Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №760/18608/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18608/26

3/760/5142/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , фізичної особи - підприємця, податкова адреса: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 2774, 26.03.2026 о 15 год 39 хв, при фактичній перевірці магазину за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , було виявлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункової операції без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (фіскальний чек), чим порушено п.1, п.2 ст.3 ЗУ від 06.07.1995 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, що зафіксовано актом фактичної перевірки від 03.04.2026 № 27267/Ж5/26/15/07/ НОМЕР_1 .

Дії ОСОБА_1 , як посадової особи кваліфіковано за ч.1 ст.155-1 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом надсилання судових повісток засобами поштового зв`язку за адресою місця реєстрації, вказаним в протоколі, про що матеріали справи містять відповідні відомості.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Івченко П.О. у судовому засіданні надав письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до яких долучені контролюючим органом матеріали не підтверджують ані способу ініціювання кожного окремого платежу, ані використання платниками електронних платіжних засобів, еквайрінгу або іншого механізму, який свідчив би про здійснення саме розрахункової операції у розумінні ЗУ від 06.07.1995 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Також, не надано доказів того, що ОСОБА_1 особисто проводив відповідні операції, або вчинив конкретні протиправні дії чи бездіяльність, унаслідок яких було порушено встановлений законом порядок проведення розрахунків. Проведена 26.03.2026 безпосередньо під час фактичної перевірки контрольна розрахункова операція на суму 49 000, 00 була належно проведена через ПРРО з формуванням та видачею фіскального чеку. Більш того, Закон України «Про платіжні послуги» розрізняє кредитовий трансфер та електронний платіжний засіб як окремі платіжні інструменти. Кредитовий переказ здійснюється з рахунку платника на підставі платіжної інструкції; електронний платіжний засіб є інструментом, реалізованим на носії, що містить дані, необхідні для ініціювання платіжної операції. Саме тому переказ на встановлені реквізити поточного рахунку у форматі IBAN не можна автоматично кваліфікувати як оплату платіжною карткою. Матеріали, надані під час перевірки, підтверджують, що операції на суми 10 000, 00 грн, 54 200, 00 грн, 21 000, 00 грн, 83 000, 00 грн та 100 000, 00 грн оформлені платіжними інструкціями як перекази між рахунками з використанням реквізитів IBAN. Наявність серед надавачів платіжних послуг ТОВ «Нова Пей» не перетворює кредитовий переказ на карткову операцію, оскільки визначальним є використаний платіжний інструмент, а не комерційне найменування платіжного сервісу. Також додатково зазначив, що на запит інспекторів ФОП ОСОБА_1 надав банківські виписки, платіжні інструкції, податкову декларацію та письмові пояснення щодо кожної з восьми операцій, однак в Акті перевірки відсутній аналіз змісту цих документів і мотиви їх відхилення. Тож матеріал справи не доводять того, що п`ять переказів за реквізитами IBAN були здійснені з використанням платіжних карток або еквайрінгу; що повернення 384,40 грн і 2 014, 80 грн є оплатою від покупців за реалізований товар; що технічний платіж 98 ,70 грн пов`язаний із продажем товару конкретному покупцю; місце, спосіб і момент проведення кожної нібито розрахункової операції; конкретний обов`язок сформувати фіскальний чек щодо кожного епізоду та винне невиконання цього обов`язку; умисну або необережну форму вини ОСОБА_1 . Крім того, зазначив, що податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі Акта перевірки, оскаржене у встановленому порядку. У зв`язку з викладеним просив закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення від №2774 від 12.06.2026 (а.с. 1) долучено копію акту фактичної перевірки № 27267/Ж5/26/15/07/3094209212 від 03.04.2026 - початок перевірки 26.03.2026, кінець перевірки 03.04.2026, в якому зафіксовано проведення контрольної розрахункової операції без застосування РРО або ПРРО (а.с. 2-6), виклик ОСОБА_1 для складання протоколу від № 53885/6/26-15-07-07-02-05 від 08.06.2026 (а.с.7-8), акт засвідчення факту неявки ОСОБА_1 № 5135/Ж6/26-15-07-07-00-18 від 12.06.2026 (а.с.9), ідентифікаційні дані ОСОБА_1 (а.с.10).

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП виходячи з такого.

Положеннями ч.1 ст.155-1 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме проведення розрахункової операції без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (фіскальний чек).

Відповідно до п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Згідно п.13 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

В п.2.2.20 акту перевірки зазначено, що «Перед початком перевірки на сайті MAIKON_MEBLI було здійснено замовлення товару, а саме: шафа розпашна згідно ескізів загальною вартістю 101 000, 00 грн. За домовленістю з продавцем розрахунок за товар буде проводитися 26.03.2026 за адресою: АДРЕСА_2. Прибувши 26.03.2026 за адресою: АДРЕСА_2, в магазині знаходився продавець, перевірив факт замовлення, уклав договір купівлі-продажу та запропонував розрахуватися. Розрахунок за замовлення у сумі 49 000, 00 грн (передплата) проведено в готівковій формі, продавцем сформовано та видано фіскальний чек від 26.03.2026 о 15:30 на суму 49 000, 00 грн». «В ході перевірки складено Запит про надання документів від 26.03.2026. ФОП ОСОБА_1 надано на вищевказаний запит документи, зокрема банківські виписки АТ «ОЩАДБАНК» ТА АТ КБ «ПРВИАТБАНК». У відповідності до наданих до перевірки документів та інформації згідно системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС, перевіркою порядку проведення розрахунків встановлено факт здійснення ФОП ОСОБА_1 операцій з продажу у безготівковій формі із використанням електронних платіжних засобів без застосування належним чином зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО без створення та видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту 270 699, 20 грн».

