Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №495/3496/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №495/3496/25

Суддя: Прийомова О. Ю.

Справа № 495/3496/25

№ провадження 2-др/495/30/26

Д О Д А Т К О В Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

29 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Чибукової О.В.

справа № 495/3496/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Заява мотивована тим, що заочним рішенням від 29.06.2026 Суд задовольнив позов та ухвалив:

1. стягнути з Відповідача-1 на користь Позивача заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних;

2. стягнути з Відповідача-2 на користь Позивача заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних;

3. розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений 19.12.2019 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради та суб`єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_3 , який був посвідчений Кушнір І. В., приватним нотаріусом БілгородДністровського міського нотаріального округу Одеської області, 19 грудня 2019 року за реєстром № 1668.

4. зобов`язати Відповідачів повернути Позивачу земельну ділянку, загальною площею 0,2550 га, з кадастровим номером 5110300000:02:019:0234.

5. стягнути з Відповідача-1 на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 633,60 грн. 6. стягнути з Відповідача-2 на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 633,60 грн.

В позовній заяві та в усній заяві, зробленій до закінчення судових дебатів, Позивач просив покласти на відповідачів витрати на правничу допомогу, а також вказав, що відповідні докази будуть надані протягом 5 днів з дати проголошення Судом рішення. Також в п.10 позовної заяви (перша заява по суті) Позивач повідомив про розмір витрат на правничу допомого в сумі 45000 грн.

Документами, що підтверджують наявність витрат на професійну правову допомогу Позивача, є:

1. Договір про надання правової допомоги № 46 від 29.11.2024 року, укладений між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «ЕКОВІС БОНДАР ТА БОНДАР» (далі – Договір), копія якого додається;

2. Додаткова угода від 28.04.2025 до Договору від 29.11.2024 року (далі – Угода), копія якої додається;

3. Звіт про надані послуги від 01.07.2026 (далі – Звіт), копія якого додається.

Як вбачається з наданих документів, 29.11.2024 між Адвокатським об`єднанням «Ековіс Бондар та Бондар» (АО) та Кароліно-Бугазькою сільською радою (Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги № 01/КБ-46, за умовами п. 1.1 якого Клієнт доручає, а АО приймає доручення та зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту щодо захисту прав, свобод і законних інтересів у судових справах, погоджених Сторонами окремо (надалі – «Справи»). ДК 021-2015 79110000-8 - послуги з юридичного консультування та юридичного представництва.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта та надання йому правової допомоги здійснюється незалежно від його статусу, в тому числі в якості свідка, позивача, відповідача, третьої особи з самостійними вимогами та без самостійних вимог, скаржника і т.д.

Згідно з п.1.3 Договору Адвокатське об`єднання надає послуги передбачені цим Договором, і зокрема, реалізовує повноваження щодо надання правової допомоги у спосіб, не заборонений законодавством, в тому числі через власних учасників та/ або інших адвокатів, залучених на договірних засадах.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Клієнт відповідно до цього Договору доручає та надає Адвокатам повноваження в інтересах клієнта: складати, підписувати, отримувати та подавати необхідні листи, клопотання, запити, скарги; вести переписку в інтересах Клієнта, подавати та отримувати документи. Робити заяви; перебувати на прийомі у посадових осіб, оскаржувати їх дії та бездіяльність: представляти інтереси Клієнта у будь-яких дисциплінарних провадженнях з питань.

Що стосуються Справ; звертатись з позовами, заявами. клопотаннями та скаргами в будь-який суд. в т.ч. подавати, складати. підписувати позовні заяви, відзиви, заперечення, інші процесуальні документи, вести Справи в будь-яких з усіма правами, в т.ч. з правом брати участь у засіданнях, збільшення або зменшення позовних вимог, повної або часткової відмови від позовних вимог, скарг, апеляційного та касаційного оскарження рішень, постанов, ухвал суду, подання виконавчого документа до стягнення, отримання присудженого майна, укладення мирової угоди: знайомитись з матеріалами справ. в т.ч. подавати та підписувати документи, робити копії, засвідчувати копії, подавати докази; сплачувати судовий збір, державне мито та інші платежі. в т.ч. за подання позову (скарги) в суд; знайомитися з матеріалами Справ, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до Справ, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. задавати питання іншим особам, які беруть участь у Справах, а також свідкам. експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів Справ, в яких Адвокат(и) здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом посвідчувати копії документів у справах, які веде Адвокат(и), крім випадків, якщо законом встановлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань.

