Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №161/15606/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15606/26

Провадження № 1-кп/161/1371/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 03 серпня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026030580000684 від 28.04.2026 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Гірка Полонка Луцького району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з неповною середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді гранатометника 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64\2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України

№ 65\2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), 02 квітня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 призваний на військову службу за мобілізацією у військову частину НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 293 від 19 жовтня 2025 року солдата ОСОБА_5 призначено на посаду гранатометника 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують кожного громадянина України захищати Вітчизну, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

24.02.2022 Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на даний час.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Поряд із цим встановлено, що 28.04.2026 о 00:16 год. солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою викликати занепокоєння, паніку та розгубленість серед місцевого населення, достовірно усвідомлюючи неправдивий характер повідомленої ним інформації та розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху та паніки, використовуючи свій мобільний телефон марки «РОСО» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_4 , здійснив телефонний дзвінок на спеціальну лінію Національної поліції України «102» та повідомив про наявність у нього за вищевказаною адресою вогнепальної зброї та вибухових пристроїв та про свій намір застосувати дану вогнепальну зброю та вибухові пристрої, а також про необхідність прибуття за вказаною адресою представників правоохоронних органів.

Вказане повідомлення було спрямоване на викликання занепокоєння, паніку, порушення безпеки суспільства, що призвело до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб (представників рятувальних служб, швидкої медичної допомоги та Національної поліції України) для перевірки вказаного повідомлення.

Водночас, за результатами перевірки повідомлення, здійсненого ОСОБА_5 про застосування вогнепальної зброї та вибухових пристроїв в будинку за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вибухових пристроїв та вибухових речовин не виявлено, що підтверджує неправдивість повідомленої останнім інформації.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення про підготовку дій, що загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що дійсно він, після сварки з дружиною, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, використовуючи свій мобільний телефон марки «РОСО» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , із сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_4 , здійснив телефонний дзвінок на спеціальну лінію Національної поліції України «102» та повідомив про наявність у нього за вищевказаною адресою вогнепальної зброї та вибухових пристроїв та про свій намір застосувати дану вогнепальну зброю та вибухові пристрої, а також про необхідність прибуття за вказаною адресою представників правоохоронних органів. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 просив обвинуваченого суворо не карати та призначити покарання із іспитовим строком.

У судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 259 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всіх обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, суд переконався, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують його особу, а також необхідні для вирішення питань щодо речових доказів, арешту майна та судових витрат.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченого, які виразились у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку дій, що загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу винного.

Так, до обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставини, яка відповідно до частини 1 статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, належить передбачена п.13) - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_5 є військовослужбовцем, раніше не судимий, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні перебуває одна малолітня дитина, у 2008 році перебував на стаціонарному обстеженні у Центрі терапії залежностей КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька» з діагнозом «Психічних розладів не виявлено. Психічний інфантилізм». За місцем проживання характеризується позитивно, за свідченням сусідів є працьовитим, товариським, відповідальним, також ОСОБА_5 хворіє захворюваннями, які пов`язані з проходженням військової служби. Врахувавши наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та слід призначити йому покарання в межах санкції статті кримінального закону, за якими він притягується до кримінальної відповідальності.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Накладений арешт на майно слід скасувати на підставі ст. 173 КПК України.

Судові витрати, згідно із ст. 124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 110, 349, 368, 370, 373, 374, 395, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання термін попереднього ув`язнення з дня його фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України по день звільнення з-під варти у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, а саме з 28.04.2026 по 30.04.2026 включно, із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок за проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/103-6/5741-БЛ від 08.05.2026.

Арешт, накладений ухвалою Луцького міськрайонного суду від 29.04.2026 року (справа № 161/9192/26, провадження № 1-кс/161/2952/26) - скасувати.

Речові докази, а саме:

-мобільний телефон марки «POCO», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який упаковано у спеціальний пакет НПУ№NPU5979673 - конфіскувати в дохід держави;

-предмет, який ззовні схожий на пістолет, на поверхні якого наявні маркування: 177 KAL, 4.5 мл., який поміщено до спеціального пакету НПУ № NPU5979672 і не є вогнепальною зброєю - повернути власнику ОСОБА_5 ;

-DVD-R диск на якому наявні аудіо інформація, що надійшла на лінію «102» з номеру мобільного телефону НОМЕР_4 о 23:48 год. 27.04.2026 та 00:20 год.28.04.2026 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-DVD-R диск із відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів (боді-камер), що знаходились в інспекторів роти № 1 батальйону УПП у Волинській області ДПП ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за 28.04.2026 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1