Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №521/12894/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/12894/26

Номер провадження № 2-а/521/160/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року місто Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 – особисто;

від Департамента транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради – Бродецька С.Б., яка діє на підставі довіреності в порядку самопредставництва

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департамента транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 18, ЄДРПОУ:23987115) про скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У липні 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до Хаджибейського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до Департамента транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому просить суд: скасувати постанову інспектора Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Кузнєцова Олега Олександровича серія ОДП №4356804 від 14.07.2026 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Зокрема, за доводами адміністративного позову позивачка вказала, що з оскаржуваною постановою не погоджується, оскільки не вчиняла адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУПАП та не порушувала п. 33 3.34 ПДР, вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в місці де був припаркований автомобіль та до найближчого перехрестя взагалі не було дорожнього знаку “Зупинку заборонено”, тобто обставини викладені в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, як зауважила позивачка, єдиними доказами на які посилається відповідач, є фотоматеріали, розміщені на веб-сайті в мережі Інтернет за адресою https://carparking.omr.gov.ua/, проте, на зазначеному сайті розміщені два фотознімки припаркованого автомобіля позивачки, на яких не вбачається наявність дорожнього знаку 3.34 “Зупинку заборонено”, тобто, фотографії не підтверджують, що транспортний засіб знаходився в зоні дії зазначеного дорожнього знаку.

Позивачка вважає, що постанова про адміністративне правопорушення не містить належних доказів та підтвердження об`єктивної сторони порушення ПДР України та адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУПАП, навпаки фотоматеріали підтверджують відсутність складу адміністративного правопорушення з боку водійки.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст. 18 КАС України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 27.07.2026 року у справі №521/12894/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено дату судового засідання.

29.07.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №55686), у якому відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог у повному обсязі. Відзив судом долучено до матеріалів адміністративної справи.

Зокрема, за доводами відзиву на позов, відповідач наголосив, що 14.07.2026 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Кузнецовим Олегом Олександровичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил, зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серія ОДП4356804 стосовно ОСОБА_1 , яка 14.07.2026 року о 13 год. 37 хв. в м. Одеса на вулиці Аркадійське плато, 5АК2 здійснила зупинку, стоянку свого транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушила вимогу п.8.4 ПДР та скоїла правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого на останню було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Як зазначено відповідачем, згідно ПДР України, знак 3.34 "Зупинку заборонено" з табличкою 7.2.4 «Зона дії» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Зона дії знака від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаку поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.

За доводами відповідача, з наданих Інспектором фото щодо дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" по вулиці Аркадійське плато в м. Одеса, розташування дорожнього знаку та автомобіля позивача, вбачається, що дорожній знак 3.34 розташований з тієї сторони дороги, на якій здійснено зупинку належним позивачу транспортним засобом. Транспортний засіб розташований у межах смуги руху транспортних засобів. Перехрещення, прилягання або розгалуження дороги іншою вулицею до вулиці Аркадійське плато на тому боці, де встановлений знак та здійснена зупинка, немає, що також підтверджується Схемою організації дорожнього руху, в частині встановлення дорожніх знаків по вулиці Аркадійське плато №21/26.

Наведені обставини на переконання відповідача є належним чином підтвердженими письмовими доказами, а тому, у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

03.08.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від позивача у даній справі надійшла відповідь на відзив (вх. № 56345), у якій позивачка просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Відповідь на відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відповіді на відзив, позивачка наголосила, що аргумент відповідача про відсутність перехрестя спростовується самою схемою організації дорожнього руху, на якій видно, що існує розгалуження: можна продовжувати рух прямо або повернути праворуч. Перед місцем розгалуження встановлені знаки пріоритету, що також характерно організації руху на перехрестях.

На переконання позивачки, відповідач помилково пов`язує перехрестя, прилягання або розгалуження дороги з наявністю іншої вулиці та такі твердження суперечать Правилам дорожнього руху України. Зі схеми організації дорожнього руху навпаки вбачається розгалуження доріг, яке за визначенням п.1.10 ПДР України відповідає поняттю перехрестя.

