Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №320/7894/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/7894/25 Головуючий у 1 інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС)" щодо непроведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання , перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023;

- зобов`язати Державну установу "Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС)" перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 Nє 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за вказаною посадою в зазначений період, визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку розміру його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.

Зобов`язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що підставою для перерахунку пенсії є фактична зміна розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі рішення Кабінету Міністрів України та з дотриманням Порядку № 45. Апелянт вказує, що списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, від органів Пенсійного фонду України до МВС України не надходили, у зв`язку з чим вимоги позивача є передчасними. Крім того, апелянт зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України у 2020-2023 роках обчислювалося виходячи з розрахункової величини 1762 грн, а скасування пункту 6 Постанови № 103 не створює для ОСОБА_1 права на отримання оновлених довідок станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

23 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) із заявою щодо складання та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Листом від 05 лютого 2025 року № 31/26/10/К-550-455-2025 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) відмовив ОСОБА_1 у підготовці нових довідок, посилаючись на відсутність правових підстав для їх оформлення, оскільки Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення не приймалося, а посадові оклади осіб, які перебувають на службі, визначаються виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн, встановленої станом на 01.03.2018.

Не погоджуючись з вищевказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, пенсія перераховується за нормами цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).

Відповідно до п. 1 Порядку № 45, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 Порядку № 45 передбачено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій повідомляє головним управлінням Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. На підставі таких списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років.

Згідно з п. 2 Постанови № 704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» внесено зміни до п. 4 Постанови № 704, відповідно до яких розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою відповідача у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Постановою № 704.

Підставою для відмови Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) визначив відсутність рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення, а також те, що посадові оклади осіб, які перебувають на службі, обчислюються виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн, встановленої станом на 01.01.2018.

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103, яким, зокрема, було внесено зміни до п. 4 Постанови № 704 та закріплено як розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Таким чином, з 29.01.2020 відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, за якою розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови № 704 у частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає актам вищої юридичної сили, якими прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт змінено на відповідний календарний рік.

Верховний Суд також зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в осіб з числа військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Наведений підхід підтверджений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24, яка виходила з того, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб є нормативною підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців та, відповідно, для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII.

Отже, збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, є тією юридичною обставиною, з якою пов`язується зміна розміру складових грошового забезпечення, визначених відповідно до п. 4 Постанови № 704, та виникнення у пенсіонера права на отримання відповідної довідки.

Разом з тим, апелянт наголошує, що у 2020-2023 роках військовослужбовцям Національної гвардії України посадові оклади фактично виплачувалися виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн, а доказів отримання діючими військовослужбовцями грошового забезпечення, обчисленого з використанням прожиткового мінімуму станом на 1 січня відповідного календарного року, позивачем не надано.

Колегія суддів вважає необґрунтованими вищевказані доводи апелянта, оскільки, право ОСОБА_1 на отримання довідок визначається нормативно встановленим порядком обчислення грошового забезпечення, а не фактичним способом його нарахування відповідними державними органами особам, які продовжували проходити службу.

Фактичне застосування уповноваженими органами при нарахуванні грошового забезпечення величини 1762,00 грн саме по собі не змінює змісту п. 4 Постанови № 704 та не може бути підставою для незастосування акта Кабінету Міністрів України у редакції, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, Верховний Суд у справі № 440/6017/21 пов`язав виникнення права на довідку саме із законодавчим збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не з фактичним здійсненням перерахунку грошового забезпечення конкретним державним органом.

За таких обставин, посилання Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) на відсутність доказів фактичної виплати військовослужбовцям Національної гвардії України у 2020-2023 роках грошового забезпечення, обчисленого із застосуванням прожиткового мінімуму відповідного року, не спростовує права ОСОБА_1 на отримання оновлених довідок.