Відповідно до п. 3.2. Договору Клієнт зобов`язаний: без зволікання прийняти все виконане, що стосується доручення, а при відмові у прийняті доручення згідно цього Договору, протягом 2-х днів після повідомлення про виконання доручення, письмово мотивувати таку відмову; відшкодувати АО фактичні витрати, які АО понесло і які були необхідні для належного виконання доручення та які підтверджуються витратними документами (проїзні квитки, квитанції, чеки т.п.); інформувати АО про всі документи та відомі обставини, які можуть мати суттєве значення для прийняття та виконання АО доручення відповідно до цього Договору та своєчасно надавати АО копії таких матеріалів /документів.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до кінця року включно. Якщо жодна із сторін не повідомила іншу про відмову від Договору за 10 (десять) днів до кінця року, строк його дії продовжується на кожний наступний календарний рік (п.4.1. Договору).

У зв`язку із ініціюванням Позивачем судового спору, 17.07.2025 було укладено Угоду, яка містить перелік та вартість послуг з правової допомоги, а 01.07.2026 підписано Звіт, який фіксує факт їх надання. Відповідач звертає увагу на те, що згідно з п. 2 Угоди Клієнт зобов`язується сплатити розрахований відповідно до пункту 1 Угоди гонорар Адвокату шляхом безготівкового переказу протягом 20 робочих днів з дати підписання сторонами Звіту про надані послуги – за послуги, надані під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, представник позивача просить Ухвалити додаткове рішення, яким розподілити судові витрати Позивача на правову допомогу у справі № 495/3496/25 відповідно до положень ЦПК України, стягнувши їх із Відповідача-1 в сумі 22 500 грн та Відповідача-2 в сумі 22 500 грн на користь Позивача.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 3- 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності сторін, за наявними матеріалами справи.

Матеріалами справи встановлено, що 29 червня 2026 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки – задовольнив.

Вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кароліно- Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений 19.12.2019 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради та суб`єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_3 , який був посвідчений Кушнір І. В., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, 19 грудня 2019 року за реєстром № 1668.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку, загальною площею 0,2550 га, з кадастровим номером 5110300000:02:019:0234.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 633,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 633,60 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст. 133 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України», п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 755/4666/22 (провадження № 61-4935св23) зазначено, що: «чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат».

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 303/1430/18 (провадження № 61-2451св22) зазначено, що: «відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено».

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Разом з тим, важливо наголосити, що вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу необхідно враховувати, що:

право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 137, 141 ЦПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою, а саме до закінчення судових дебатів;

потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Аналогічні висновки викладені у додатковій постановах Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19, від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21, від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18, від 07.11.2024 у справі № 906/835/23.

Так, у позові представником позивача зазначалось, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складає суму судового збору у розмірі 7267,20 грн та витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 45000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу у справі №495/1803/26 представником позивача надано: договір про надання правової допомоги № 46 від 29.11.2024 року, укладений між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «ЕКОВІС БОНДАР ТА БОНДАР»; додаткову угоду від 28.04.2025 до Договору від 29.11.2024 року; звіт про надані послуги від 01.07.2026.

Наданими доказами підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу у розмірі 45000 грн.

Враховуючи викладене, з огляду на загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, з урахуванням того, що відповідач розмір правничої допомоги не заперечує, суд вважає за необхідне заяву про ухвалення додаткового рішення по справі задовольнити.

Керуючись ст. 137, 141, 264, 270, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Доповнити рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/3496/25, розподіливши судові витрати Позивача на правову допомогу, стягнувши їх із Відповідача-1 в сумі 22 500 грн та Відповідача-2 в сумі 22 500 грн на користь Позивача.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст додаткового рішення складений 03 серпня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua