Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №336/837/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 336/837/26

пр. № 2-а/759/123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із вищевказаним позовом, в якому просить поновити строк для подачі даного позову, скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №1432 від 11.06.2025 та закрити провадження щодо ОСОБА_1 .

Даний позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1432 від 11.06.2025 його притягнуто до адміністративної відповідності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з неявкою 29.05.2025 по повістці до ТЦК. Із викладеним у постанові позивач не погоджується, оскільки повістку про виклик він не отримував, більше того, він є внутрішньо переміщеною особою, а повістка, як вказують представники ТЦК, скеровувалася йому за колишнім місцем проживання у м. Запоріжжі. Також позивач вказує на пропуск відповідачем строк притягнення його до адміністративної відповідальності. Так, на переконання позивача, тримісячний строк притягнення його до адміністративної відповідальності сплив 07.06.2025, оскільки фактично днем виявлення вчиненого ним порушення є 07.03.2025, тобто день, наступний після отримання ІНФОРМАЦІЯ_4 інформації про неотримання ним повістки.

Ухвалою від 04.02.2026 справу скеровано за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 13.03.202 позовну заяву залишено без руху.

15.05.2026 позивачем усунено допущені недоліки.

17.06.2026 через систему «Електронний суд» надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому останнє зазначає, що повістка № 2692807 від 25.02.2025 року на ім`я ОСОБА_1 - відповідає положенням Порядку №560. 25.02.2025 року на ОСОБА_1 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано повістку №2692807 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09:00 годину 07.03.2025 року та направлено йому засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення на його задекларовану ним домашню адресу: АДРЕСА_3 . При цьому, на момент формування повістки №2692807 в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів значилась єдина задекларована ОСОБА_1 домашня адреса: АДРЕСА_3 . Інформація щодо зміни місця фактичного проживання відповідно до довідки внутрішньо переміщеної особи доданої ОСОБА_1 до свого позову, в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів була відсутня.

Відповідно до вимог абз. 2, п.п. 10-1 п. 1 Додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022р. № 1487 - Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); Ті ж самі вимоги також були передбачені ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (в редакціїї чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Доказів, про те що ОСОБА_1 за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаних, відповідно до вимог діючого законодавства, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомляв про те що він змінив фактичну адресу свого проживання (перебування) останнім до суду надано не було. Таким чином, позивачем не було виконано вимоги діючого законодавства не тільки в частині не повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну фактичного місця проживання, а й в частині того що він не став в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік військовозобов`язаних до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_3 (на момент формування, направлення повістки та складання протоколу про адміністративне правопорушення перебував на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_6 ). У зазначений у повістці день та час - ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 . В подальшому, після невдалої спроби вручення 01.03.2025 року, вказана повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_5 з відміткою у Довідці про причини повернення/досилання - «Адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0610234052023 із офіційного сайту АТ «Укрпошта».

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_7 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до органів Національної поліції України було подано звернення про розшук ОСОБА_1 , для встановлення його місця перебування та його доставлення, як такого що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, тобто порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 29.05.2025 року співробітниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до обласного об`єднаного центру мобілізації, де відносно нього у цей же день було складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.05.2025 року №1432 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого ним в особливий період. Під час складання протоколу №1432 про адміністративне правопорушення 29.05.2025 року ОСОБА_1 в усній формі було роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, а також його права та обов`язки передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, також до нього в усній формі було доведено дату, час місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та зміст самого протоколу. До протоколу було також долучено повістку №2692807 та опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610234052023, із якими ОСОБА_1 було також ознайомлено. Від надання пояснень, підпису протоколу про адміністративне правопорушення та отримання другого примірнику протоколу ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, що підтверджується їх підписами в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому твердження позивача про те що протокол відносно нього складався за його відсутності та про те що йому не повідомлялась дата, час, місце проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення та зміст самого протоколу не заслуговує на увагу. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 довідку внутрішньо переміщеної особи не надавав, а повідомив адресу проживання саме - АДРЕСА_4 , а не адресу зазначену в виданій йому довідці внутрішньо переміщеної особи - АДРЕСА_5 , також місце його перебування посадовими особами національної поліції України було встановлено на території саме АДРЕСА_6 , що взагалі ставить під великий сумнів факт проживання останнього на той час за адресою реєстрації внутрішньо переміщеної особи та є нічим не іншим, як намаганням позивача введення суду в оману, з метою уникнення адміністративної відповідальності. Відповідно до зазначеного протоколу військовозобов`язаний ОСОБА_1 07.03.2025 року не з`явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , про причини своєї неявки не повідомив.

