Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №609/839/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/839/26

3/609/227/2026

03 серпня 2026 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , гр. України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , тимчасово не працює,

за ч. 3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А :

06 липня 2026 року о 08 год 00 хв гр. ОСОБА_1 не вжила заходів щодо належного виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив домашнє насильство відносно сестри, не досягши віку, з якого настає адміністративна відповідальність, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №733931 від 29.07.2026, вищевказані дії ОСОБА_1 ПОГ СВГ ВП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Гороб`юком Ігорем Олександровичем кваліфіковано за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину свою визнала та пояснила, що вона заховала синову електронну сигарету, а він подумав, що то донька заховала і тому вчинив з нею сварку, аби повернути свою електронну сигарету. Після сварки діти помирились, син попросив вибачення у доньки. Також ОСОБА_1 повідомила, що з сином провела бесіду і він припинив курити, з сестрою живуть дружньо, такий конфлікт відбувся вперше та більше не повторювався. Донька в свою чергу образилась на брата та зателефонувала до поліції. ОСОБА_1 просила її суворо не карати, запевнила суд, що між дітьми більше не повторяться такі випадки, на даний час вони примирились.

Суд, роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши її пояснення, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №733931 від 29.07.2026; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 06.07.2026; письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 від 29.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.07.2026; копією паспорта громадянина України ОСОБА_2 № НОМЕР_2 ; довідками-характеристиками наданими старостою Онишковецького старостинського округу Шумської міської ради на громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний, матеріальний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частина 3 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто за те, що її неповнолітній син ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою в адресу своєї рідної сестри ОСОБА_3 .

Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст.23 КупАП).

Разом з тим, згідно зі ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Згідно із ч. 3 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що дане порушення не потягло за собою будь - яких наслідків, що негативно вплинули на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, пом`якшуючою обставиною визнається те, що гр. ОСОБА_1 вчинила правопорушення вперше, щиро кається у вчиненому, запевнила суд, що така сварка між дітьми виникла вперше та більше не повторювалась, брат із сестрою помирились, син попросив вибачення в доньки, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю і обмежитись відносно неї усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 22, 184, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 184 КУпАП, за малозначністю вчиненого та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК