Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №701/811/26 — Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/811/26

Номер провадження2-о/701/35/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого – судді - Маренюка В.Л.

присяжних: Бондаренко А.В.

Фуркало Н.М.

за участю секретаря - Філіпчак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за заявою ОСОБА_1 представник заявника ОСОБА_2 заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Військова частина НОМЕР_1 , Маньківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Міністерство оборони України про оголошення померлим ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернулася в суд із заявою про оголошення померлим ОСОБА_6 .

На підставу своїх вимог спирається на те, що ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за званням солдат, є військовослужбовцем, був призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та проходить військову службу з 25.08.2023 року на посаді водія гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_6 , має статус зниклого безвісті за особливих обставин й зник безвісти при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське, Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявниця є дружиною зниклого безвісти ОСОБА_6 .

Наразі ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з метою оголошення ОСОБА_6 померлим.

Встановлення даного факту необхідно Заявниці для отримання виплат, спадщини, пільг та гарантій як дружині загиблого військовослужбовця. Наведене підтверджує, що Заявниця має цивільно-правову заінтересованість у зміні правового статусу особи. Відтак, просить врахувати правову мету звернення до суду.

Заявник до суду не з`явилася, але надала суду заяву, згідно якої просить справу слухати у її відсутності, заявлені вимоги підтримує.

Представник заявника - адвокат Панфілова Д.А. в судовому засіданні підтримала вимоги заявника та просила їх задоволити в повному обсязі.

Заінтересовані особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, але згідно письмових заяв не заперечують проти задоволення заявлених вимог та просять справу слухати у їх відсутності.

Заінтересована особа: ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала вимоги заявника та просила їх задоволити в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи: Маньківського відділу ДРАЦС в Уманському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви не заперечує проти задоволення заявлених вимог в межах заявлених вимог та за наявності підстав, що не суперечать чинному законодавству України та просить справу слухати у його відсутності.

Представник заінтересованої особи: Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, але згідно додаткових пояснень заперечує проти задоволення заявлених вимог.

Представник заінтересованої особи: Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, але згідно пояснень заперечує проти задоволення заявлених вимог заявника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), за званням солдат, є військовослужбовцем, був призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та проходить військову службу з 25.08.2023 року на посаді водія гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_6 , має статус зниклого безвісті за особливих обставин й зник безвісти при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське, Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявниця є дружиною зниклого безвісти ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , (копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 , від 14 серпня 2023 року Серія НОМЕР_3 ).

Наразі ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з метою оголошення ОСОБА_6 померлим. Встановлення даного факту необхідно Заявниці для отримання виплат, спадщини, пільг та гарантій як дружині загиблого військовослужбовця.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та діє на даний час.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан та оголошено мобілізацію.

Солдат ОСОБА_6 був призваний на військову службу по загальній мобілізації 25.08.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія довідки в/ч НОМЕР_1 від 28.11.2023 року № 4433). Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 29 листопада 2023 року № 9770, солдат ОСОБА_6 дійсно в період з 14.06.2023 по 24.09.2023 року, з 25.09.2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 брав участь у вищевказаних заходах, перебуваючи в населеному пункті Костянтинівка Донецької області.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 вересня 2023 року № 273 солдат ОСОБА_6 у складі 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 прибув до району виконання завдань за призначенням, з метою реагування на зміни в оперативній обстановці, забезпеченості здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії та виконання бойових завдань (копія акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 24 листопада 2023 року № 5680).

В ході службового розслідування було встановлено, що, згідно рапорту командира НОМЕР_2 штурмового батальйону, підполковника ОСОБА_7 від 14.11.2023 року № 72355, 14 листопада 2023 року орієнтовно о 12:30 на ВП «САТИР» РОП «ТРОЯ» 5 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 розпочалися штурмові дії противника, які виражалися у здійсненні інтенсивного артилерійського та кулеметного вогню з напрямків н. п. Кліщіївка та н. п. Опитне, Донецької області, внаслідок яких зник безвісті солдат ОСОБА_6 .

Під час проведення детальної аеророзвідки місцевості підрозділом аеророзвідки НОМЕР_2 штурмового батальйону в/ч НОМЕР_1 було виявлено два військовослужбовця, один з яких за зовнішніми ознаками був схожий на солдата ОСОБА_6 , якій, ймовірно, отримав поранення, несумісні с життям, та не подавав ознак життя (координати місцезнаходження тіла у форматі УСК-2000, визначені за допомогою програмного комплексу «Кропива» - Х:53-81211, Y.74-23527). У зв`язку із інтенсивністю бойових дій була відсутня можливість евакуювати тіло, яке, ймовірно, належить солдату ОСОБА_6 .

З пояснень головного сержанта роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_8 стало відомо, що останній ІНФОРМАЦІЯ_5 орієнтовно о 12:35 отримав інформацію від чергового командно-спостережного пункту роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 про те, що приблизно о 12:30 на ВП «САТИР» РОП «ТРОЯ» 5 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 розпочалися штурмові дії противника, які виражалися у здійсненні інтенсивного артилерійського та кулеметного вогню з напрямків н. п. Кліщіївка та н. п. Опитне, Донецької області. На даній позиції перебував наступний особовий склад НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_9 , солдат ОСОБА_6 , старший сержант ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_11 . Після виходу в радіоефір солдата ОСОБА_11 , орієнтовно о 12:30 14.11.2023 року та повідомлення про штурмові дії противника більше встановити зв`язок з вищезгаданими військовослужбовцями не вдавалося. Подія відбулась біля населеного пункту Іванівське, Донецької області на 1,6 км південніше н. п. Бахмут, Донецької області; 2,2 км північніше від н. п. Кліщіївка, Донецької області, в лісовому масиві.

З пояснень командира роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_12 стало відомо, що останній 14.11.2023 року орієнтовно о 12:45 отримав інформацію від старшого сержанта ОСОБА_8 про те, що приблизно о 12:30 на ВП «САТИР» РОП «ТРОЯ» 5 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 розпочалися штурмові дії противника, які виражалися у здійсненні інтенсивного артилерійського та кулеметного вогню з напрямків н. п. Кліщіївка та н. п. Опитне, Донецької області. На даній позиції перебував наступний особовий склад НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_9 , солдат ОСОБА_6 , старший сержант ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_11 . Після виходу в радіоефір солдата ОСОБА_11 орієнтовно о 12:30 14.11.2023 року та повідомлення про штурмові дії противника більше встановити зв`язок з вищезгаданими військовослужбовцями не вдавалося. Про дану подію було негайно повідомлено командира НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 . Під час проведення детальної аеророзвідки місцевості підрозділом аеророзвідки НОМЕР_2 штурмового батальйону в/ НОМЕР_1 було виявлено два військовослужбовця, за зовнішніми ознаками схожими на старшого сержанта ОСОБА_10 , та солдата ОСОБА_6 , які, ймовірно, отримали поранення, несумісні с життям, та не подавали ознак життя (координати місцезнаходження тіл у форматі УСК-2000, визначені за допомогою програмного комплексу «Кропива» - Х:53-81211, Y.74-23527). У зв`язку із інтенсивністю бойових дій була відсутня можливість евакуювати тіла, які, ймовірно, належать сержанту ОСОБА_10 , та солдату ОСОБА_6 , Подія відбулась біля населеного пункту Іванівське, Донецької області на 1,6 км південніше н.п. Бахмут, Донецької області; 2,2 км північніше від н. п. Кліщіївка, Донецької області, в лісовому масиві.

В результаті проведення службового розслідування було встановлено, що водій гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 зник безвісті 14 листопада 2023 року в районі населеного пункту Іванівське, Донецької області під час виконання бойового завдання. Зниклий безвісті водій гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 був зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.12.2023 року № 370 солдату ОСОБА_6 , було відновлено виплату грошового забезпечення та додаткові винагороди на ім`я дружини ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладені обставини, солдат ОСОБА_6 імовірно, потрапивши під артилерійський та кулеметний обстріл, отримав ушкодження, несумісні с життям в районі населеного пункту Іванівське, Донецької області, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини.

ОСОБА_6 , має статус зниклого безвісті при особливих обставинах і зник безвісти при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Донецької області 14 листопада 2023 року.

ОСОБА_1 , отримала сповіщення про зникнення безвісті (лист від 20 листопада 2023 року № 1866 від ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про факт зникнення безвісті її чоловіка солдата ОСОБА_6 .

З цієї дати Заявниця немає жодної звістки від чоловіка та, окрім цього, існували обставини, які вказують на ймовірну загибель ОСОБА_6 .

Наведений факт Заявниці необхідно встановити для отримання відповідної грошової компенсації, яка виплачується родинам загиблих військовослужбовців, а також оформлення пільг, соціальних гарантій та спадщини.

Заявницею вживалися заходи з пошуку як ОСОБА_6 , так і фактів та інформації, які б свідчили про перебування у полоні або загибелі.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_6 , 20.11.2023 року було відкрито кримінальне провадження № 12023041540000629 Відділенням поліції № 5 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Станом на дату подання позову досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023041540000629 від 20.11.2023 року здійснюється слідчим підрозділом Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, слідчий Караянц Ю.П.

На дату подання позову відсутня інформація щодо перебування у полоні ОСОБА_6 , досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі розшукові та процесуальні дії, спрямовані на повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин скоєного кримінального правопорушення, які можливо здійснити в умовах збройного конфлікту. У матеріалах кримінального провадження відсутні достовірні відомості щодо полону ОСОБА_6 .

Заявник зазначила, що молекулярно-генетичні дослідження зразків букального епітелію дочки зниклого безвісті ОСОБА_6 , - ОСОБА_3 , та матері зниклого безвісті ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , проведено, ДНК-профілі поміщено до ЕРГІЛ та перевірено.

Згідно висновку експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України від 23.01.2025 року № СЕ-19/104-24/36200-БД до Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України 06.09.2024 року надійшла постанова від 09.08.2024 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, винесена слідчим СВ ВГІ № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Гавенком Д.Г., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.04.2024 № 12024041710000395.

На цей час місцезнаходження ОСОБА_6 , залишається невстановленим. ОСОБА_6 оголошено в розшук як зниклого безвісти, про що відповідні відомості внесені до обліку інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». На цей час поліція вживає заходів, спрямованих на отримання відомостей про долю зниклого, та перевіряє інформацію, яка може сприяти його розшуку.

Згідно виписки Національного інформаційного бюро від 13.04.2026 року № 06-04/19962 з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, станом на дату формування виписки відсутня інформація про перебування в полоні ОСОБА_6 .

Заявницею були направлені запити до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Згідно отриманих відповідей МВС № 54680/30-2025 від 20.08.2025 (2078098), № 1929/30-2026 (2488499) Уповноважений володіє інформацією про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте станом на сьогодні інформація про його фактичне місцезнаходження, перебування в полоні або загибель відсутня. Відомості про ОСОБА_6 , внесені до Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин. Дата набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, 28.12.2023 (копія витягу з єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин від 19.09.2024року № 20240919-1528). Висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Уповноваженим не видавався.

Відтак відповідно до приписів Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» ОСОБА_6 за законом набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Заявниця також звернулася до Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України. У відповідь на звернення Заявниці було повідомлено, що Об`єднаний центр створює та веде облік оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора та незаконно позбавлених волі осіб, здійснює координацію заходів щодо звільнення таких категорій осіб. У Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення ОСОБА_6 . Дані, які підтверджували б перебування в полоні зазначеного військовослужбовця, вказували на його місцезнаходження - в Об`єднаному центрі відсутні (копії відповідей Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при. СБУ№ 34.5-зв-3187 від 31.03.2026року та № 34.7-зв-5353 від 25.05.2026року).