Отже, при складанні Протоколу та збору матеріалу по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, ІНФОРМАЦІЯ_4 було дотримано усі вимоги Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 року та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тимчасово-виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в якості доказів вчинення позивачем правопорушення, були прийняті до уваги протокол №1432 про адміністративне правопорушення від 29.05.2025 року, повістка від 25.02.2025 року №2692807, опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610234052023 та трекінг поштового відправлення №0610234052023 з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» та інші матеріали справи. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 11.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . На розгляд справи ОСОБА_1 не прибув, ніяких пояснень не надав, про причини своєї неявки не повідомив, заперечень на протокол, або інших заяв по суті справи - від нього не надходило. Розгляд справи проведено за відсутності особи правопорушника відповідно до ст. 268 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, тимчасово-виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова по справі №1432 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та було накладено на нього штраф у розмірі 17 000,00 гривень.

Вказану постанову №1432 від 11.06.2025 року разом із супровідним листом було направлено ОСОБА_1 15.06.2025 року на зазначену ним в протоколі його домашню адресу: АДРЕСА_4 , що підтверджується супровідним листом вих. №Ю/3824 від 13.06.2025 року про цю відправку та фіскальним чеком Укрпошти №6910600105130 від 15.06.2025 року та спростовує твердження позивача з приводу її неотримання ним. Таким чином, факт порушення військовозобов`язаним ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинене ним в особливий період - не спростований матеріалами цивільного позову та наданими стороною позивача доказами, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення від 11.06.2025 року № 1432, про його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, винесена з дотриманням норм чинного законодавства, а тому скасуванню вона не підлягає.

Щодо тверджень позивача про пропуск відповідачем строк притягнення його до адміністративної відповідальності представник ІНФОРМАЦІЯ_3 вказує на те, що з огляду на тлумачення поняття «триваюче» правопорушення, слід прийти до висновку, що правопорушення, вчинене військовозобов`язаним, яке виразилося у нез`явленні його під час мобілізації до ТЦК та СП, є триваючим порушенням, початком якого є наступний день після дати зазначеної у повістці, а припиняється таке правопорушення в день фактичного з`явлення особи до ТЦК та СП. За таких обставин днем виявлення вчинення порушення ОСОБА_1 є 29.05.2025 року.

Суд, взявши до уваги доводи позивача, викладені у позовній заяві, а також твердження відповідача, зазначені у відзиві, оцінивши в сукупності надані сторонами докази, доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 11.06.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , виявивши порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, притягнувши останнього до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп.

Так, приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Зі змісту протоколу №1432 від 29.05.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 , вбачається, що останній 07.03.2025 не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 , про причини неявки не повідомив. Таким чином, ОСОБА_1 порушив обов`язок, встановлений ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також абзац 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим порушив законодавство про мобілізацію під час особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Загальновідомий факт, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Крім того, Указом Президента України №69/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено та проведено загальну мобілізацію.

Приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

В силу приписів ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Приписами ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року №3, уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.02.2025 ОСОБА_1 на відому адресу реєстрації місця проживання було скеровано повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 07.03.2025 року, однак остання не була отримана адресатом та повернулася відправнику у зв`язку із відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою. У той же час, ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції 29.05.2025 у м. Запоріжжя та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення №1432 від 29.05.2025 року.

Слід зауважити, що відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, зважаючи на те, що відповідачем надано суду беззаперечні докази скерування на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1 повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 07.03.2025, яку позивач не отримав у зв`язку із відсутністю за вказаною адресою, суд вважає спростованими твердження позивача про не доведення до його відома обов`язку з`явитися до ТЦК.

Щодо складеного стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення №1432 від 29.05.2025 суд звертає увагу на те, що пунктами 3, 4 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року №3, визначено, що у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як вказує у відзиві відповідач, ОСОБА_1 було роз`яснено його права, оголошено зміст протоколу, підписувати який він відмовив у присутності двох свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Розгляд складеного щодо ОСОБА_1 протоколу було призначено на 09 год. 00 хв. 11.06.2025 року, однак останній у призначений день та час до ТЦК не прибув, жодних заяв не надсилав. 11.06.2025 щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, копію оскаржуваної постанови було скеровано ОСОБА_1 15.06.2025 разом із супровідним листом від 11.06.2025 року на адресу його місця проживання у м. Запоріжжі.

