Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №320/27837/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/27837/23 Головуючий у 1 інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ» (далі - АТ «ДТЕК ОЕ») звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 145 від 24.01.2023 Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії у розмірі 85 000,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24.01.2023 №145 "Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії".

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що спірна постанова № 145 є законною та обґрунтованою, оскільки актом перевірки встановлено порушення ч. 1 ст. 22, ч. 2 ст. 45, п. 1 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 10.5.8 , 10.5.15 глави 10.5 розділу Х Кодексу систем розподілу, пп. 6 п. 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349, пп. 8, 22 п. 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до НКРЕКП надійшли звернення щодо недотримання АТ «ДТЕК ОЕ» графіків відключень електропостачання споживачам від громадян, а саме:

- гр. ОСОБА_1 від 18.11.2022 (вх. НКРЕКП від 18.11.2022 №П-9504/22);

- гр. ОСОБА_2 від 18.11.2022 № БІ-14822395 (вх. НКРЕКП від 21.11.2022 № Б-9566/22);

- гр. ОСОБА_3 від 27.11.2022 № РИ-14865818, (вх. НКРЕКП від 28.11.2022 № P-9873/22);

- гр. ОСОБА_4 від 09.12.2022 № ЛИ-14927519/Д2 (вх. НКРЕКП від 09.12.2022 № Л-10638/22/1);

- гр. ОСОБА_5 (Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «БРИЗ-5») від 26.11.2022 № CM-14858604/Д1, (вх. НКРЕКП від 29.11.2022 № 18031/1-22).

27 грудня 2022 року на підставі пункту 2 частини 7 статті 19 Закону про НКРЕКП, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» та з урахуванням вищенаведених звернень фізичних осіб, Регулятором на засіданні, яке відбулося у формі відкритого слухання було прийнято постанову від 27.12.2022 № 1762 «Про проведення позапланової виїзної перевірки АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (далі - Постанова № 1762).

На підставі Постанови №1762 та Посвідчення на здійснення позапланової перевірки від 21.12.2022 №443 у період з 26.12.2022 по 06.01.2023 було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання АТ «ДТЕК ОЕ» вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, які затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії» (далі - Ліцензійні умови).

За результатами позапланової перевірки позивача було складено Акт за результатами позапланової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії від 06.01.2023 №11 (далі - Акт № 11).

АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», керуючись абзацом 5 пункту 7.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджених постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок №428), листом №101/04/03-470 від 13.01.2023 року направило до НКРЕКП заперечення, обґрунтування до Акту позапланової виїзної перевірки від 06.01.2023 №11.

В запереченнях до Акту від 06.01.2023 № 11 позивач надав пояснення та заперечення щодо вказаних у Акті №11 порушень вимог законодавства.

На засіданні НКРЕКП, що відбулося 24.01.2023, було розглянуто Акт позапланової виїзної перевірки від 06.01.2023 № 11 та прийнято постанову від 24.01.2023 № 145, якою накладено штраф на АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, а саме:

- частини першої статті 22 Закону України «Про ринок електричної енергії», якою встановлено, що оператори систем розподілу мають надавати доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі всім користувачам системи розподілу,

- частини другої статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії», якою встановлено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу, та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії,

- пункту 1 частини третьої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо обов`язку оператора системи розподілу дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- пункту 10.5.8 глави 10.5 розділу Х Кодексу систем розподілу, яким встановлено, що при застосуванні аварійного розвантаження оперативним персоналом ОСР він не повинен допускати дискримінацію між Користувачами (споживачами та/або електропостачальниками) та має забезпечувати максимально можливий рівномірний розподіл обсягів зниження споживання між споживачами,

- пункту 10.5.15 глави 10.5 розділу Х Кодексу систем розподілу, яким встановлено, що ОСР несе відповідальність згідно з ліцензійними умовами та укладеними договорами за обґрунтованість своїх рішень про застосування заходів аварійного розвантаження, обґрунтованість обсягів розвантаження та їх недискримінаційний розподіл між споживачами, своєчасне попередження та введення графіків;

- підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26 березня 2022 року №349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури», відповідно до якого оператор систем розподілу має забезпечити розміщення на власному офіційному вебсайті в мережі Інтернет інформації про час початку та закінчення перерви електропостачання споживачам із зазначенням назв населених пунктів, вулиць, будинків, корпусів тощо та назв перерв (планова, аварійна, застосування графіків обмеження споживачів) та кожні 30 хвилин актуалізовувати зазначену інформацію;

- підпункту 8 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, яким встановлено обов`язок ОСР забезпечити функціонування веб-сайту ліцензіата у мережі Інтернет, в якому, зокрема, вказати засоби комунікації (поштову адресу, номер телефону для звернення, адресу електронної пошти для прийому повідомлень) та іншу інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства,

- підпункту 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, яким встановлено обов`язок ОСР оприлюднювати та оновлювати на своєму офіційному вебсайті, зокрема інформацію про умови надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг з приєднання до системи розподілу, показники якості послуг з розподілу електричної енергії та іншу інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до вимог чинного законодавства України».

Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (надалі по тексту - Закон № 1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 2 Закону № 1540-VIII встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Згідно із статтею 3 Закону № 1540-VIII,регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Разом з тим, статтею 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Частиною 7 статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:

1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав;

3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

У посвідченні на проведення позапланової виїзної перевірки від 21.12.2022 №443 вказано перелік питань щодо яких проводитиметься позапланова перевірка. Згідно вказаного переліку питань предметом перевірки є дотримання частини першої статті 22, частини другої статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.5.8 та пункту 10.5.15 глави 10.5 Кодексу системи розподілу, підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 року № 349, підпунктів 5, 8, 12, 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

Згідно із частиною першою статті 22 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають надавати доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі всім користувачам системи передачі/розподілу. Доступ до електричних мереж надається за тарифами на передачу та розподіл електричної енергії, що затверджуються Регулятором та оприлюднюються оператором системи передачі та операторами систем розподілу у встановленому порядку.

Частина друга статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно із пунктом 10.5.8. Кодексу систем розподілу, при застосуванні аварійного розвантаження оперативним персоналом ОСР, він не повинен допускати дискримінацію між Користувачами (споживачами та/або електропостачальниками) та має забезпечувати максимально можливий рівномірний розподіл обсягів зниження споживання між споживачами.

Відповідно до пункту 10.5.15. Кодексу систем розподілу, ОСР несе відповідальність згідно з ліцензійними умовами та укладеними договорами за обґрунтованість своїх рішень про застосування заходів аварійного розвантаження, обґрунтованість обсягів розвантаження та їх недискримінаційний розподіл між споживачами, своєчасне попередження та введення графіків.

Підпункт 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 року № 349 "Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що операторам систем розподілу забезпечити розміщення на власному офіційному вебсайті в мережі Інтернет інформації про час початку та закінчення перерви електропостачання споживачам із зазначенням назв населених пунктів, вулиць, будинків, корпусів тощо та назв перерв (планова, аварійна, застосування графіків обмеження споживачів). Оператор системи розподілу зобов`язаний кожні 30 хвилин актуалізовувати зазначену інформацію.

Згідно із підпунктами 5, 8, 12, 22 пункту 2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії при провадженні ліцензованої діяльності, ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог:

5) виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

8) забезпечити функціонування веб-сайту ліцензіата у мережі Інтернет, в якому, зокрема, вказати засоби комунікації (поштову адресу, номер телефону для звернення, адресу електронної пошти для прийому повідомлень) та іншу інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства;

12) надавати послуги з розподілу електричної енергії та доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі за тарифами, встановленими НКРЕКП;

22) оприлюднювати та оновлювати на своєму офіційному веб-сайті:

інформацію про умови надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг з приєднання до системи розподілу, показники якості послуг з розподілу електричної енергії та іншу інформацію відповідно до законодавства;

іншу інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до вимог чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є правомірність прийняття постанови від 24.01.2023 № 145, якою накладено штраф на АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у розмірі 85 000 грн. за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

Підставою для прийняття зазначеної постанови стали висновки Акту позапланової виїзної перевірки від 06.01.2023 №11.

У той же час, колегія суддів зауважує, що на підставі посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 21.12.2022 №443 повинні перевірятися питання щодо своєчасності розміщення та повноти інформації про застосування заходів аварійного розвантаження.

