Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №127/18095/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18095/26

Провадження № 3/127/3744/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч. 2 ст. 178 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23.05.2026 року близько 02 год. 20 хв. по вул. Костянтина Василенка, 19 в м. Вінниці знаходився в п`яному вигляді в громадському місці, чим ображав людську гідність та громадську мораль.

Як вбачається з матеріалів справи, судом вживалися заходи для виклику особи в судове засідання, ОСОБА_1 повідомлявся про місце і час розгляду справи, однак на виклики в судове засідання не з`являвся.

Враховуючи викладене, а також строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість здійснення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 23.05.2026 року серії ВАД № 324303, протоколом про адміністративне затримання від 23.05.2026 року серії АЗ № 108263, рапортом працівника поліції від 23.05.2026 року та іншими матеріалами справи.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено за ч. 2 ст. 178 КУпАП. Водночас матеріали справи не підтверджують наявності кваліфікуючої ознаки повторності, а саме вчинення тих самих дій протягом року після застосування до особи адміністративного стягнення.

З копії постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, та на підставі ст. 24-1 КУпАП застосовано до нього захід впливу у виді попередження.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності, яка застосовується до особи, котра вчинила адміністративне правопорушення.

Водночас заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, які застосовуються до неповнолітніх, не є адміністративними стягненнями. Такий висновок також узгоджується зі ст. 284 КУпАП, якою окремо передбачено постанову про накладення адміністративного стягнення та постанову про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП.

Отже, застосований до ОСОБА_1 захід впливу у виді попередження не утворює кваліфікуючої ознаки повторності, необхідної для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 178 КУпАП.

Оцінюючи досліджені докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 178 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 КУпАП відповідальність настає за ті самі дії, що передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення. Отже, склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 178 КУпАП, охоплює ознаки основного складу, передбаченого ч. 1 цієї статті, та додаткову кваліфікуючу ознаку повторності.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки кваліфікуюча ознака повторності, необхідна для застосування ч. 2 ст. 178 КУпАП, не підтвердилася, однак установлені судом фактичні обставини містять ознаки складу правопорушення, дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Така зміна правової кваліфікації не змінює фактичних обставин, викладених у протоколі, не передбачає встановлення нових обставин на користь обвинувачення та не погіршує становища особи, оскільки санкція ч. 1 ст. 178 КУпАП є менш суворою порівняно із санкцією ч. 2 цієї статті. Тому право особи на захист не порушується.

Таким чином, дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, який на час вчинення правопорушення був неповнолітнім, ступінь його вини, майновий стан, обставин, що пом`якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено, суд дійшов висновку визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, та відповідно до ст. 24-1 КУпАП застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки в даному випадку, до неповнолітньої особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, застосовується захід впливу у виді попередження, тому судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 13, 23, 24-1, 40-1, ч. 1 ст. 178, 245, 251, 252, 280, 283–285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, та на підставі ст. 24-1 КУпАП застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя