Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №161/4749/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4749/26

Провадження № 1-кп/161/857/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 03 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12026030580000101 від 16.01.2026 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Севастополя, Автономної республіки Крим українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньо-спеціальною освітою, розлученої, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працюючої, згідно ст.89 КК України раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в :

Так, ОСОБА_6 працюючи на посаді продавця-консультанта магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » «ФОП ОСОБА_9 », з лютого 2025 року (точні дата та час органом досудового розслідування не встановлено) по листопад 2025 року (точні дата та час органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у приміщенні вказаного магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом надання послуг від «ФОП ОСОБА_4 », зловживаючи довірою ОСОБА_4 і вводячи його в оману щодо своїх дійсних намірів, отримувала від замовників грошові кошти загальною сумою 147 641 гривні 49 копійок, які не вносила до каси підприємства, а обернула їх на власну користь та розпорядилася ними на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Окрім того, потерпілим ОСОБА_9 до обвинуваченої пред`явлено цивільний позов про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 147 641 грн. та моральної шкоди на суму 200 000 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорювала фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред`явленого їй обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченій та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину свою визнала повністю, щиро розкаялась та підтвердила обставини, які вказані в обвинувальному акті, а саме, що працюючи на посаді продавця-консультанта магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » «ФОП ОСОБА_9 » перебуваючи у приміщенні вказаного магазину, який розташований за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Яремчука, будинок 11, отримувала від замовників грошові кошти загальною сумою 147 641 гривні 49 копійок, які не вносила до каси підприємства, а обернула їх на власну користь та розпорядилася ними на власний розсуд. У вчиненому щиро розкаялась, запевнила, що зробила для себе належні висновки та просила суворо її не карати, вибачилася перед потерпілим. Цивільний позов потерпілого з врахуванням відшкодованих нею коштів визнала частково в сумі 82 641 грн., оскільки останньому частково відшкодувала суму в розмірі 65 000 грн. та в подальшому зобов`язалась відшкодувати всю суму, моральну шкоду в сумі 200 000 грн. не визнала повністю, просила відмовити в її задоволенні.

Потерпілий в судовому засіданні не наполягав на суворому покаранні та щодо призначення покарання обвинуваченій покладався на розсуд суду. Цивільний позов підтримав, просив його задовольнити. Підтвердив, що ОСОБА_6 частково виплатила завдану йому кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 65 000 грн.

Під час судових дебатів прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченій ОСОБА_6 покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють всіх обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, суд переконався, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують її особу, а також необхідні для вирішення питань щодо речових доказів, арешту майна та судових витрат.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченої, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайства), ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків і дані про особу винного.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , суд визнає її щире каяття, повне визнання провини.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_6 є особою працездатного віку, свою вину визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась, має постійне місце проживання, має на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дитину, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, працює неофіційно, частково відшкодувала потерпілому матеріальні збитки в розмірі 65 000 грн. та зобов`язалась в подальшому відшкодувати всю суму.

Врахувавши наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства та їй слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, за якою вона притягується до кримінальної відповідальності, у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.

Перешкода, визначена ч. 5 ст. 59-1 КК України, для застосування до обвинуваченої покарання у виді пробаційного нагляду, відсутня.

На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Вирішуючи питання щодо заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову, то на думку суду вказаний цивільний позов потерпілого підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов.

Згідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Отже, обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди у зв`язку з її заподіянням, покладається на ОСОБА_6 як на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення відносно потерпілого.

Відповідно до п. 1 ст. 23 ЦК України, роз`яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інших обставин, що мають істотне значення. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що в зв`язку із вчиненим кримінальним правопорушенням, потерпілому ОСОБА_4 спричинено моральну (немайнову) шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та переживаннях, порушені звичного способу життя, втраті впевненості у стабільності фінансового стану, шкоді його ділової репутації. Внаслідок тривалого невідшкодування завданих збитків відбувається їх фактичне знецінення через інфляційні процеси, зростання вартості товарів, послуг та палива, що погіршує його матеріальне становище.

Виходячи з наведених доводів, принципу розумності та справедливості та з врахуванням ступеня вини обвинуваченої, її матеріального стану, яка офіційно не працевлаштована, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тому приходить до висновку, що з обвинуваченої в користь потерпілого підлягає стягненню невиплачена частина завданої матеріальної шкоди в розмірі 82 641 грн. та моральна шкода в розмірі 10 000 гривень.

У кримінальному провадженні арешт майна на застосовувався, речові докази відсутні. Також відсутні процесуальні витрати.

Керуючись ст.ст. 110, 127-129, 349, 368, 371, 374, 395, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватоюу вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 2 статті 59-1 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_6 :

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до частини першої ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обвинуваченій ОСОБА_6 , обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до частини другої ст. 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України строк виконання вироку встановити не пізніше десяти днів з дня набрання ним законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що в разі ухилення нею від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченої ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_6 в користь потерпілого ОСОБА_4 82 641 (вісімдесят дві тисячі шістсот сорок одну) гривню завданої матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1