Відтак, як зазначає позивачка, дія дорожнього знаку 3.34 припиняється в місці такого перехрестя. Принаймні існує обґрунтований сумнів щодо поширення дії знака на місце зупинки транспортного засобу, а всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Окрім наведеного, позивачка зауважила, що відповідачем долучено до відзиву фотознімок невідомого походження дорожнього знака, який не був розміщений серед матеріалів фотофіксації правопорушення на веб-сайті в мережі Інтернет за адресою: https://carparking.omr.gov.ua/, доступних позивачу під час ознайомлення з постановою через офіційний сервіс перевірки штрафу Одеської міської ради. Так, як зазначено позивачкою, на зазначеному сервісі наявні лише фотознімки транспортного засобу, тоді як фотографія дорожнього знаку - відсутня.

За таких обставин, на переконання позивачки, у неї виникає сумнів щодо того, чи існував цей фотознімок у складі матеріалів, на підставі яких приймалася оскаржувана постанова та незрозуміло взагалі де саме він розташований. Тобто, відповідач не довів, що саме цей фотознімок є доказом правопорушення та взагалі має відношення до цієї оскаржуваної постанови.

Одночасно із цим, позивачка вказала, що надана відповідачем схема №21/26 організації дорожнього руху сама по собі не підтверджує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення у місці, зазначеному в оскаржуваній постанові. Так, у постанові місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено адресу: м.Одеса, вул. Аркадійське плато, 5Ак2, водночас, надана відповідачем схема організації дорожнього руху не містить позначення будинку 5Ак2, що не дозволяє ідентифікувати зазначену адресу та не дає можливості встановити, що місце зупинки транспортного засобу позивача знаходилось в зоні дії дорожнього знаку 3.34.

Зазначаючи про те, що обов`язок доведення правомірності постанови покладається на відповідача і обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, позивачка вказала, що в місці де був припаркований автомобіль позивача та до найближчого перехрестя не було дорожнього знаку “Зупинку заборонено”, тобто обставини викладені в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги адміністративного позову з мотивів, викладених письмово, просила суд задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо вимог та доводів позивачка, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Усно заперечувала що відповіді на відзив та пояснила, що на даному відрізку дороги, де було припарковано авто позивачки немає перехрестя, таким чином, дія знака 3.34 розповсюджувалася на те місце дороги, де був припаркований авто позивачки. Також надала пояснення щодо розташування дорожніх знаків 3.34 по вул. Аркадійське Плато у м. Одесі.

Жодних клопотань суду, зокрема виклику інспектора з паркування, витребування письмових документів щодо розміщення дорожніх знаків, виклику свідків, під час розгляду справи, сторони не заявили.

Дослідивши доводи, наведені в адміністративному позові, відзиві на адміністративний позов, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів позову, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, заслухавши учасників справи, які з`явилися в судове засідання, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, потребує задоволення, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно електронної постанови про адміністративне правопорушення ОДП №4356804 від 14.07.2026 року, винесеної інспектором з паркування Кузнєцовим Олегом Олександровичем, 14.07.2026 року об 13 год. 38 хв. у м. Одесі, вул. Аркадійське плато, 5АК2, ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , як водій ТЗ Мерседес Бенц В18, державний номерний знак НОМЕР_2 здійснила зупинку, стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Прийняте по справі рішення: штраф у розмірі 340 грн., роз`яснено порядок примусового виконання постанови, а також порядок оскарження.

З фото №1 та №2, наданих позивачкою на підтвердження позовних вимог, роздрукованих з веб-сайту в мережі Інтернет за адресою https://carparking.omr.gov.ua/, вбачається розміщення належного їй ТЗ відносно проїздної частини. Фото виконано інспектором з паркування.

З фото №3, №4 наданих позивачкою, яке здійснено було нею особисто, що остання підтвердила в судовому засіданні, вбачається розташування належного їй ТЗ відносно проїздної частини дороги.

З фото №1, №2, наданих представником відповідача, які розміщені в мережі Інтернет за адресою https://carparking.omr.gov.ua/ також вбачається розміщення ТЗ належного позивачці відносно проїздної частини.

З фото №3, наданого відповідачем на підтвердження заперечень щодо позову, виготовленого, як в судовому засіданні пояснила представник відповідача, інспектором з паркування, вбачається розміщення дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» відносно проїздної частини дороги без ідентифікуючих ознак.

Також відповідачем суду одночасно із відзивом на позов було надано Схему організації дорожнього руху по вул. Аркадійське плато в м. Одесі із схематичним розміщенням будинків, із присвоєними ним номерами.

З переглянутого відео, наданого позивачем до матеріалів відповіді на відзив, судом вбачається, що на вказаному відео відображено частину дороги, дорожні знаки: 1.11 «Пагорб», 1.33 «Діти», 3.29 «Обмеження максимальної швидкості».

Інших належних та допустимих письмових доказів матеріали адміністративної справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для скасування постанови ОДП №4356804 від 14.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Водночас, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї постанови № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ч.1 ст.122 КУпАП вбачається, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пп.3.34 п.33 ПДР дорожній знак «Зупинку заборонено», забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Тобто, ПДР забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу), у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Пунктом 8.2-1 ПДР закріплено, що дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.

У даному разі, із наданих як позивачем так і відповідачем фото розміщення транспортного засобу, який фактично припарковано, судом встановлено, що на зазначених фото, які розміщено в мережі Інтернет за адресою https://carparking.omr.gov.ua/ будь-яких дорожніх знаків не вбачається.

Одночасно із цим, із наданого відповідачем фото дорожнього знаку, який сфотографовано з близької відстані, вбачається, що дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» розміщено на металевому стовпі, поряд із іншими дорожніми знаками 1.33 «Діти» із табличкою 7.2.1. - дії такого знаку «100 м».

Водночас, із наданого відповідачем фото №3, на якому зображено дорожній знак 3.34 не вбачається його поточне місце розташування, більш того, на наданому фото мається фрагмент багатоповерхового житлового будинку, якого на фото №2, наданого представником відповідача – немає.

З огляду на зазначене, суд вважає, що фото №2 та фото №3, надані представником відповідача на підтвердження своїх заперечень щодо позову не узгоджуються між собою в частині інформативності щодо місця вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, а також дії знаку 3.34, також і з огляду на те, що в судовому засіданні представник відповідача підтвердила той факт, що зазначене фото реальному фото відповідного дорожнього знаку не відповідає, оскільки інспектором з паркування фото розміщення знаку 3.34 не лише не завантажено до мережі за адресою https://carparking.omr.gov.ua/, а і сфотографовано аналогічний дорожній знак в протилежному напрямку дороги.

Відтак, у даному разі, суд виснує про те, що фото №3, надане відповідачем, на якому відображено дорожній знак 3.34, як належний доказ, який не містить жодного інформативного значення для даної справи, судом до уваги не приймається.

Вказані відповідачем обставини на підтвердження заперечень щодо позовних вимог не може відобразити і надана нею копія схеми організації дорожнього руху по вул. Аркадійське плато у м. Одесі, оскільки на вказаній схемі відсутнє позначення місцерозташування як ТЗ позивачки в час складення відносно неї адміністративних матеріалів, місцерозташування дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», вимогу якого, на переконання відповідача, позивач не виконала, а також місцерозташування будинку під номером 5Ак2, про відсутність якого представник відповідача також не заперечувала під час розгляду даної справи.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

При цьому, суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, а факт визнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за відсутності інших належних доказів винуватості такої особи не є належною та єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Розглянувши адміністративну справу по суті позовних вимог, суд дійшов до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити, оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів того, що остання порушила вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», який встановлено безпосередньо в межах території паркування позивачки, відповідачем суду не надано (пояснень свідків, фото, тощо). Тобто, у діях позивача судом не встановлено події та складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

При цьому, суд виснує, що оскільки всі сумніви у винуватості особи трактуються на її користь, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, зокрема, відсутність на наданих відповідачем фото №1 і фото №2, які розміщено на офіційному сайті, дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», суд дійшов висновку що постанова ОДП №4356804 від 14.07.2026 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на що, провадження у справі про адміністративне правопорушення потребує закриття.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень, які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, у даному разі, за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 132, 139, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 18, ЄДРПОУ:23987115) про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ОДП №4356804 від 14.07.2026 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 18, ЄДРПОУ:23987115) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна і резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 03.08.2026 року.

Повний текст рішення суду складено та підписано 03.08.2026 року.

Суддя: Н.О. Шевчук