Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №140/12674/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/12674/25 пров. № А/857/11254/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Носа С.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ,

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року (суддя – Смокович В. І., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Луцьк, дата складання повного рішення – не зазначена),

в адміністративній справі № 140/12674/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 ,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-2) , в якому просив: 1) визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо не надання до відповідача-1 документів щодо місць виконання бойових (спеціальних) завдань позивачем в період з 01.04.2025 по 28.04.2025 по відношенню до лінії бойового зіткнення та меж районів оборони; 2) зобов`язати відповідача-2 надати відповідачу-1 додаткові документи щодо уточнення місць виконання бойових (спеціальних) завдань позивачем в період з 01.04.2025 по 28.04.2025 по відношенню до лінії бойового зіткнення та меж районів оборони; 3) визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.04.2025 по 28.04.2025, в розрахунку до 100 000 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах; 4) зобов`язати відповідача-1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.04.2025 по 28.04.2025, включно в розрахунку до 100000 грн (сто тисяч гривень) на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просив у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання до Військової частини НОМЕР_2 документів щодо місць виконання бойових (спеціальних) завдань ОСОБА_1 в період з 01 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року по відношенню до лінії бойового зіткнення та меж районів оборони. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати Військовій частині НОМЕР_2 додаткові документи щодо уточнення місць виконання бойових (спеціальних) завдань ОСОБА_1 в період з 01 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року по відношенню до лінії бойового зіткнення та меж районів оборони. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-2 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду прийняте всупереч (з грубим порушенням) як норм матеріального так і норм процесуального права, судом фактично не встановлено обставин справи які мають вагоме значення для правильного вирішення заявлених позовних вимог, в зв`язку з чим прийняте рішення є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких військовослужбовець. Вказує апелянт на те, що документи щодо уточнення місць виконання бойових (спеціальних) завдань ОСОБА_1 в період з 01 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року по відношенню до лінії бойового зіткнення та меж районів оборони не входять до переліку документів необхідних для отримання додаткової винагороди що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168. Таким чином, на думку апелянта, Військовою частиною НОМЕР_1 надано всі необхідні документи, що підтверджують право позивача на отримання додаткової винагороди період з 01 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати в повному обсязі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 140/12674/25 та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому висловив свої заперечення проти доводів апелянта. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідач-1 також подав відзив на апеляційну скаргу, у якому висловив свої заперечення проти доводів апелянта. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 , згідно військового квитка серії НОМЕР_3 , з 04.10.2024 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 (а. с. 9) та на підставі бойового розпорядження начальника Регіонального управління “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” №92дск від 03.02.2025 та бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 від 04.02.2025 № 11дск наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.02.2025 № 35, відряджений у Військову частину НОМЕР_4 (а. с. 32).

На підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_5 окремого батальйону розмінування Регіонального управління “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 24.07.2025 № 138дск наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.07.2025 № 214 головний сержант ОСОБА_1 прибув з відрядження від військової частини НОМЕР_4 та приступив до виконання обов`язків за посадою (а. с. 33).

Військовою частиною НОМЕР_1 командиру Військової частини НОМЕР_2 надано довідку №5079С від 04.05.2025, згідно якої головний сержант ОСОБА_1 включений до переліку військовослужбовців, які з 01.04.2025 по 28.04.2025 брали безпосередню участь в бойових діях або забезпечували здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебували безпосередньо в районах їх здійснення, а саме: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у Волноваському районі Великоновосілківської селищної територіальної громади Донецької області (а. с. 37).

Також встановлено, що 22.09.2025 позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_2 із проханням нарахувати та виплатити додаткову винагороду у розмірі до 100 000,00 грн щомісячно за період з 01.04.2025 по 28.04.2025, коли він брав безпосередню участь у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з урахуванням виплачених сум, з урахування виплаченої суми (а. с. 11).

Відповідач-1 листом від 07.10.2025 №8/28/1013 повідомив, що Військовій частині НОМЕР_1 надано довідку №5079С від 04.05.2025, згідно якої головний позивач включений до переліку військовослужбовців, які з 01.04.2025 по 28.04.2025 брали безпосередню участь в бойових діях або забезпечували здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебували безпосередньої в районах їх здійснення, а саме: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у Волноваському районі Великоновосілківської селищної територіальної громади Донецької області. Схеми районів (рубежів) виконання бойових (спеціальних) завдань з відображенням лінії бойового зіткнення та межі районів оборони Військовою частиною НОМЕР_1 не надано. Військовою частиною НОМЕР_2 надіслано на адресу Військової частини НОМЕР_1 запити щодо уточнення місць виконання бойових (спеціальних) завдань по відношенню до лінії бойового зіткнення та межі районів оборони, відповіді не отримано. Питання наявності підстав для доплати додаткової винагороди відповідно до абзацу другого пункту 11 Постанови №168 буде вирішено після надходження від в/ч НОМЕР_1 додаткових документів у відповідності до вимог окремого доручення Голови Державної спеціальної служби транспорту №518/868-в від 16.06.2025 (а. с. 12).

Вважаючи протиправними бездіяльність відповідача-2 щодо не надання документів щодо місць виконання бойових (спеціальних) завдань та бездіяльність відповідача-1, щодо невиплати додаткової винагороди за безпосередню участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до частини першої та четвертої статті 9 Закону №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).

На виконання указів Президента України “Про ведення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №64/2022 та № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” Кабінет Міністрів України 28.02.2022 видав постанову №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (далі – Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) установлено, на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Як визначено пункту 1-1 Постанови №168, на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань; військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони; військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Відповідно до пункту 1-2 Постанови №168, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 1 розділу XXXIV Порядку №260 управління (штаб) угруповання військ (сил) - тимчасово утворений рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України орган військового управління, призначений для виконання функцій з управління військами (силами) в ході відсічі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі управління (штаб) оперативно-стратегічного, оперативного, оперативно-тактичного угруповання військ (сил), тактичної групи.

За змістом пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” виплачується в таких розмірах: - 100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); - 50000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах); - 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Так, судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується сторонами по справі те, що позивач у спірний період був відряджений до Військової частини НОМЕР_4 , у складі зведеного підрозділу підтримки якої перебував в оперативному підпорядкуванні угрупувань військ (сил) Збройних Сил України в зоні оперативної відповідальності Військової частини НОМЕР_1 .

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно зауважив, що журнали бойових дій групи сил підтримки велися Військовою частиною НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №5079С від 04.05.2025 (а. с. 37).

Зі змісту вищезгаданої довідки видно, що позивач включений до переліку військовослужбовців, які з 01.04.2025 по 28.04.2025 брали безпосередню участь в бойових діях або забезпечували здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебували безпосередньо в районах їх здійснення, а саме: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у Волноваському районі Великоновосілківської селищної територіальної громади Донецької області.

Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: - бойовий наказ (бойове розпорядження); - журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); - рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (пункт 5 розділу XXXIV Порядку №260).

Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України (абзац перший пункту 6 розділу XXXIV Порядку №260).

Керівниками пунктів управління, управлінь (штабів) угруповань військ (сил), командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил) (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць (абзац перший пункту 7 розділу XXXIV Порядку №260).

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункту 8 розділу XXXIV Порядку №260).

Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту) виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою №168 у розмірі до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Проте, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів повинна бути підтверджена, зокрема, такими документами: бойовим наказом (бойовим розпорядженням); журналом бойових дій; рапортом командира підрозділу (групи) про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Так, матеріалами справи підтверджується, що на адресу Військової частини НОМЕР_1 відповідачем-1 надіслано запити №2577/656 від 28.06.2025, № 2577/668 від 01.07.2025, №2577/1022 від 28.08.2025 щодо документального уточнення місць виконання бойових (спеціальних) завдань по відношенню до лінії бойового зіткнення та межі районів оборони, під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником (а. с. 34-36), які залишено без відповіді.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не надавались до Військової частини НОМЕР_2 документи щодо місць виконання бойових (спеціальних) завдань ОСОБА_1 в період з 01.04.2025 по 28.04.2025 по відношенню до лінії бойового зіткнення та меж районів оборони.

Крім цього, судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги те, що зідно листа відповідача-1 від 07.10.2025, головному сержанту ОСОБА_1 , на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 №193 від 05.06.2025, за період з 01.04.2025 по 28.04.2025 нарахована та виплачена додаткова винагорода в розмірі 27580,00 грн відповідно до абзацу четвертого пункту 1-1 Постанови № 168 та пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260.

Відповідно до витягу з особової картки за 2025 рік № 2025/3317 позивачу було нараховано грошове забезпечення за квітень 2025 року в розмірі 51854,43 грн, з яких 28000,00 грн – додаткова винагорода (а. с. 38).

З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо не надання відповідачу-1 документів щодо місць виконання бойових (спеціальних) завдань позивачем в період з 01.04.2025 по 28.04.2025 по відношенню до лінії бойового зіткнення та меж районів оборони та зобов`язання відповідача-2 вчинити відповідні дії.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у переглянутій частині рішення суду не спростовують, а зводяться до їх переоцінки та незгоди з ними, а отже є безпідставними.

Колегія суддів також враховує, що рішення суду першої інстанції в решта частині позовних вимог позивачем та відповідачем-1 в апеляційному порядку не оскаржене, а тому за правилами статті 308 КАС України у цій частині рішення суду апеляційному перегляду не підлягає.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року в адміністративній справі № 140/12674/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

С. П. Нос