Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №296/4144/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4144/26

2/296/3213/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої, з урахуванням заяви від 04.05.2026 поданої в порядку усунення недоліків позовної заяви, просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову і до повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.07.2014 між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. У шлюбі у них народилась донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Протягом останнього пів року відносини між нею та відповідачем погіршились, вони перестали проживати як подружжя. Вона разом з ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Незважаючи на законодавчий обов`язок утримувати малолітню доньку, відповідач ухиляється від його виконання. Відповідач працює на ТОВ «Житомирський картонний комбінат» на посаді інженера з комп`ютерних мереж та має постійний дохід, однак не регулярно та в недостатньому розмірі надає матеріальну допомогу на утримання спільної дитини. Витрати на утримання доньки несе переважно позивачка, що створює матеріальну нерівність між нею ї відповідачем та погіршує фінансове становище доньки. Позивачка самостійно не в змозі в повній мірі забезпечити утримання доньки, яке б було необхідним та достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку, а згоди щодо прийняття участі в утриманні відповідачем спільної із останнім дитини не досягнуто.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , 01 липня 2014 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про що складено відповідний актовий запис №998.

Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно витягів з реєстру територіальної громади № 2024/011351161 та №2026/005107829 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту від 30.04.2026 та довідки №127/1 від 30 квітня 2026 року, виданої директором ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго-Житомир», ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини – ОСОБА_2 разом з ними не проживає.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною першою статті 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями статті 182 СК України закріплено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Cуд бере до уваги те, що відповідач по справі ОСОБА_2 є особою працездатного віку, відомості про наявність у нього інших осіб на утриманні та докази фінансової неспроможності, тяжкого стану здоров`я, який виключає можливість фінансового забезпечення дитини, в матеріалах справи відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 на спростування доводів позивачки в частині обгрунтованості розміру аліментів на утримання малолітньої дитини будь-яких доказів не надав.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність присудження на користь позивачки аліментів на утримання дочки в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачка звернулась до суду із даним позовом 06 квітня 2026 року, а тому аліменти підлягають присудженню саме з цієї дати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", беручи до уваги те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.180-183,191,192,194 СК України, суд,-

ухвалив:

Цивільний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення аліментів, – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 06 квітня 2026 року, та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню двадцять копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено: 03.08.2026.

Суддя М. В. Петровська