було дотримано вказаного строку і постанову було прийнято до закінчення вказаного строку.

Апеляційне оскарження судового рішення та не набрання ним законної сили, не слугує підставою для закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням відповідно до ст. 33 КУпАП.

Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене адміністративне правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, під час апеляційного перегляду не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити адвокату Скоробагатьку В.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 квітня 2025 року.

Апеляційну скаргу адвоката Скоробагатька В.Ю., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко