Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №367/14463/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/14463/25

Провадження №2/367/3023/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Зайцевої А.В.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, зазначивши, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 08 липня 2011 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , про що зареєстровано актовий запис № 948 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у місті Донецьку, про що видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . 15 вересня 2025 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/6606/25 шлюб між ними розірвано. Вона разом з дитиною зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , однак наразі м. Донецьк є тимчасово окупованою територією України, що є загальновідомим фактом. У зв`язку з цим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 взяті на облік як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з тим, що батько дитини не приймає участь у житті сина та не надає коштів на утримання виникла необхідність звернення до суду про стягнення аліментів. Дитині, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідач не допомагає фінансово, а їй складно самостійно забезпечити належний рівень життя. Дитина проживає разом з нею та повністю перебуває на її утриманні. Всі витрати на харчування, одяг, медичне обслуговування, навчання та розвиток несе вона. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини надає нерегулярно і в недостатньому розмірі, що робить неможливим забезпечення належних умов життя та розвитку дитини. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 24.11.2025 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з відповідача витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 6500,00грн.

Від відповідача ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшли заперечення (письмові пояснення) у справі № 367/14463/25 про стягнення аліментів, в яких зазначено, що від визнає свій батьківський обов`язок щодо матеріального забезпечення дитини та не відмовляється від сплати аліментів. Проте, зазначає, що позивач одноособово отримує грошові кошти від здачі в оренду нерухомого майна – квартири, яка на правах власності належить йому. Вказаний дохід повністю покриває поточні потреби дитини в Україні, однак цей факт був навмисно прихований позивачкою від суду з метою введення суду в оману щодо її реального матеріального становища. На теперішній час позивачка разом із дитиною проживає на території Федеративної Республіки Німеччина. Вона є офіційно працевлаштованою, має довгостроковий трудовий контракт, а її щомісячний заробіток є стабільним і високим (у понад 50 разів перевищує будь-який потенційний чи мінімальний розмір аліментів в Україні). Крім того, позивачка щомісячно отримує від уряду Німеччини державну допомогу на дитину (Kindergeld), розмір якої становить понад 250 євро на місяць, що повністю забезпечує базові потреби дитини за стандартами ЄС. На відміну від позивачки, він наразі перебуває у складних життєвих обставинах та отримую від уряду Німеччини виключно соціальну допомогу, оскільки не має постійного доходу чи офіційного працевлаштування. Його поточний фінансовий стан є критичним, що об`єктивно не дозволяє йому сплачувати аліменти у завищеному розмірі, який, ймовірно, вимагає позивачка. Просить суд при визначенні розміру аліментів врахувати його скрутне матеріальне становище (перебування на соціальному забезпеченні) та високий рівень доходів позивачки, включаючи допомогу від уряду Німеччини та дохід від оренди його майна та призначити аліменти у мінімальному розмірі, передбаченому законодавством України для осіб, які тимчасово не працюють/перебувають на соціальному забезпеченні.

В судове засідання позивача ОСОБА_1 не з`явилася, її представник – адвокат Андрющенко А.В. через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи містяться заперечення (письмові пояснення) щодо позовних вимог, проте заяви щодо проводити розгляду справи у його відсутності не надав.

Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 вересня 2025 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 08 липня 2011 року виконавчим комітетом Ясинівської селищної ради Кіровського району м. Макіївка, Донецької області, актовий запис № 65.

Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 29.09.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. ст. 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року, № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Відповідачем ОСОБА_2 не спростовано тверджень позивача, про те, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає разом зі своєю матір`ю – ОСОБА_1 .

Згідно ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Судом встановлено, що відповідач, має змогу виплачувати аліменти на утримання дитини, інших утриманців не має. Відповідачем даних фактів не спростовано жодним належним доказом.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивач щомісячно отримує від нього щомісячну фінансову допомогу в розмір 4500грн (кошти від оренди житла), оскільки, даний факт не знайшов підтвердження належними доказами.

Крім того, згідно чинного законодавства щомісячна фінансова допомога не заміняє право на отримання аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позивач в своєму позові не заперечує, що відповідач надає добровільно матеріальну допомогу, проте нерегулярно та в недостатньому розмірі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

З урахуванням інтересів неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає за необхідне з відповідача стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду 26.11.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу. В своїх роз`ясненнях, наданих у п.п.47-48 Постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2017 року №10, ВССУ зазначив, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Надання платної правової допомоги регламентується Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно частини 1 статті 26 якого, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 6500,00грн.

В підтвердження витрат на правову (правничу) допомогу позивачем подано копію договору № 20112025 про надання правничої допомоги від 20.11.2025р., укладеного між Адвокатським об`єднанням «АНДЕР ДЕФЕНС» та ОСОБА_1 , та копію додаткової угоди від 20 листопада 2025 року № 1 до договору № 20112025 про надання правничої допомоги від 20.11.2025р. з яких вбачається, що сторони погодили, що для представництва клієнта АО «АНДЕР ДЕФЕНС» зобов`язується надати правову допомогу у справі щодо стягнення аліментів, в такому обсязі: ознайомлення та аналіз обставин і матеріалів справи; формування та визначення правової позиції; підготовка та подання позовної заяви про стягнення аліментів, відповіді на відзив, адвокатських запитів, тощо; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях у судах першої інстанції; отримання рішення, виконавчого листа по справі та подання заяви про відкриття виконавчого провадження. Сторони погодили гонорар у розмірі 6500,00грн у такому порядку: 3250, 00грн – протягом 3днів з моменту підписання даної угоди та 3250,00грн – протягом 30 днів з моменту підписання даної угоди.

Також до позову додано ордер на надання правничої допомоги серія АА № 1649188 від 24.11.2025 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЖТ № 001434, копію платіжної інструкції від 22.11.2025 року на суму 3250,00грн. щодо оплати правничої допомоги за договором № 20112025 від 20.11.2025 року.

Жодного документального підтвердження оплати наданої правової допомоги на суму 3250,00грн. протягом 30 днів з моменту підписання даної угоди (згідно п. 2 додаткової угоди) станом на час розгляду справи суду не надано.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вимога ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 6500,00грн., підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 3250,00грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 141, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 12, 81, 83, 89, 141, 142, 247, 263-265, 268, 280-282, 430, 352 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 26.11.2025 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 3250,00грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , останнє фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу аліментів за один місяць.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза