Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №320/24972/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/24972/23 Головуючий у 1 інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі за позовом Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ СТИЛЬ ТЕКСТИЛЬ» про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» звернулася до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ СТИЛЬ ТЕКСТИЛЬ» (далі - Товариство), в якому просив визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2023-05-09-002803-а Держаудитслужби від 05.07.2023 за результатами моніторингу закупівлі (ID: UА-2023-05-09-002803-а).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, суд помилково застосував положення ПК України щодо формування податкового кредиту, оскільки ТОВ «ТМ СТИЛЬ ТЕКСТИЛЬ» перебувало на спрощеній системі оподаткування зі ставкою єдиного податку 2 відсотки, було звільнене від нарахування та сплати ПДВ, а його реєстрація платником ПДВ була призупинена. Зазначає, що, у зв`язку з технічними особливостями електронного майданчика, учасник, який не є платником ПДВ, не мав можливості подати пропозицію без обрання відмітки «з ПДВ», а тому, така відмітка не може вважатися наданням недостовірної інформації, тоді як, у документах тендерної пропозиції Товариство повідомило про свій податковий статус. Крім того, апелянт вказує, що суд безпідставно дійшов висновку про збільшення ціни товару на 1 582 292,68 грн, оскільки, цінова пропозиція Товариства та загальна вартість Договору становили 9 493 756,08 грн, а Додатковою угодою лише приведено умови договору у відповідність до податкового статусу постачальника. Також, апелянт вважає помилковим посилання суду на рішення Антимонопольного комітету України щодо порівняння пропозицій платників і неплатників ПДВ, оскільки, після правомірного відхилення пропозиції іншого учасника ТОВ «ТМ СТИЛЬ ТЕКСТИЛЬ» залишалося єдиним учасником процедури закупівлі.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Державної аудиторської служби України надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

21 квітня 2025 року до суду апеляційної інстанції від третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Стиль Текстиль» надійшли пояснення у справі.

Також, 09 грудня 2025 року та 01 квітня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли клопотання від позивача - Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" та третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Стиль Текстиль» про долучення доказів у справі №320/24972/23.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Генеральною дирекцією ДКВС України відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» через авторизований електронний майданчик (електронну систему PROZORRO) було проведено процедуру закупівлі - відкриті торги з особливостями «ДК021-2015:39510000-0 Вироби домашнього текстилю (простирадло одинарне із бязі відбіленої, наволочка верхня з клапаном із бязі відбіленої)» (ID: UA-2023-05-09-002803-а).

За результатами процедури визначено переможця - ТОВ «ТМ Стиль Текстиль» та укладено з ним договір від 02.06.2023 №92-К-23.

12 червня 2023 року Державною аудиторською службою України відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, розпочато моніторинг вказаної вище процедури закупівлі.

Предметом аналізу були питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції станом на момент проведення торгів) (далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання та оприлюднення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та законодавству.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» Міністерства юстиції (далі - Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію затверджену рішенням уповноваженої особи від 09.05.2023 № 1-09/05/2023, тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Домашній Текстиль» (далі - ТОВ «ТК-Домашній Текстиль») та товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ СТИЛЬ ТЕКСТИЛЬ» (далі - TOB «ТМ СТИЛЬ ТЕКСТИЛЬ»), реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій від 17.05.2023, протокольні рішення уповноваженої особи від 22.05.2023 № 2-22/05/2023 та від 26.05.2023 № 2-26/05/2023, повідомлення про намір укласти договір від 26.05.2023, договір від 02.06.2023 № 92-К-23 (далі - Договір) вартістю 9493756,08 грн, повідомлення про внесення змін до договору, Додаткову угоду від 02.06.2023 № 1 до Договору (далі - Додаткова угода), пояснення (інформацію та документи) Замовника отримані 29.06.2023 через електронну систему закупівель на запит Держаудитслужби.

