Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №645/6833/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/6833/26

Провадження № 3/645/1120/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань – Півінська С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

08.07.2026 о 22:14 год. в м. Харкові, по пр-ту Героїв Харкова, буд. 138А, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Peugeot 301», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом. Порушення вчинено повторно протягом року. Водія було зупинено згідно з п. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом заздалегідь та належним чином, причини неявки суду невідомі, доказів поважності причин неявки суду не надано.

Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Європейський суд з прав людини, у своїй сталій судовій практиці неодноразово наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд, враховуючи вище викладене, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Провадження у справах про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 7 КУпАП, повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 2 загальних положень Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними. засобами.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до абз. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Згідно з п. 2 загальних положень Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (далі - Положення від 8 травня 1993 року № 340), особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними. засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 20 вказаного Положення від 8 травня 1993 року № 340 про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. У разі коли в посвідченні водія зазначено дві або більше категорій на право керування транспортними засобами теоретичний, практичний іспити складаються за вищою із категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається.

Згідно з абз. 4 п. 6 Порядком тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1086 (далі - Порядок від 17 грудня 2008 року № 1086), у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне вчинення протягом року будь-якого з порушень, передбачених ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, повторність правопорушення це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 714337 від 08.07.2026; даними з DVD диску з відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, на яких відображена послідовність дій працівників поліції, щодо адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 ; довідками старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Демченка В., згідно з обліковою базою «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення серії НОМЕР_3 від 17.04.1997 року, а транспортний засіб марки: «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_2 , належить: ТОВ «РЕНТ КАР»; довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Демченка В., відповідно до якої, згідно з обліковими даними системи «Інформаційний портал Національної поліції», у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Центрального районного суду міста Миколаєва по справі №490/9908/25 від 23.02.2026 було позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік; 15.05.2026 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 641703 за ч. 4 ст. 126 КУПАП; копією постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 641703 від 15.05.2026, за якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, за порушення п. 2.1. «а» ПДР України із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн (постанова набрала законної сили 25.05.2026); постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 23.02.2026 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою останнього визнано винним та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (справа № 490/9908/25, провадження № 3/490/34/2026, (постанова набрала законної сили 06.03.2026; витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень); рапортом інпектора вз.№2 роти №2 бат.№2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Крикуна О.

Суду не надано доказів, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 714337 від 08.07.2026 року працівниками поліції було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій ОСОБА_1 , при вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Наявні у матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення, дані відеозапису та інші матеріали справи не містять істотних розбіжностей та підтверджують фактичні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини.

Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 , міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Санкція ч. 5 ст.126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до довідки старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Демченка В., згідно з обліковою базою «Інформаційний портал Національної поліції України», та протоколу про адміністративне правопорушення, транспортний засіб марки: «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_2 , належить: ТОВ «РЕНТ КАР».

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст.121, ч.2 та ч.3 ст.130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Таким чином, у зв`язку із тим, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є власником транспортного засобу, суд не може застосувати додаткове стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки суду не надано доказів, що автомобіль марки «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_2 , належить саме ОСОБА_1 .

Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 23.02.2026 у справі №490/9908/25 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постанова набрала законної сили 06.03.2026.

Адміністративне правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП вчинено 08.07.2026, тобто до закінчення строку позбавлення права керування транспортними засобами.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке у цій справі до нього підлягає застосуванню стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 КУпАП до закінчення цього строку підлягає приєднанню невідбута частина раніше призначеного стягнення за згаданою вище постановою суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП зазначена невідбута частина підлягає приєднанню до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що призначається за нові правопорушення.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 126, 247, 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови проголошено 03.08.2026.

Суддя О.Ю. Алтухова