Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №279/4948/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4948/26

1-в/279/301/26

У Х В А Л А

іменем України

03 серпня 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені клопотання начальника державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" про приведення вироку суду до вимог кримінального законодавства відносно засудженого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

Начальник ДУ "Коростенська ВК (№71)" звернувся до суду з клопотанням про приведення вироку суду до вимог кримінального законодавства відносно засудженого ОСОБА_3 .

Клопотання мотивовано тим, що вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.01.2024 року ОСОБА_3 засуджений за ст.185 ч.4, 75, 76 КК України до 5 років п/в з іспитовим строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 08.02.2024 року. За даним вироком ОСОБА_3 : 19.09.2022 року вчинив таємне викрадення чужого майна, завдавши матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму 625 грн..

За вироком від 04.02.2026 року ОСОБА_3 засуджений Чернігівським райсудом Чернігівської області за ст. 407ч5 КК Українки до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71ч1 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Смілянського міськрайсуду Черкаської області від 08.01.2024 року /скільки не вказано/ і остаточно до відбуття призначити 5 років 3 місяці позбавлення волі. Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку. Зарахувати в строк покарання тримання від вартою з 13.11.2025 року по 03.02.2026 року включно. Вирок набрав законної сили 07.03.2026 року. За даним вироком ОСОБА_3 :- 01.09.2024 року самовільно залишив місце служби.

Заарештований згідно матеріалів справи 13.11.2025 року.

Початок строку покарання 04 лютого 2026 року.

Кінець строку покарання 13 лютого 2031 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив дрібне викрадення чужого майна за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.01.2024 року і підпадає під дію Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» просив привести вищевказані вироки судів у відповідність до вимог чинного законодавства.

Установа, засуджений та прокурор належним чином повідомлялись про час та місце розгляду клопотання. Прокурор просив привести вироки судів відносно ОСОБА_3 у відповідність до вимог кримінального законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Зокрема, вказаним законом викладено нову редакцію ст. 51 КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Тобто, інкриміноване особі у межах кримінального провадження викрадення чужого майна (крадіжка) на суму до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння, законодавцем віднесено до адміністративних правопорушень і такі діяння не є кримінально караними, відповідно до диспозицій частин статті 185 КК України.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року. Вказаною нормою Закону передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня – 2600 гривень, з 1 грудня – 2684 гривні.

З огляду на наведене, оскільки за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.01.2024 ОСОБА_3 вчинив крадіжку чужого майна, а саме 19.09.2022 на суму 625 гривень, де розмір викраденого майна менший ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (станом на день його скоєння), вчинене ним діяння за ч.4 ст. 185 КК України, відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ, не є кримінально караним на даний час, а тому суд дійшов висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Оскільки, засуджений ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання призначеного вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.01.2024 року, у зв`язку з усуненням караності діяння, то підстави застосування ст.71 ч.1 КК України відпали.

Водночас, ОСОБА_3 підлягає відбуттю покарання за вироком Чернігівського райсуду Чернігівської області від 04.02.2026 р. за ст.407ч.5 КК України до позбавлення волі на строк 5 р..

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, ч. 2 ст.74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбуття покарання, призначеного вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.01.2024 року за ст.ст. 185 ч.4,75,76 КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим за вироком Чернігівського райсуду Чернігівської області від 04.02.2026 року за ст.407 ч.5 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку – 04.02.2026. Зарахувати в строк покарання тримання від вартою з 13.11.2025 року по 03.02.2026 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Коростенська ВК (№71)», прокурору, засудженому.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в семиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1