За результатами моніторингу закупівлі, 05.07.2023 відповідачем через електронну систему PROZORRO оприлюднено «Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-09-002803-а» з інформацією про виявлені порушення, а саме: «За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ТМ СТИЛЬ ТЕКСТИЛЬ» встановлено порушення вимог абзацу другого підпункту 1 та абзацу шостого підпункту 3 пункту 41 Особливостей», де вказано: «з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язано Замовника усунути порушення «шляхом внесення змін до договору від 02.06.2023 № 92-К-23 в частині виключення суми ПДВ 1582292,68 грн і зменшення загальної вартості за цим договором пропорційно надлишково включеній сумі ПДВ та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Не погодившись із спірним висновком, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII, у відповідній редакції).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно частин 1-7, 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ передбачено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 922-VIII рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Згідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 року за № 958/35241, затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - Порядок № 552 в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин).

Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку №552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли, у зв`язку з прийняттям Державною аудиторською службою України висновку від 05 липня 2023 року № 775 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-09-002803-a, предметом якої були вироби домашнього текстилю, переможцем якої визначено ТОВ «СТИЛЬ ТМ» та з яким укладено договір від 02 червня 2023 року № 92-К-23.

За результатами моніторингу Державна аудиторська служба України встановила порушення замовником вимог абзацу другого підпункту 1 та абзацу шостого підпункту 3 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, у редакції, чинній на час проведення процедури закупівлі.

Підставою для такого висновку стало те, що ТОВ «СТИЛЬ ТМ», яке з 26 вересня 2022 року перебувало на спрощеній системі оподаткування третьої групи зі ставкою єдиного податку 2 відсотки, під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель зазначило ціну в розмірі 9 493 756,08 грн з відміткою «з ПДВ». З огляду на це Державна аудиторська служба України дійшла висновку, що учасником зазначено недостовірну інформацію, яка є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, у зв`язку з чим замовник був зобов`язаний відхилити його тендерну пропозицію.

Крім того, Державна аудиторська служба України виходила з того, що пунктом 4.1 договору від 02 червня 2023 року № 92-К-23 до його ціни було включено ПДВ у розмірі 1 582 292,68 грн, тоді як Додатковою угодою № 1, укладеною того самого дня, положення про ПДВ виключено без відповідного зменшення загальної вартості договору. У зв`язку з цим, оскаржуваним висновком замовника зобов`язано внести зміни до договору в частині виключення суми ПДВ у розмірі 1 582 292,68 грн, пропорційно зменшити його загальну вартість та оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та документи, що підтверджують вжиття відповідних заходів.

Отже, визначальним для правильного вирішення цієї справи є встановлення того, чи включала тендерна пропозиція ТОВ «СТИЛЬ ТМ» суму ПДВ, чи повідомило Товариство замовнику недостовірну інформацію, суттєву для визначення результатів процедури закупівлі, та, відповідно, чи існували передбачені пунктом 41 Особливостей № 1178 підстави для відхилення його тендерної пропозиції.

Матеріали справи свідчать, що, згідно форми «Відомості про учасника» від 09 травня 2023 року № 23, починаючи з 26 вересня 2022 року ТОВ «СТИЛЬ ТМ» застосовувало спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу. Зазначений податковий статус зберігався як на дату подання тендерної пропозиції, так і на дату укладення договору від 02 червня 2023 року № 92-К-23.

Підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що платники єдиного податку третьої групи, які застосовували особливості оподаткування за ставкою 2 відсотки, звільнялися від обов`язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а їх реєстрація платниками ПДВ на період застосування такого режиму призупинялася. Відповідні операції вважалися такими, що не є об`єктом оподаткування ПДВ.

При цьому, ТОВ «СТИЛЬ ТМ» не приховувало від замовника особливостей свого оподаткування. Листами від 30 та 31 травня 2023 року Товариство повідомило Державну установу «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» про перебування з 26 вересня 2022 року на спрощеній системі оподаткування третьої групи зі ставкою 2 відсотки та просило врахувати, що операції з постачання товарів у відповідний період не підлягали оподаткуванню ПДВ.

Отже, на час подання тендерної пропозиції та укладення договору реєстрація ТОВ «СТИЛЬ ТМ» як платника ПДВ була призупинена, а Товариство не мало обов`язку нараховувати ПДВ на операцію з постачання товару за спірною закупівлею. Зазначені обставини були відомі замовнику до укладення договору та підлягали врахуванню під час визначення дійсного змісту цінової пропозиції учасника.

Оцінюючи зміст тендерної пропозиції ТОВ «СТИЛЬ ТМ», колегія суддів виходить із того, що відповідно до розділу V тендерної документації ціна тендерної пропозиції мала враховувати податки і збори, які сплачуються або мають бути сплачені учасником відповідно до законодавства, а у разі, якщо учасник не є платником ПДВ, ціна тендерної пропозиції зазначалася без ПДВ.

У формі «Відомості про учасника» від 09 травня 2023 року № 23 ТОВ «СТИЛЬ ТМ» зазначило, що з 26 вересня 2022 року перебуває на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки.

Отже, документи, подані Товариством у складі тендерної пропозиції, містили відомості, які давали замовнику можливість установити, що на час участі у процедурі закупівлі Товариство не здійснювало нарахування ПДВ на операції з постачання товарів.

Крім того, після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір ТОВ «СТИЛЬ ТМ» подало замовнику цінову пропозицію від 30 травня 2023 року № 57, у якій зазначило ціну товару в загальному розмірі 9 493 756,08 грн без ПДВ та повторно повідомило про застосування спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2 відсотки. Розмір ціни, зазначений у цьому документі, відповідав розміру остаточної пропозиції Товариства, відображеної в електронній системі закупівель.

Водночас, у протоколі розкриття тендерних пропозицій від 17 травня 2023 року та повідомленні про намір укласти договір від 26 травня 2023 року ціна пропозиції ТОВ «СТИЛЬ ТМ» у розмірі 9 493 756,08 грн була відображена з позначкою «з ПДВ». Проте, зазначені документи сформовані електронною системою закупівель, тоді як безпосередньо подані Товариством документи містили відомості про його податковий статус та відсутність ПДВ у запропонованій ціні.

При цьому, з листа Державного підприємства «Прозорро» від 12 липня 2023 року № 206/01/1055/11 вбачається, що функціонал електронної платформи не передбачав можливості зазначення учасником в окремому полі інформації про наявність або відсутність ПДВ у його пропозиції, а відповідні відомості могли зазначатися у документах, доданих учасником до тендерної пропозиції.

За таких обставин, відображення електронною системою біля ціни пропозиції позначки «з ПДВ» не може оцінюватися відокремлено від змісту документів, поданих ТОВ «СТИЛЬ ТМ». Сукупність таких документів свідчила про те, що запропонована Товариством ціна становила 9 493 756,08 грн без ПДВ, а замовник до укладення договору володів інформацією про податковий статус учасника та порядок формування ним ціни.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, що ТОВ «СТИЛЬ ТМ» повідомило замовнику недостовірну інформацію щодо включення ПДВ до своєї тендерної пропозиції. Наявність у документах, автоматично сформованих електронною системою закупівель, позначки «з ПДВ» за встановлених обставин не є достатньою підставою для висновку про недостовірність відомостей, безпосередньо поданих учасником процедури закупівлі.

Надаючи оцінку умовам Договору від 02 червня 2023 року № 92-К-23 та Додаткової угоди № 1 до нього, колегія суддів ураховує, що в первісній редакції пункту 4.1 договору було зазначено, що його загальна вартість становить 9 493 756,08 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 1 582 292,68 грн, а також передбачено, що вартість Договору включає ціну товару, його упаковки, маркування, доставки, передачі, ПДВ, інші податки та збори.

Водночас, того самого дня сторонами укладено Додаткову угоду № 1, якою пункти 1.2 та 4.1 договору викладено в новій редакції та виключено положення про включення ПДВ до вартості товару.

При цьому, загальна вартість договору залишилася незмінною та становила 9 493 756,08 грн без ПДВ, що відповідало розміру цінової пропозиції ТОВ «СТИЛЬ ТМ». Асортимент і кількість товару, визначені тендерною документацією та договором, унаслідок укладення Додаткової угоди також не змінювалися.

Отже, наявність у первісній редакції договору формулювання про включення до його вартості ПДВ не може оцінюватися відокремлено від інших документів процедури закупівлі, податкового статусу ТОВ «СТИЛЬ ТМ» та змісту Додаткової угоди, укладеної сторонами одночасно з договором. Зокрема, зміст договору не може змінювати фактичного змісту тендерної пропозиції учасника, яка, як установлено вище, була сформована в розмірі 9 493 756,08 грн без ПДВ.

За таких обставин, Додаткова угода № 1 не спричинила збільшення загальної вартості договору, зміни кількості товару або вартості його одиниці. Відповідачем не наведено відповідного розрахунку, який би підтверджував, що після виключення положень про ПДВ ціна одиниці товару фактично збільшилася порівняно з ціною, запропонованою ТОВ «СТИЛЬ ТМ» під час проведення процедури закупівлі. Натомість сума договору як до, так і після укладення додаткової угоди відповідала остаточній ціновій пропозиції Товариства.

Колегія суддів також враховує, що порядок оподаткування господарської операції та наявність обов`язку з нарахування ПДВ визначаються податковим законодавством, а не домовленістю сторін договору. Тому, саме по собі помилкове зазначення ПДВ у первісному тексті договору не створювало у ТОВ «СТИЛЬ ТМ» обов`язку нараховувати цей податок та не свідчило про фактичне включення суми ПДВ до ціни його тендерної пропозиції.

Доводи Державної аудиторської служби України про те, що в повідомленні про внесення змін до договору як підставу укладення Додаткової угоди зазначено зміну системи оподаткування, хоча ТОВ «СТИЛЬ ТМ» перейшло на спрощену систему оподаткування ще 26 вересня 2022 року, не спростовують наведених висновків. Некоректне визначення формальної підстави внесення змін до договору саме по собі не підтверджує включення ПДВ до тендерної пропозиції, збільшення ціни товару або наявність у замовника обов`язку зменшити загальну вартість договору на 1 582 292,68 грн.

Відповідно до абзацу другого підпункту 1 та абзацу шостого підпункту 3 пункту 41 Особливостей № 1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника або переможця процедури закупівлі у разі зазначення чи надання ним недостовірної інформації, яка є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі.

Отже, застосування зазначених положень передбачає встановлення сукупності обставин, а саме факту зазначення учасником інформації, яка не відповідає дійсності, суттєвості такої інформації для визначення результатів процедури закупівлі та виявлення замовником відповідної недостовірності під час розгляду тендерної пропозиції.

Водночас, установлені у даній справі обставини не підтверджують наявності зазначених умов.

Так, ТОВ «СТИЛЬ ТМ» у документах, поданих у межах процедури закупівлі, зазначило відомості про перебування на спрощеній системі оподаткування третьої групи зі ставкою 2 відсотки, не приховувало від замовника відсутності обов`язку з нарахування ПДВ та у ціновій пропозиції від 30 травня 2023 року № 57 визначило загальну вартість товару в розмірі 9 493 756,08 грн без ПДВ.

Таким чином, безпосередньо подані Товариством документи містили достовірні та несуперечливі відомості щодо його податкового статусу і порядку формування запропонованої ціни.

