Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №752/24042/24 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/24042/24

Провадження № 2-о/752/19/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.07.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

присяжних: Фісуна С.О.

Папроцької І.-В.Я.

за участі секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження у приміщенні суду цивільну справу

за заявою ОСОБА_1

заінтересована особа Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - заявниця) звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою в якій просила суд:

- визнати недієздатним ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- встановити над ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 його опікуном.

1.Процесуальні дії у справі

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 головуючим суддею було визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва Сергія Олександровича.

Згідно протоколу автоматизованого визначення присяжних було визначено склад присяжних: Ляшенко Олег Миколайович та Русиник Максим Олегович.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.11.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження.

10.01.2025 Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги видано Доручення №004-2600330 адвокату Зайцеву Івану Юрійовичу для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_2 .

19.03.2025 від представника заявника до суду надійшла заява про заміну присяжного.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №752/24042/24 призначено судово-психіатричну експертизу стосовно визначення стану психічного здоров`я ОСОБА_2 ; провадження у справі зупинено.

10.02.2026 до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта №70.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11.02.2026 поновлено провадження у справі №752/24042/24; розгляд справи призначено на 27.03.2026.

Згідно протоколу автоматизованого визначення присяжних було визначено склад присяжних: Фісун Сергій Олександрович та Фоменко Олена Тадеушівна.

У судовому засіданні 27.03.2026 заявник просила заяву задовольнити.

Згідно частини другої статті 244 ЦПК України суд поновив судовий розгляд.

04.06.2026 від органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації до суду надійшло подання щодо призначення опікуна.

2.Фактичні обставини встановлені судом

ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками вказані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 померла.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24.07.2013 у цивільній справі №2-о-84/12 за зверненням ОСОБА_3 , визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із наявним у нього психічним захворюванням, що позбавляє останнього розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 має другу групу інвалідності (загальне захворювання, хронічний психічний розлад F20.0) та виконує індивідуальну програму реабілітації з 2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер.

Згідно Висновку судово-психіатричного експерта №70 від 21.01.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 страждає хронічним, стійким психічним розладом у вигляді: «Параноїдальної шизофренії, безперервний тип перебігу, галюцинаторно- параноїдний синдром» (згідно з МКХ -10: F20.0). За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

ОСОБА_1 є тіткою ОСОБА_2 ; інформація про наявність у ОСОБА_2 інших родичів матеріали справи не містять.

Згідно Подання органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.06.2026 орган опіки і піклування не заперечує проти призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатним рідним племінником ОСОБА_2 , оскільки вона має необхідні матеріальні та фізичні можливості для догляду та підтримки сім`ї.

3.Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України (стаття 32 Конституції України).

Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно із статтею 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до статі 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частини перша-третя статті 41 ЦК України).

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації (абзац третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.10.2019 у справі № 463/2503/18, висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях. При проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Згідно Висновку судово-психіатричного експерта №70 від 21.01.2026 суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 страждає хронічним, стійким психічним розладом у вигляді: «Параноїдальної шизофренії, безперервний тип перебігу, галюцинаторно-параноїдний синдром» (згідно з МКХ -10: F20.0), внаслідок чого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Суд також бере до уваги, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.07.2013 у цивільній справі №2-о-84/12 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже було визнано недієздатним, у зв`язку із наявним у нього психічним захворюванням, що позбавляє останнього розуміти значення своїх дій та керувати ними, проте, станом на 2026 рік стан здоров`я ОСОБА_2 не покращився, що підтверджується Висновком судово-психіатричного експерта №70 від 21.01.2026.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним.

Відповідно до частини першої статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Статтею 41 ЦК України передбачено правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

Відповідно до вимог статті 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Положенням статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно з частиною шостою статті 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

У цивільних справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК України передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях Європейського Суду з прав людини «Наталія Михайленко проти України», «Станєв проти Болгарії», остільки ч.6 ст.300 ЦПК України встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною два роки).

При вирішенні питання про призначення опікуна над недієздатною особою - ОСОБА_2 , суд, бере до уваги спроможність заявника - ОСОБА_1 виконувати опікунські обов`язки, стосунки між заявником та особою, стосовно якої розглядається справа про визнання фізичної особи недієздатною, створення належних умов для існування та співжиття.

Згідно Подання органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.06.2026 орган опіки і піклування не заперечує проти призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатним рідним племінником ОСОБА_2 , оскільки вона має необхідні матеріальні та фізичні можливості для догляду та підтримки сім`ї.

Оскільки в судовому засіданні встановлено та підтверджується доказами у справі, що ОСОБА_2 є племінником ОСОБА_1 , яка має належний дохід та інші матеріальні умови для виконання опікунських обов`язків суд, дійшов до висновку, про наявність підстав призначити заявницю опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка буде вчиняти в його інтересах та від його імені юридичні дії, нести відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою в порядку встановленому статтею1184 ЦК України.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вищезазначених вимог.

Відповідно до частин 5-9 статті 300 ЦПК України в, рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Згідно частини другої статті 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Керуючись статтями: 4, 5, 7, 10, 133, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 295-300 ЦПК України, ст.ст.39-41,56,58,63 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки і призначення опікуна - задовольнити.

Визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити опіку на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до частини шостої статті 300 ЦПК України, визначити строк дії рішення суду про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 2 (два) роки.

Роз`яснити, що відповідно до частини сьомої статті 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення такого строку.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування та органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Чекулаєв

Присяжні С.О. Фісун

І.-В.Я. Папроцька