Також, необґрунтованим є посилання апелянта на наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03.03.2018 № 172, яким затверджено схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Національної гвардії України та у примітках до якого зазначено про визначення посадових окладів шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Колегія суддів враховує, що наказ МВС України № 172 є відомчим нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання положень Постанови № 704, та не може змінювати встановлений Кабінетом Міністрів України механізм визначення розмірів посадових окладів і окладів за військовими (спеціальними) званнями.

За правилами ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, положення відомчого наказу МВС України не можуть бути самостійною правовою підставою для збереження при визначенні грошового забезпечення розрахункової величини станом на 01.01.2018 всупереч механізму, встановленому п. 4 Постанови № 704 та висновкам Верховного Суду щодо його застосування.

З огляду на викладене, доводи апелянта про спеціальне регулювання грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України наказом МВС України № 172 не свідчать про відсутність у ОСОБА_1 права на отримання спірних довідок.

Крім того, апелянт також посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, якою п. 4 Постанови № 704 викладено у редакції, відповідно до якої, розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з тим, Постанова № 481 набрала чинності 20.05.2023, тоді як предметом спору є визначення розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.

Отже, всі дати, станом на які позивач просить визначити розмір грошового забезпечення, передують набранню чинності Постановою № 481.

Таким чином, положення Постанови № 481 не регулюють спірні правовідносини щодо визначення розміру грошового забезпечення станом на зазначені дати та не можуть бути підставою для висновку про необхідність застосування розрахункової величини 1762,00 грн до правовідносин, які виникли до набрання цією постановою чинності.

Щодо доводів апелянта про те, що списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, від територіальних органів Пенсійного фонду України до МВС України не надходили, а тому вимоги ОСОБА_1 щодо оформлення оновлених довідок є передчасними, колегія суддів зазначає наступне.

Положення п. п. 2, 3 Порядку № 45 врегульовують механізм централізованого проведення перерахунку пенсій після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення та передбачають формування головними управліннями Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Водночас, ч. 2 ст. 63 Закону № 2262-XII прямо передбачає можливість подання пенсіонером додаткових документів, які надають право на подальше підвищення пенсії.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, розглядаючи аналогічні за характером правовідносини, визнав право пенсіонера на отримання оновленої довідки за його зверненням у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Таким чином, процедура, передбачена п. п. 2, 3 Порядку № 45, не виключає права особи звернутися до уповноваженого органу із заявою про видачу довідки у разі виникнення нормативних підстав для перерахунку пенсії.

Відтак, відсутність списків, сформованих органами Пенсійного фонду України, не є самостійною та достатньою підставою для відмови ОСОБА_1 у підготовці довідок про розмір грошового забезпечення.

З приводу доводів апелянта про відсутність у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) повноважень щодо розгляду заяви ОСОБА_1 та підготовки відповідних довідок, слід зазначити наступне.

Матеріалами справи встановлено, що із заявою про підготовку спірних довідок ОСОБА_1 звернувся 23.01.2025.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.06.2024 № 432 внесено зміни до п. 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259, відповідно до яких Головний сервісний центр МВС уповноважено, крім іншого, здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень звільнених зі служби військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС.

Отже, на час звернення ОСОБА_1 саме до повноважень регіональних сервісних центрів Головного сервісного центру МВС належав розгляд звернень звільнених зі служби осіб щодо видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, у тому числі за інші періоди, ніж березень та листопад 2019 року.

Наведене узгоджується з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.05.2026 у справі № 300/9542/24, відповідно до яких, на підставі наказу МВС України від 21.06.2024 № 432 Головний сервісний центр МВС реалізує повноваження щодо видачі звільненим зі служби особам довідок про розмір грошового забезпечення через регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС.

Таким чином, доводи про відсутність у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) повноважень щодо розгляду заяви ОСОБА_1 та підготовки відповідних довідок є безпідставними.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 та наявність правових підстав для зобов`язання відповідача підготувати та надати такі довідки відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону № 2262-XII та положень Постанови № 704.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.