Наявність у протоколі розкриття тендерних пропозицій та повідомленні про намір укласти договір позначки «з ПДВ» не свідчить про надання саме ТОВ «СТИЛЬ ТМ» недостовірної інформації, оскільки такі документи формувалися електронною системою, а їх зміст підлягав оцінці разом із документами, завантаженими учасником.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що замовник до укладення договору володів інформацією про те, що Товариство не є платником ПДВ, а запропонована ним ціна не містить відповідної податкової складової.

Колегія суддів також ураховує, що зазначена в електронній системі сума 9 493 756,08 грн повністю відповідала ціні, наведеній Товариством у ціновій пропозиції без ПДВ. Відтак, відображення поряд із цією сумою технічної позначки «з ПДВ» не призвело до зміни розміру тендерної пропозиції, не створило для ТОВ «СТИЛЬ ТМ» переваг порівняно з іншими учасниками та не вплинуло на результати оцінки тендерних пропозицій.

Крім того, Державна аудиторська служба України не встановила, які саме недостовірні відомості були безпосередньо зазначені ТОВ «СТИЛЬ ТМ» у поданих ним документах, у чому полягала їх суттєвість для визначення результатів процедури закупівлі та яким чином такі відомості вплинули на рішення замовника про визначення переможця. Висновок відповідача фактично ґрунтується лише на формальному зіставленні позначки «з ПДВ» з інформацією про податковий статус Товариства без оцінки тендерної пропозиції у сукупності з іншими поданими документами.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» не виникло передбачених пунктом 41 Особливостей № 1178 підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «СТИЛЬ ТМ», а висновок Державної аудиторської служби України про порушення замовником абзацу другого підпункту 1 та абзацу шостого підпункту 3 пункту 41 Особливостей № 1178 не відповідає фактичним обставинам справи.

Отже, Додатковою угодою № 1 сторони не змінили ціну тендерної пропозиції та не збільшили вартість товару, а усунули невідповідність первісного тексту договору податковому статусу ТОВ «СТИЛЬ ТМ» і документам, поданим ним у межах процедури закупівлі.

Також, колегія суддів звертає увагу на судові рішення, ухвалені у господарській справі № 910/5735/25, предметом розгляду якої були вимоги Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» до ТОВ «СТИЛЬ ТМ» про визнання недійсними пунктів 1.2 та 4.1 договору від 02 червня 2023 року № 92-К-23 у частині включення до договірної ціни ПДВ та стягнення 922 756,20 грн безпідставно набутих коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 січня 2026 року та постановою Верховного Суду від 26 березня 2026 року у зазначеній справі № 910/5735/25, у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Під час розгляду справи № 910/5735/25 судами досліджувалися обставини участі ТОВ «СТИЛЬ ТМ» у процедурі закупівлі UA-2023-05-09-002803-a, формування цінової пропозиції від 30 травня 2023 року № 57, укладення договору від 02 червня 2023 року № 92-К-23 і додаткової угоди № 1 до нього, а також виконання сторонами зазначеного договору.

Зокрема, судами встановлено, що на час подання цінової пропозиції та укладення договору ТОВ «СТИЛЬ ТМ» перебувало на спрощеній системі оподаткування третьої групи зі ставкою єдиного податку 2 відсотки та не було платником ПДВ, про що Державній установі «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» було відомо з документів, поданих Товариством. Також, установлено, що цінова пропозиція ТОВ «СТИЛЬ ТМ» не включала ПДВ, податкові накладні за наслідками постачання товару не складалися, а видаткові накладні та рахунки на оплату містили визначення ціни товару без ПДВ.

Крім того, господарські суди встановили, що кількість товару, зазначена у тендерній документації та договорі від 02 червня 2023 року № 92-К-23, є ідентичною, а вартість товару становила 9 493 756,08 грн без ПДВ, що було зафіксовано сторонами в Додатковій угоді № 1.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26 березня 2026 року у вищевказаній справі № 910/5735/25 погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що кошти в розмірі 922 756,20 грн не були набуті ТОВ «СТИЛЬ ТМ» без достатньої правової підстави, оскільки ціна договору становила 9 493 756,08 грн без ПДВ.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено такі обставини.

