Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису
Дата: 02 серпня 2026 р.
Справа: №463/7152/26
Суддя: Нор Н. В.
463/7152/26
2-о/463/293/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова у складі головуючого судді Нора Н.В., за участю секретаря судового засідання Заверухи О.Б., заявниці ОСОБА_1 , заінтересованої особи: ОСОБА_2 , представника заявниці ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засідання в в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,-
встановив:
заявниця звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису в якій просить видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього наступні обов?язків:
- заборони ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців;
- заборони ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на 6 місяців.
- заборони ОСОБА_2 перебувати в місці проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;
Подану заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Даний факт підтверджується копією паспорта з відповідною відміткою. Разом зі нею за вказаною адресою також проживає її син ОСОБА_2 , який постійно вчиняє насильство по відношенню до неї. Останнім часом, поведінка ОСОБА_2 набула все більш агресивнішого прояву по відношенню до неї, що змушує хвилюватись за своє здоров?я та життя. Зокрема, ОСОБА_2 вчиняє скандали, зловживає спиртними напоями, ображає її нецензурною лайкою, погрожує застосуванням фізичного насильства та застосовує це фізичне насильство по відношенню до неї. Протиправні дії зі сторони ОСОБА_2 носять систематичний та довготривалий характер. В неї є реальні побоювання за своє здоров?я, оскільки останнім часом його поведінка набула більш агресивного прояву. Від постійних суперечок і скандалів погіршилося її самопочуття, перебуває в стані постійного стресу, хвилювання та страху. Всі ці протиправні дії зі сторони ОСОБА_2 є наслідком такого погіршення її самопочуття. Зазнаяає, що факт домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_2 по відношенню до неї підтверджується, зокрема, копіями термінових заборонних приписів N?1 10410 від 07.06.2026 р.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 , та її представник ОСОБА_3 , надали суду аналогічні пояснення тим, які були ними викладені в письмовій заяві про видачу обмежувального припису.
Заінтересована особа ОСОБА_2 , заперечив проти задоволення заяви про видачу припису, зазначив, що час від часу вживає алкогольні напої, оскільки працює на фізично виснажливій роботів, сварки виникають в результаті того, що його мати його провокує.
Після допиту заявника і заінтересованої особи, суд дослідив письмові матеріали справи та встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_1 зазначене підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 14.09.1980 року.
Стосовно ОСОБА_2 було складено ТЗП №110410 від 07.06.2026 року, зазначений припис долучений до матеріалів поданої заяви.
З витягу з державного реєстру речових прав від 21.05.2024 року вбачається, що власниками квартири за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Суд вважає, що до правовідносин учасників судового розгляду підлягають застосуванню наступні правові норми та релевантні правові позиції, висловлені в Постановах Верховного суду.
Згідно приписів п. 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі, Закону), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно приписів п. 6 частини 1 статті 1 Закону, кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
За змістом п. 7 частини 1 статті 1 Закону, обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно п. 8 частини 1 статті 1 Закону, особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Згідно п. 9 частини 1 статті 1 Закону,оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно статті 26 Закону визначенні загальні підстави та положення, що регулюють процедуру застосування запобіжного припису, зокрема, визначений перелік осіб, що мають право звернутися з заявою до суду про видачу обмежувального припису, встановлений перелік заходів, які можуть бути застосовані до кривдника та строки їх застосування.
Так, згідно положень частини 1 та 2 статті 26 Закону, правом звернутися до суду про видачу обмежувального припису стосовно кривдника наділені, в тому числі й потерпіла особа та її представник. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
В частині 3 статті 26 Закону вказано, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У відповідності до частини 4 цієї статті, обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Системний аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що обмежувальний припис є формою судового реагування на факти вчинення домашнього насильства чи погрози його застосування, що застосовується до кривдника на визначений законом строк та на підставі оцінки ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.
Далі, згідно приписів частини 1 статті 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Згідно приписів п. 2 частини 1 статті 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана, в тому числі, й особою, що постраждала від домашнього насильства та її представником.
Згідно приписів частини 1 статті 350-3 ЦПК України, заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.
Частиною 1 статті 350-4 ЦПК України визначені вимоги до заяви про видачу обмежувального припису, що передбачають, в том числі, необхідність зазначення обставин, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).У відповідності до частини 2 цієї статті, у разі неможливості надання зазначених вище доказів, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Згідно приписів частини 1, 2, 4 статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" або Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Далі, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року в справі № 754/11171/19, при вирішенні питання щодо застосуванні обмежувального припису, суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.
У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 369/7782/19 зроблено висновок, що відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Відповідно до правової позиції, висловленої в Постанові Верховного суду від 27 червня 2024 року по справі № 509/7151/23, під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Згідно правової позиції, послідовно висловленої Верховним судом у справах № 363/3496/18, № 452/317/19, № 570/2528/20, суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження відповідних дій в майбутньому.
З урахуванням встановлених обставин та правових норм, що регулюють зазначені правовідносини, суд вважає, що відсутні підстави для видачі обмежувального припису.
Зокрема судом встановлено, що ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_1 зазначене підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 14.09.1980 року.
Стосовно ОСОБА_2 було складено ТЗП №110410 від 07.06.2026 року, зазначений припис долучений до матеріалів поданої заяви.
З витягу з державного реєстру речових прав від 21.05.2024 року вбачається, що власниками квартири за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 , в судовому засіданні зазначив, що час від часу вживає алкогольні напої, оскільки працює на фізично виснажливій роботів, сварки виникають в результаті того, що його мати його провокує.
В цьому випадку, суд констатує, що існуючі між заявницею і її сином сварки, свідчать про існування ризиків застосування домашнього насильства у будь-якій із форм в майбутньому щодо заявниці її сином.
Отже, суд констатує, що наявні підстави для задоволення заяви про видачу обмежувального припису.
З урахуванням викладеного, керуючись приписами статей 1, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», статтями 350-1, 350-2, 350-3, 350-4, 350-5 ЦПК України, -
Ухвалив:
Заяву про видачу обмежувального припису задоволити.
Видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього наступні обов?язків:
- заборони ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців;
- заборони ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на 6 місяців.
- заборони ОСОБА_2 перебувати в місці проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Суддя Нор Н.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua