Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №944/4583/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4583/26

Провадження №1-кп/944/1569/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2026м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

з участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, відомості щодо якого 24 липня 2026 року внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12026142350000218 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вільшаниця Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 об 19год. 00хв. 23 липня 2026 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті тривалих неприязних відносин вчинив конфлікт з матір`ю ОСОБА_4 , під час якого усвідомлюючи характер своїх дій ОСОБА_3 умисно спричинив потерпілій наніс декілька ударів кулаком правої руки в область обличчя та голови, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця у скронево-тім`яній ділянці голови справа, синця з осадненням шкіри на спинці носа, синця у вилично-щічній ділянці лиця зліва, синця на шкірі, крововилив у слизовій оболонці верхньої губи зліва, та синець на облямівці верхньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями, обвинувачений ОСОБА_3 заподіяв умисне легке тілесне ушкодження, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

Відповідно до положень ст.12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.

Згідно вимог ст.302 КПК України, встановивши під час досудового розслідування, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість в інкримінованому діянні, після роз`яснення у відповідності до вимог ч.2 ст.302 КПК України встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також роз`яснення вимог КПК України, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин, впевневшись у добровільності згоди підозрюваного на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні від обвинуваченого ОСОБА_3 отримано письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надання згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні, також, надання добровільної згоди потерпілої на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні. Від потерпілої ОСОБА_4 отримано письмову заяву про ознайомлення її з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України.

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний роз`яснити підозрюваному, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного, потерпілого та представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:

1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Частиною 2,3 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченог о ч.1 ст.125 КК України, тобто у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження. У вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. У заяві ОСОБА_3 вказав, що згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви потерпілої ОСОБА_4 , вбачається, що остання ознайомлена з обмеженням права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. У заяві потерпіла вказала, що згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до частин 2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, беручи до уваги заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

У відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме, заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному у неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, а саме, заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: їх класифікацію за ст.12 КК України, особливості й обставини вчинення, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій, матеріальний стан та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу. Суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).

На підставі викладеного, керуючись ст.100, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання, у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінальних проступків не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

СУДДЯ: ОСОБА_1