Заявниця звернулась до секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У відповідь на звернення Заявниці було повідомлено, що дані про зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_6 , скеровано російській стороні для перевірки факту його перебування на території держави-агресора або тимчасово окупованих територіях (копія відповіді секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 03.01.2024 року № 362.4/К-37678.3/23/42.1.1).

Заявниця повторно звернулась до секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У відповідь на звернення Заявниці було повідомлено, що, за результатами перегляду наданого Заявницею для порівняння фотозображення «r_2 1sht.jpg» з встановленою особою (ймовірно без ознак життя) та фотозображення «r_1 lsht.jpg» ОСОБА_6 , для проведення експертного дослідження з метою ідентифікації особи за ознаками зовнішності, виявлено, що зображення особи є нечіткими та низької якості. Якість зображення (розпливчастість та зернистість об`єктів при збільшенні), ракурс зйомки та положення голови у особи унеможливлює в повній мірі дослідити індивідуальні ознаки зовнішності та не відповідає вимогам для проведення експертного дослідження в КНДІСЕ (копія відповіді секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 02.04.2026 року №35038.4/К-20116.3/26/42.1.1).

Заявницею також був заповнений формуляр та подане повідомлення до робочої групи ООН з насильницьких чи недобровільних зникнень 19 серпня 2025 року.

За 2,5 роки з дати зникнення військовослужбовця родиною та правоохоронними органами не отримано жодної інформації, звістки, збігу ДНК-профілю зниклого безвісти військовослужбовця з третіми особами; не отримано інформацію про перебування ОСОБА_6 , в полоні, відтак, є всі підстави вважати та наявні високі припущення того, що чоловік Заявниці - загинув.

На підставі вказаних вище фактів, які підтверджуються належними та допустимими доказами, не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених Заявницею у заяві. Вимоги заяви є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Викладені вище факти надають обґрунтоване припущення щодо високої імовірності загибелі ОСОБА_6 .

Наведені обставини, вказують на те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зник при обставинах, що загрожували йому смертю, і дають підстави стверджувати, що він загинув саме під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Статтею 46 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Статтею 48 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко-і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22, дійшла таких висновків:

«94. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості, Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

95. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

96. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

97. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

98. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом».

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Також у цій постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі за текстом - «Наказ № 309»).

Наказ № 309 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025. Відтак, доцільно станом на дату подання позову враховувати також перелік територій, який закріплено у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі за текстом - «Наказ № 376»).

Згідно з Наказом № 376 населений пункт Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області з 24 лютою 2022 року був визнаний територією активних бойових дій.

Активні бойові дії у населеному пункті Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області були припинені 18.02.2025 року.

З 19.02.2025 року населений пункт Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Донецької області є територією де активні бойові дії припинені та територія належить до тимчасово окупованих.

Відповідно до Деяких питань формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364:

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством розвитку громад та територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

До переліку включається тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

За приписами Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль, або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації. Території, для яких не визначена дата припинення тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Також вищевказаним законом закріплюється забезпечення права осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, на отримання документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. Ми можемо констатувати, що законодавцем відмежовуються дефініції термінів «тимчасово окупована територія», «територія на якій ведуться бойові дії» та «території на яких велися бойові дії». Ці терміни не є тотожними. Відтак - тимчасово окупована територія не є територією, на якій ведуться активні бойові дії у розумінні приписів чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, шестимісячний строк для звернення до суду має відраховуватися із цієї дати - 19.02.2025 року, наступної після закінчення активних бойових дій, що дотримано Заявницею. Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії російської федерації проти України фізична особа зникла безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені ч. 2 ст. 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів, загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І, навіть, за наявності цих строків, очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Визначення шести місяців, як мінімально потрібного строку, відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Держава має «позитивні зобов`язання» не лише розслідувати зникнення, а й створювати правові механізми, які дозволяють родичам вирішувати юридичні та практичні проблеми, що виникають через відсутність їхнього близького. Залишати сім`ю в «правовому вакуумі» на невизначений термін (потенційно, на багато років до завершення війни) є непропорційним втручанням у їхнє сімейне життя.

