Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №359/7120/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7120/26

Провадження № 3/359/2593/2026

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши в судовому засіданні за участі особи, адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, інвалід, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 ; посвідчення водія: НОМЕР_3 ; місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ,-

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690067, 17.05.2026 о 14:00:00 м. Бориспіль, вулиця Камінського,4, 17.05.2026 року о 14:00:00 в Київській області, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вулиця Європейська на перехресті нерівнозначних доріг водій автомобіля "RENAULT DUSTER" д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_1 не надала перевагу в русі велосипедисту який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталось зіткнення. Матеріальних збитків не завдано, потерпілі відсутні, чим порушив п.16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнала частково та пояснила, що під час руху на автомобілі і наближення до перехрестя вулиць Європейська та Сонячна, сталася дорожньо-транспортна пригода. З правої сторони у бічну частину мого автомобіля марки «RENAULT DUSTER» д.н.з. НОМЕР_4 , здійснив наїзд малолітній/неповнолітній велосипедист. Внаслідок зіткнення транспортний засіб отримав механічні пошкодження з правого боку. Дитина отримала незначні тілесні ушкодження у вигляді саден на лобовій частині голови. Під час первинного оформлення матеріалів або відібрання пояснення мною було частково визнано вину. Наголошую, що це визнання стосувалося суто факту участі в дорожньому інциденті та людського хвилювання через наявність ушкоджень у дитини, а не свідомого порушення ПДР України. У той момент, маючи емоційний стрес через отримання дитиною саден, я не мала змоги повністю юридично та об`єктивно оцінити раптовість дій велосипедиста й відсутність з мого боку технічної можливості уникнути зіткнення. До матеріалів справи долучено офіційну заяву матері потерпілої дитини, в якій вона зазначає про відсутність будь-яких претензій матеріального чи морального чи процесуального характеру до мене як до водія. Дана заява підтверджує, що сторони об`єктивно оцінили обставини події, а отриманні дитиною пошкодження (садини) є незначними та не стали наслідком моїх неправомірних дій за кермом.

Стосовно виконання вимог п. 16.11 ПДР України: Вимога пункту 16.11 ПДР України зобов`язує водія, що рухається по другорядній дорозі, «дати дорогу» транспортним засобам, які наближаються по головній дорозі. Відповідно до п. 1.10 ПДР, вимога «дати дорогу» означає, що учасник дорожнього руху не повинен продовжувати або відновлювати рух, якщо це примусить інших учасників, які мають перевагу, різко змінити напрямок руху або швидкість.

Відповідно до вище викладеного вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.

Пунктом 16.11 ПДР України передбаченого, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

З досліджених в судовому засіданні фото, які та приєднані до матеріалів справи, місця зіткнення транспортного засобу на дорозі, характеру та локалізації пошкоджень на транспортного засобу вбачається, що аварійна ситуація склалася з вини велосипедиста.

З дорожньої ситуації, що встановлена судом вбачається, що ДТП сталося внаслідок наїзду велосипедиста на праву бічну частину автомобіля марки «RENAULT DUSTER» д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався у своїй смузі руху.

Встановлено, що відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690067 від 11.06.2026 р., суперечать фактичним обставинам справи, а тому даний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений інспектором Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Цьома Р.В. без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Таким чином, даний протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом його вини.

Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи порушень правил дорожнього руху, про які вказано в протоколі.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.16.11. ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження, не доведена належними та допустимими доказами, а тому суд не має підстав для визнання особи винуватості.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Будь які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України. У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

З огляду на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ст. 124 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 124, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 280, 283-285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ___________________.

Суддя С.М. Вознюк