Так, із змісту розділу "Опис виявлених порушень законодавства та ліцензійних умов" Акту позапланової перевірки № 11 від 06.01.2023 вбачається, що за результатами перевірки виявлено такі порушення :

- пункту 1 частини 3 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії";

- частини першої статті 22 Закону України "Про ринок електричної енергії";

- частини 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії";

- підпунктів 8, 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов;

- пункту 10.5.8 та пункту 10.5.15 глави 10.5 розділу Х Кодексу системи розподілу;

- підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури».

Також, у постанові НКРЕКП від 24 січня 2023 року № 145 вказано про те, що АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" допустило порушення положень Інструкції про складання і застосування погодинного відключення електроенергії від 15.10.2015 року № 654.

Пункт 5 розділу ІІІ Інструкції про складання і застосування графіків погодинного відключення електроенергії (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачає, що максимальна тривалість перерви в електропостачанні споживачів під час ГПВ не має перевищувати 2 годин 30 хвилин, а в умовах мінусових температур зовнішнього повітря (понад -10 °С), коли перерва в електропостачанні може призвести до розладу систем централізованого теплопостачання, допускається перерва в електропостачанні до 1 години 30 хвилин.

Згідно із пунктом 6 розділу ІІІ вказаної Інструкції, відключення електроенергії за ГПВ здійснюється почергово та послідовно. Включення приєднань, відключених за ГПВ, виконується після відключення приєднань на відповідну величину навантаження наступної черги з метою недопущення збільшення споживання електричної потужності по підприємству електроенергетики.

Отже, вказані правові норми визначають максимальну тривалість перерви в електропостачанні споживачів під час ГПВ та порядок відключень кожної черги споживачів.

Таким чином, проаналізувавши перелік питань, наведених у посвідченні про проведення позапланової перевірки від 21.12.2022 №443, щодо яких проводилася перевірка та зміст правових норм, дотримання яких перевірялося, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у предмет перевірки не входила перевірка питань дотримання термінів перерв в електропостачанні, що вказує на перевищення відповідачем своїх повноважень.

Абзац 4 частини сьомої статті 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачає, що під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.

У той же час, НКРЕКП не приймало рішення про проведення перевірки з інших питань, ніж ті, що вказані у посвідченні на проведення позапланової виїзної перевірки від 21.12.2022 №443.

Отже, зміст акту перевірки підтверджує те, що НКРЕКП фактично не проводило перевірку дотримання положень Інструкції про складання і застосування графіків погодинного відключення електроенергії від 15.10.2015 року № 654.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що НКРЕКП допустила порушення принципу безпосередності проведення перевірок та вийшла за межі предмету перевірки, що є порушенням положень частини сьомої статті 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", тому протиправними є висновки за наслідками такої перевірки, які викладені в акті позапланової перевірки від 06.01.2023 року № 11.

Щодо порушення положень частини 1 статті 22, частини 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пунктів 10.5.8. та 10.5.15 глави 10.5 розділу Х Кодексу систем розподілу, колегія суддів зазначає наступне.

Частина друга статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно із пунктом 10.5.8 Кодексу систем розподілу, при застосуванні аварійного розвантаження оперативним персоналом ОСР він не повинен допускати дискримінацію між Користувачами (споживачами та/або електропостачальниками) та має забезпечувати максимально можливий рівномірний розподіл обсягів зниження споживання між споживачами.

Таким чином, вказані правові норми визначають, що послуги з розподілу електричної енергії повинні надаватися споживачам на недискримінаційних засадах та ОСР зобов`язаний забезпечувати максимально можливий рівномірний розподіл обсягів зниження споживання між споживачами.

Зі змісту Акту перевірки від 06.01.2023 року № 11 встановлено, що дискримінація споживачів з боку позивача полягає у порушенні положень частини 1 статті 22, частини 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пунктів 10.5.8. та 10.5.15 глави 10.5 розділу Х Кодексу систем розподілу з боку АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" шляхом порушення пунктів 5, 6 Інструкції № 654 від 15.10.2015 року в частині того, що тривалість перерви в електропостачанні була довше ніж 2 години 30 хвилин.

