Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №368/2033/25 — Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2033/25

2/368/475/26

Рішення

Іменем України

"29" липня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого – судді Шевченко І.І

за участю секретаря Назаренко А.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисюк О.В.

відповідача ОСОБА_2

та третьої особи: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик цивільну справу загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національна гвардія України, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

позивач та її представник просять суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 21 червня 2025 року зник безвісти в ході виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Липці Харківської області, захищаючи незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України, внаслідок комбінованого мінометно-артилерійського обстрілу противника, обґрунтовуючи позов наступним.

Вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 19 травня 2006

року, її батьком записано - ОСОБА_3 , її матір`ю записано – ОСОБА_2 .

Її батьки ОСОБА_3 та її матір - ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який було зареєстровано 14 жовтня 2000 року Виконавчим комітетом Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Проте на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області шлюб між її батьками було розірвано, про що 28 квітня 2005 року було зроблено відповідний актовий запис за № 46 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу.

Тобто вона народилася через один рік після розірвання шлюбу між її батьками, і запис про її народження до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження було внесено на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто за вказівкою матері.

Не дивлячись на те, що шлюб між її батьками було розірвано, вони продовжували проживати разом, вели спільне господарство та мали спільний бюджет.

Окрім неї, у батьків є ще син, її старший брат - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки, виданої старостою Халчанського старостинського округу від 27 листопада 2025 року № 73, ОСОБА_1 дійсно проживає та зареєстрована по АДРЕСА_1 з 2000 року по даний час у складі сім`ї: батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та брат - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

21 червня 2025 року її сім`ї прийшла страшна звістка проте, що її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , головний сержант 1-го взводу оперативного призначення 5-ої роти оперативного призначення (на спеціалізованих броньованих автомобілях) 2-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, призваний 08.04.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , 21 червня 2025 року зник безвісти в ході виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Липці Харківської області, захищаючи незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України, внаслідок комбінованого мінометно-артилерійського обстрілу противника.

Вказана обставина підтверджується сповіщенням сім`ї № 2/3430 від 24.06.2025 року та відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відповідних відомостей за номером кримінального провадження 12025111230001294 від 25.06.2025 року за ч. 1 статті 115 КК України.

Її батько ОСОБА_3 визнавав її своєю донькою, так як навіть у його паспорті у розділі «Особливі відмітки» було вписано «Діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Факт того, що вона є рідною донькою ОСОБА_3 підтвердять її мати: ОСОБА_2 , та її брат: ОСОБА_2 .

Оскільки, до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження запис про її народження було здійснено на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто за вказівкою матері, її батько ОСОБА_3 юридично не є її батьком, і відповідно вона юридично позбавлена всіх прав, які належать їй як його доньці.

Зокрема, її батько є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, а так як вона є студентом та навчаюся на стаціонарній денній формі навчання, вона позбавлена відповідних пільг, які надаються дітям учасників бойових (безоплатне навчання, проживання у гуртожитку, харчування і таке інше).

Питання встановлення факту батьківства вирішується судом у порядку окремого провадження відповідно до ч. 1 статті 130 Сімейного кодексу України лише у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини.

У разі відсутності відомостей про смерть особи, батьківство якої встановлюється, необхідним є звернення до суду з позовом про визнання батьківства в порядку ст. 128 СК України, такі роз`яснення містить зокрема постанова КЦС ВС від 9 липня 2025 року у справі № 201/1017/25 (провадження № 61-5429св25).

Окрім цього, частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження.

У судовому порядку можуть бути встановлені, також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визнано іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У разі встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком ОСОБА_1 .

Позивач набуде соціальних пільг від держави Україна, які передбачені законодавством України для дітей учасників бойових дій, а також дітей осіб, які рахуються безвісти зниклими в ході виконання бойових завдань, захищаючи незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України.

Таким чином, позивач для встановлення факту, того що ОСОБА_3 , є її рідним батьком, та захисту своїх законних прав та інтересів як дитини батька, який є учасником бойових дій, та який рахується зниклим безвісти у ході виконання бойового завдання, має єдиний спосіб такого захисту - звернення з даним позовом до суду у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до частин другої, сьомої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Лисюк О.В. позов підтримали та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 підтримує позов та просить задовольнити. Третя особа: ОСОБА_2 підтримав позов та просив задовольнити.

Представник третьої особи в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 на судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи слухати у відсутність представника та судовий розгляд здійснювати на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти рішення по справі на розсуд суду.

Представник третьої особи в особі Національної гвардії України в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.

Представник третьої особи в особі військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, подавши заяву, в якій повідомила, що не має можливості направляти представника на судові засідання та прийняти рішення по справі на розсуд суду.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

У статті 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно із частинами першою, другою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері та смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23).

Верховний Суд у постановах від 11 липня 2023 року у справі № 449/433/22 (провадження № 61-4176св23), від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) зробив висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, висновок якої має важливе значення у процесі дослідження батьківства, є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ (постанови Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, від 05 червня 2024 року у справі № 458/619/17).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15 (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у цій сфері правовідносин, який однозначний у своїй позиції, що генетична ДНК-експертиза, безумовно, є одним із найімовірніших доказів батьківства і за можливості її проведення вона повинна призначатися (рішення ЄСПЛ від 15 липня 2014 року у справі «Цветелін Пєтков проти Болгарії», заява № 2641/06, пункт 55, рішення від 14 березня 2024 року у справі «Молдован проти України», заява № 62020/14, пункт 47).

Суд враховує Конвенцію про права дитини, якою передбачено, що дитина має право на ім`я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Ухвалюючи рішення в справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 у с. Халча Кагарлицького району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про народження виданого виконкомом Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, актовий запис під № 5, серії НОМЕР_3 . В графі батьки зазначені: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного громадян про державну реєстрацію народження № 0055006343 від 27.11.2025 року відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_1 вбачається,що вона дійсно зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , фактично разом з 2000 року по даний час у складі сім`ї, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 – брат ОСОБА_2 .

Згідно сповіщення сім`ї вбачається те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , головний сержант 1-го взводу оперативного призначення 5-ої роти оперативного призначення (на спеціалізованих броньованих автомобілях) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, призваний 08.04.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_8 . 21.06.2025 року зник безвісти в ході виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Липці Харківської області, захищаючи незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України, внаслідок комбінованого мінометно-артилерійського обстрілу противника

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-26/9422-БД від 26.05.2026 року було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 2) ймовірно є повнорідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (об`єкт № 1). Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,98 %.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, параграф 34, від 07 травня 2009 року). Аналогічні висновки зроблені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в своїх постановах від 18.11.2020 року у справі № 159/3926/18 (провадження № 61-13142св20) та від 02.03.2020 року у справі № 530/1231/16-ц (провадження № 61-43301св18).

Суд вважає, що сама встановлена наявність кровного споріднення між ОСОБА_2 і позивачем ОСОБА_1 , як між братом і сестрою, на думку суду доводить також наявність кровного споріднення між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , оскільки зазначені обставини доведені належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом висновком спеціаліста за результатом проведення молекулярно-генетичного дослідження (ДНК-тестом), яке на сьогодні є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини.

У зв`язку з чим суд вважає, що доводи викладені позивачем у змісті позову на обґрунтування встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 21 червня 2025 року зник безвісти в ході виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Липці Харківської області, захищаючи незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України, внаслідок комбінованого мінометно-артилерійського обстрілу противника, фактично знайшли своє доказове підтвердження.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов про встановлення факту батьківства є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

На підставі СК України, ЦК України, керуючись ст.ст. 251-265, 293 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Національна гвардія України, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 21 червня 2025 року зник безвісти в ході виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Липці Харківської області, захищаючи незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України, внаслідок комбінованого мінометно-артилерійського обстрілу противника.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання до Київської апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03.08.2026 р.

Суддя І.І. Шевченко