Тому доцільно застосовувати тест на пропорційність, зважуючи два інтереси: інтерес держави, який полягає у запобіганні передчасному оголошенню особи померлою (функція «запобіжника»); інтерес родини, який полягає у припиненні стану невизначеності, можливості офіційно вшанувати пам`ять, отримати соціальний захист від держави та вирішити спадкові питання.

Щоб оцінити цей баланс, доцільно врахувати фактичний контекст, який склався за час зникнення ОСОБА_6 .

З листопада 2023 року по теперішній час між Україною та російською федерацією відбувається інтенсивний процес обмінів. Паралельно відбувалися численні репатріації тіл загиблих, під час яких Україна повернула тіла багатьох своїх полеглих воїнів. За два з половиною роки, впродовж десятків цих обмінів, ані серед живих, ані серед загиблих цього військовослужбовця не знайдено. Це свідчить про те, що всі реальні та практичні можливості для встановлення його долі були вичерпані, що з найвищим ступенем ймовірності вказує на його загибель ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Виходячи зі змісту статей 43, 46 ЦК України, Верховний суд висновує, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, зокрема у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України), що узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24)).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи (постанова Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 357/9150/24, провадження № 61-2282св25).

Таким чином, оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю (постанова Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі № 465/3147/22, провадження № 61-1296св24).

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною 2 статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині 2 статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту.

У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина можливий день його загибелі.

Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.

Згідно ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану видається Свідоцтво про смерть особи.

Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті. Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв`язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті. У випадку припущення загибелі особи у зв`язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.

Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено що, станом на день розгляду справи по суті, ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) більше шести місяців відсутній в місці постійного проживання та реєстрації, а також відсутні відомості про місце його перебування.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявником обставини, суд дійшов висновку про наявність між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а тому заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги надані заявником та досліджені судом докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 зник безвісти 14.11.2023р. в районі населеного пункту Іванівське Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, де бойові дії тривали до 18.02.2025 року, тобто строк передбачений ЦК України, після спливу якого фізичну особу може бути оголошено померлою, на час розгляду даної справи минув, а отже ймовірно ОСОБА_6 є особою, що померла, але юридично це не оформлено.

Оскільки матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема витяг з акту службового розслідування, то його необхідно оголосити померлим з 14.11.2023р.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що вимоги, заявлені ОСОБА_1 , знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 293, 294, 305-308 ЦПК України, ст.46 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 представник заявника ОСОБА_2 заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Військова частина НОМЕР_1 , Маньківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Міністерство оборони України про оголошення померлим ОСОБА_6 - задоволити.

Оголосити ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), РНОКПП: НОМЕР_4 , громадянина України, уродженця Донецької області, смт. Велика Новосілка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - померлим під час виконання військового обов`язку з захисту держави Україна в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (захисту Батьківщини) в Донецькій області.

Датою смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), РНОКПП: НОМЕР_4 , громадянина України, уродженця Донецької області, смт. Велика Новосілка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Місцем смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), РНОКПП: НОМЕР_4 , громадянина України, уродженця Донецької області, смт. Велика Новосілка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - вважати: село Іванівське, Бахмутського району, Донецької області, Україна.

Після набрання законної сили рішенням надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до державного нотаріального архіву з метою передачі рішення за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана впродовж тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя В.Л. Маренюк

Присяжні: А.В. Бондаренко

Н.М. Фуркало