Пунктом 80.4 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно з п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне проведення контрольної розрахункової операції у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Зокрема, до матеріалів не долучено документів, які б підтверджували передачу грошових коштів для здійснення такої операції, проведення розрахунку за товар, передачу товару посадовим особам контролюючого органу, а також його подальше повернення суб`єкту господарювання чи відшкодування його вартості у випадках, передбачених законом.

Більш того, проведена 26.03.2026 безпосередньо під час фактичної перевірки контрольна розрахункова операція на суму 49 000, 00 грн була належно проведена через ПРРО з формуванням та видачею фіскального чеку.

Судом також встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт здійсненняФОП ОСОБА_1 продажу товару, а саме передплати за шафу розпашну згідно ескізів. Зокрема, до матеріалів справи не долучено жодних розрахункових документів, квитанцій, чеків, документів про оплату чи передачу товару, фото- або відеофіксації проведення контрольної розрахункової операції, а також інших доказів, які б підтверджували факт придбання зазначеного товару посадовими особами контролюючого органу. За таких обставин самі лише відомості, викладені в акті фактичної перевірки, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не можуть беззаперечно підтверджувати факт вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення порядку проведення розрахункової операції.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про платіжні послуги» до платіжних інструментів належать: 1) прямий дебет; 2) кредитовий трансфер; 3) електронні платіжні засоби.

Матеріалами перевірки та документами, наданими самим платником податків під час проведення фактичної перевірки, підтверджується, що переважна більшість операцій, які ГУ ДПС у м. Києві помилково визначило як розрахункові операції без застосування ПРРО, здійснювалися саме шляхом безготівково переказу коштів за реквізитами поточного рахунку ФОП ОСОБА_1 у форматі IBAN.

Так, операція на суму 10 000,00 грн від 07.02.2025 підтверджується платіжною інструкцією № MB147487903, у якій прямо зазначено рахунок отримувача у форматі IBAN, а також рахунок платника, з якого здійснено переказ коштів. При цьому вказана операція проведена банківською установою як звичайний безготівковий переказ коштів на поточний рахунок ФОП, а не як операція із використанням електронного платіжного засобу чи екварингу.

Аналогічно, операція на суму 54 200,00 грн від 26.10.2025 також підтверджується банківською платіжною інструкцією, у якій прямо зазначено рахунок отримувача у форматі IBAN та призначення платежу «Оплата за меблі».

Операції на суми 21 000,00 грн від 30.10.2025, 83 000,00 грн від 27.11.2025 та 100 000,00 грн від 05.02.2026 здійснювались через платіжний сервіс ТОВ «НоваПей», однак і в цих платіжних документах прямо зазначено рахунок платника та рахунок отримувача у форматі IBAN, а самі операції оформлені як переказ коштів між рахунками, а не як операції еквайрингу чи розрахунки із використанням електронних платіжних засобів.

Сам по собі факт використанням платником сервісу ТОВ «НоваПей» жодним чином не змінює правової природи відповідних операцій, оскільки визначальним у даному випадку є саме спосіб здійснення платежу та платіжний інстуремент, який використовувався для переказу коштів. У даному випадку всі вищевказані операції здійснювалися шляхом переказу коштів за реквізитами рахунку у форматі IBAN, тобто як кредитові перекази (кредитові трансфери), а не шляхом використання електронних платіжних засобів у розумінні Закону України «Про платіжні послуги».

Крім того, частина операцій, які контролюючий орган безпідставно включив до складу нібито «проведених через ПРРО розрахункових операцій», взагалі не є оплатою за реалізований товар. Так, операції на суми 384,40 грн та 2 014,80 грн є поверненням коштів від постачальників за раніше повернений товар, що прямо зазначалось платником податків у письмових поясненнях, поданих під час проведення перевірки. Операція на суму 98,70 грн має виключно технічний тестовий характер та здійснювалась після встановлення POS-терміналу з метою перевірки працездатності обладнання, а не як господарська операція з реалізації товару покупцю.

Окрім того протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Таким чином, надані суду матеріали не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП. Зокрема, не доведено факту проведення контрольної розрахункової операції у порядку, визначеному Податковим кодексом України та здійснення продажу товару без застосування РРО/ПРРО. Відомості, викладені в акті фактичної перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені іншими належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд зобов`язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи вищевикладене, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП матеріали справи не містять.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).

При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Оскільки, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, підстави для вирішення питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, відсутні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 155-1, 221, 247, 279, 280, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.155-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Кравченко