Як встановлено ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розгляд кожного протоколу завершується винесенням постанови, яка згідно з ч. 2 ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №513/899/16-а.

Суд зауважує на тому, що стороною позивача не надано суду доказів, якими підтверджуються обставини, викладені у позовній заяві. Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №1432 від 29.05.2025 та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності №1432 від 11.06.2025 відповідають вимогам законодавства, яке було чинним станом на день прийняття відповідних актів індивідуальної дії.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що відповідачем не виконано вимоги закону в частині скерування йому копії оскаржуваної постанови, оскільки наведене спростовується долученими відповідачем до відзиву доказами.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 1 п. 10-1 ч. 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022 №1487 (в редакції Закону від 11.06.2025), у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів).

Позивачем не надано суду підтверджень того, що ним виконано заначений обов`язок та у визначений законом строк було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_9 про взяття його на облік. Відтак, дійсною адресою реєстрації місця проживання останнього слід вважати: АДРЕСА_4 .

Отримавши копію відзиву із додатками, позивач ОСОБА_1 не скористався правом на подачу своїх письмових пояснень чи заперечень з приводу викладеного у відзиві на позовну заяву.

Окремо суд зауважує, що не погоджується із доводами сторони позивача про сплив строків притягнення його до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Зі змісту даної норми вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, є триваючим, а початковою датою обрахування тримісячного строку є саме день виявлення правопорушення.

У даній справі встановлено, що 25.02.2025 представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 сформовано повістку на ім`я ОСОБА_1 , яка 26.02.2025 засобами поштового зв`язку була скерована останньому на адресу реєстрації місця проживання у м. Запоріжжя. 07.03.2025 у призначений час ОСОБА_1 не прибув до ТЦК, про причини неявки не повідомив. У подальшому, як вказує відповідач у відзиві, уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_5 звернулася до органів Національної поліції із проханням провести розшук ОСОБА_1 , який фактично був затриманий на території м. Запоріжжя 29.05.2025 року та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, саме 29.05.2025 є датою виявлення порушення та встановлення особи порушника, яким є ОСОБА_1 . Враховуючи, що початковою датою обрахунку тримісячного строку притягнення останнього до відповідальності є 29.05.2025, то строк накладення на нього стягнення спливає 29.08.2025 року. Отже, постанова №1432 від 11.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена ІНФОРМАЦІЯ_4 у наданий законом строк.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів про скерування запиту працівникам поліції з метою здійснення розшуку ОСОБА_1 та здійснення затримання останнього, зокрема 29.05.2025 року. Водночас, єдиним підтвердженням присутності 29.05.2025 ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 при складенні адміністративних матеріалів (протоколу №1432 від 29.05.2025) та відмови останнього від підпису такого протоколу є наявність двох свідків такого, які своїми власноручними підписами підтвердили даний факт.

Також суд звертає увагу на те, що фактично днем вчинення діяння є 08.03.2025, тобто наступний день після отримання ІНФОРМАЦІЯ_7 інформації про неявку ОСОБА_1 за повісткою. Таким чином, річний строк із дня вчинення протиправного діяння спливає 08.03.2026 року.

За таких обставин суд доходить висновку, що строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, здійснено у межах строку, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне нагадати, що відповідно до ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У свою чергу, приписи ст. 77 Кодексу закріплюють, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено неправомірності винесення оскаржуваної постанови. Матеріали справи містять сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких вбачається, що позивач у визначений строк не виконав вимогу ІНФОРМАЦІЯ_10 про явку з метою уточнення військово-облікових даних.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається у своїй позовній заяві, у той же час, долучені відповідачем докази підтверджують, що ІНФОРМАЦІЯ_7 було скеровано позивачу копію повістки, яку останній не отримав, у призначений час не прибув до уповноваженої особи ТЦК, не повідомив про причини неявки та їх поважність, суд доходить висновку про правомірність винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 постанови №1432 від 11.06.2025 стосовно ОСОБА_1 .

З огляду на відсутність у суду доказів, зі змісту яких можна було б дійти висновку, що постанова №1432 від 11.06.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не ґрунтується на низці допустимих, достатніх та достовірних доказів, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого діяння, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 20, 44, 72-79, 241-246, 250, 255, 268-269, 286 КАС України, ст.ст. 38, 210-1, 247, 268 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Єросова І.Ю.