Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №757/39514/26-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39514/26-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Остапчук Т.В., при секретарі судового засідання - Погребняк В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Печерського району м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві, про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, заінтересована особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Печерського району м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві, про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 15.08.2019 року органом № 1438, місце народження: м. Маріуполь, Донецька область, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області Україна. Заявник у судове засідання не з`явилася, будучи повідомленою про час, дату і місце судового розгляду належним чином, просила здійснити розгляд за її відсутності. Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяви, клопотання з процесуальних питань не надходили до суду. Вивчивши заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази у їхній сукупності, суд встановив наступні обставини і прийшов до наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, що 26 березня 2014 року між громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) та громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 16, що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 від 12.02.2025 р., виданим Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). В шлюбі народилась дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 від 07 липня 2022 року, виданим Кам`янко-Бузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що зроблено актовий запис № 103. Після початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України у 2022 р. ОСОБА_1 (надалі - Заявник) переїхала на підконтрольну владі України територію, а її чоловік ОСОБА_2 залишився в Донецькій області, де проживав за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер у м. Маріуполь, яке знаходиться на непідконтрольній Україні території, про що 28.11.2025 р. складено актовий запис №170259930001803861003 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 на бланку невизнаної Донецької Народної Республіки. Згідно з пунктом 8 частини першої ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Відповідно до частини другої ст. 317 ЦПК України у редакції Закону № 2345-IX від 01 липня 2022 року, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Згідно з положеннями частини другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, як і будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Як передбачено положеннями абзацу третього статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», діяльність збройних формувань рф та окупаційної адміністрації рф у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи. Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» м. Донецьк є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Таким чином, будучи померлим у м. Маріуполь Донецької області, державна реєстрація смерті ОСОБА_2 не проведена у відповідності до законодавства України. На території України даний факт неможливо засвідчити, оскільки заявником для підтвердження факту смерті подано документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України. Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, зокрема у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок необхідно розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Тому, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. У зв`язку з вищенаведеним суд зазначає, що документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку. У цьому випадку такими документами є надане заявником свідоцтво про смерть. Оскільки реєстрація смерті громадяна України ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, то суд вбачає наявність законних підстав встановити факт смерті у судовому порядку. За приписами частини другої статті 317 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. Згідно з частиною четвертої ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 24, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 293, 294, 315, 317, 319, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Печерського району м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві, про встановлення факту смерті - задовольнити. Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 15.08.2019 року органом № 1438, місце народження: м. Маріуполь, Донецька область, Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Маріуполь Донецької області Україна Рішення підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє виконання. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Заявник: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2

Зацікавлена особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Печерського району м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві: 01015, м.Київ, вул. Цитадельна, 7

Суддя Т.В.Остапчук