Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №591/6933/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/6933/26

Провадження № 2/591/2553/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

03 серпня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів,

установив:

10.06.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15.12.2021 у справі №591/6064/21 з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання доньки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 26.08.2021. На даний час існують підстави для зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходів відповідача, оскільки з моменту присудження аліментів минув значний проміжок часу, на момент ухвалення рішення у відповідача не було постійного заробітку, а тепер ОСОБА_2 є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_3 , отримує стабільний щомісячний дохід. Також позивачка вказує, що суттєво змінились економічні умови життя, істотно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, оплату комунальних послуг, послуги у сфері освіти та розвитку дитини. Спільна донька сторін з народження має вади здоров`я та перебуває на обліку у лікарів як дитина з інвалідністю. Фактично, як наголошує позивачка, той розмір аліментів, який був визначений судом у 2021 році, на сьогодні вже не забезпечує належного та достатнього рівня утримання дитини, що суперечить її інтересам. Відповідач є здоровим та працездатним чоловіком, який може сплачувати аліменти на утримання дитини, тому позивачка змушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17.06.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 03.08.2026.

Позивачка у судове засідання не прибула, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, у заяві від 03.08.2026 просила розглянути справу без її участі, наполягала на задоволенні позову, а також надала згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за встановленим місцем реєстрації, яка в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається врученою.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами. Підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає.

За таких обставин, враховуючи згоду позивачки на заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення, у судовому засіданні 03.08.2026 постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.

У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що за рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 15.12.2021 №591/6064/21 з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання спільної доньки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 26.08.2021.

Як встановлено судом, дитина ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом з позивачкою, що підтверджується інформаційною довідкою про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 та Витягом з реєстру територіальної громади від 10.06.2026.

Спільна донька сторін має інвалідність з народження, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 .Як зазначено у позові, відповідач матеріальної допомоги, окрім сплати визначених рішенням суду аліментів, фактично не надає. Разом з тим на даний час суттєво зросли витрати на утримання дитини, позивачка сама не здатна забезпечити доньці належний рівень утримання.

Відповідно до відповіді № 3115481 від 03.08.2026, отриманої судом з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела і суми дотриманих доходів за 1-й квартал 2025 року – 2-й квартал 2026 року, відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем та отримує стабільне грошове забезпечення.

Відповідно до відповіді № 3115551 від 03.08.2026, отриманої судом з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела і суми дотриманих доходів за 1-й квартал 2025 року – 2-й квартал 2026 року, позивачка ОСОБА_1 отримувала дохід у вигляді соціальних виплат, заробітної плати, виплат у виді благодійної допомоги.

Згідно статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аналогічні обов`язки батьків закріплені у частині другій статті 51 Конституції України.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У ході розгляду справи судом враховано, що сторони є батьками неповнолітньої дитини, дитина в силу наявності інвалідності потребує особливого догляду, відповідач є особою працездатного віку. Судом не встановлено факту наявності у відповідача інших дітей або утриманців, у суду відсутні докази, які б свідчили про наявність захворювань відповідача.

За змістом частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року№ 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв?язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров?я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв?язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років станом на день звернення позивача до суду з позовом (10.06.2026) становить 3512 гривень.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, а стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом зміни способу стягнення аліментів з відповідача аліментів на утримання доньки у розмірі частини усіх його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня пред`явлення позову і до досягнення дитини повноліття.

Відповідач своїм правом на участь у розгляді справи не скористався.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у мінімальному розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 142, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів, задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений Зарічного районного суду м. Суми від 15.12.2021 у справі 591/6064/21, яким стягується зі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були визначені у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн щомісячно.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову (10.06.2026) і до досягнення дитини повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Видати виконавчі листи після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ю. О. Зеря