Враховуючи вищезазначене, установлені у справі № 910/5735/25 фактичні обставини щодо податкового статусу ТОВ «СТИЛЬ ТМ», змісту його цінової пропозиції, вартості товару та виконання договору стосуються тих самих учасників і того самого договору та узгоджуються з документами, наявними у матеріалах цієї справи.

Таким чином, судові рішення у справі № 910/5735/25 додатково підтверджують висновок колегії суддів про те, що ціна тендерної пропозиції та Договору становила 9 493 756,08 грн без ПДВ, а виключення Додатковою угодою № 1 помилкового посилання на ПДВ не призвело до збільшення ціни товару або отримання ТОВ «СТИЛЬ ТМ» коштів, які не були охоплені його ціновою пропозицією.

Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову у даній справі, не надав належної оцінки документам процедури закупівлі у їх сукупності та фактично поклав в основу рішення виключно первісну редакцію пункту 4.1 Договору від 02 червня 2023 року № 92-К-23, у якій було помилково зазначено про включення ПДВ до загальної вартості договору.

При цьому, суд першої інстанції не врахував відомості про податковий статус ТОВ «СТИЛЬ ТМ», цінову пропозицію від 30 травня 2023 року № 57, листи Товариства від 30 та 31 травня 2023 року, а також технічні особливості функціонування електронної системи закупівель, які у сукупності підтверджували визначення учасником ціни у розмірі 9 493 756,08 грн без ПДВ.

Колегія суддів також вважає помилковим застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 та пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України, які регулюють питання формування податкового кредиту. На час здійснення спірної операції реєстрація ТОВ «СТИЛЬ ТМ», як платника ПДВ, була призупинена, права та обов`язки, передбачені розділом V ПК України, у тому числі, щодо формування податкового кредиту, не застосовувалися, а операції Товариства вважалися такими, що не є об`єктом оподаткування ПДВ. Тому, положення про податковий кредит не могли підтверджувати ані включення ПДВ до тендерної пропозиції, ані збільшення ціни товару.

При цьому, суд першої інстанції не встановив факту складання ТОВ «СТИЛЬ ТМ» податкових накладних, нарахування ним податкових зобов`язань з ПДВ або фактичної сплати замовником у складі вартості товару суми ПДВ.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що матеріалами справи не підтверджено зазначення або надання ТОВ «СТИЛЬ ТМ» недостовірної інформації, яка була суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі та утворювала передбачені пунктом 41 Особливостей № 1178 підстави для відхилення його тендерної пропозиції.

Відомості про перебування ТОВ «СТИЛЬ ТМ» на спрощеній системі оподаткування третьої групи зі ставкою 2 відсотки були розкриті Товариством у документах процедури закупівлі та були відомі замовнику до укладення договору. Ціна, зазначена Товариством у ціновій пропозиції, становила 9 493 756,08 грн без ПДВ та відповідала загальній вартості договору після приведення його положень у відповідність до податкового статусу постачальника.

Саме по собі відображення електронною системою закупівель позначки «з ПДВ», а також помилкове зазначення суми ПДВ у первісній редакції договору не спростовують фактичного змісту цінової пропозиції та не підтверджують, що ТОВ «СТИЛЬ ТМ» запропонувало товар за ціною, яка включала ПДВ. Укладення Додаткової угоди № 1 не спричинило зміни загальної вартості договору, кількості товару або ціни його одиниці, а тому висновок відповідача про необхідність зменшення вартості договору на суму ПДВ не ґрунтується на належному розрахунку та фактичних обставинах процедури закупівлі.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що висновок Державної аудиторської служби України від 05 липня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-09-002803-a є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України», а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

У відповідності до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 05 липня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-09-002803-a.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4; код ЄДРПОУ 40165856) на користь Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 27; код ЄДРПОУ 41220556) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 6 710,00 грн (шість тисяч сімсот десять гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.