Водночас, колегія суддів зауважує, що в Акті перевірки № 11 НКРЕКП посилалася на недотримання позивачем положень пунктів 5, 6 розділу ІІІ Інструкції № 654, тоді як у постанові НКРЕКП від 24 січня 2023 року № 145 порушення зазначених положень Інструкції окремою підставою для застосування відповідальності не визначено.

При цьому, колегія суддів враховує, що статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

За практикою Європейського суду з прав людини дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (див. рішення у справі "Вілліс проти Сполученого Королівства", заява № 36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (див. рішення від 21 лютого 1997 року у справі "Ван Раальте проти Нідерландів") (пункти 48, 49 рішення від 07 листопада 2013 року у справі "Пічкур проти України", заява № 10441/06).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", прямою дискримінацією є ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Однак, зі змісту постанови НКРЕКП №145 від 24.01.2023, Акту позапланової перевірки від 06.01.2023 року № 11 вбачається, що у них відсутнє посилання на те, за якою ознакою при наданні послуг з розподілу електричної енергії стосовно споживачів допущено дискримінацію та якого виду допущена дискримінація (пряма, непряма, утиск), як і не вказано якій іншій групі осіб в порівнянні з ними створено більш сприятливі умови з надання послуг з розподілу електричної енергії.

Законодавство у сфері електроенергетики визначає перелік випадків, коли ОСР може припиняти розподіл електричної енергії.

Зокрема, підпункт 5 пункту 11.5.2 Кодексу систем розподілу передбачає, що випадки припинення розподілу електричної енергії за форс-мажорних обставин, у тому числі:

- застосування графіків та протиаварійних систем зниження електроспоживання з метою запобігання порушенню режиму роботи ОЕС України;

- аварійні перерви електропостачання.

Згідно до пункту 45 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", надзвичайна ситуація в об`єднаній енергетичній системі України - ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об`єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня.

Підпункт 2.1. Кодексу систем розподілу визначає, що аварійне розвантаження системи розподілу - примусове зменшення величини споживаної потужності чи потужності, що виробляється, для упередження порушення сталої роботи системи розподілу чи недопущення розвитку аварійної ситуації.

Відповідно до пункту 10.5.9. Кодексу систем розподілу, аварійне розвантаження може застосовуватися ОСР в обсягах, що не перевищують обґрунтовано необхідні обсяги зниження споживання для врегулювання відповідної аварійної ситуації.

Пункт 10.6.1. Кодексу систем розподілу закріплює, що аварійне розвантаження оперативним персоналом ОСР здійснюється згідно з такими графіками:

1) графіком обмеження споживання електричної енергії (ГОЕ);

2) графіком обмеження споживання електричної потужності (ГОП);

3) графіком аварійного відключення споживачів електричної енергії (ГАВ);

4) спеціальним графіком аварійних відключень (СГАВ);

5) графіком погодинного відключення (ГПВ).

Таким чином, аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що у разі виникнення порушення сталої роботи системи розподілу чи недопущення розвитку аварійної ситуації оператор системи розподілу (позивач) зобов`язаний на підставі графіків погодинного відключення вжити заходів для аварійного розвантаження системи розподілу.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/22 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Колегія суддів приймає до уваги, що електричні мережі Одеської області входять до складу об?єднаної енергетичної системи України і працюють згідно її режиму під безпосереднім диспетчерським керівництвом регіональної енергетичної системи приватного акціонерного товариства «НЕК «Укренерго».

Відповідно, внаслідок ситуації в енергосистемі спрогнозувати та запланувати аварійні відключення електропостачання неможливо. Вони здійснюються за командою ПрАТ «НЕК «Укренерго» поза графіком, якщо ситуація критична і виникає необхідність в обмеженні додаткового обсягу споживання електричної енергії.

Так, у періоди з 16 по 18 листопада 2022 року та з 19 по 22 грудня 2022 року за командами диспетчера НЕК «Укренерго» одночасно було відключено від електропостачання понад 300 тис. споживачів Одеської області, що свідчить про загальносистемний, а не вибірковий характер застосованих обмежень. Водночас, НКРЕКП не встановила та не підтвердила належними доказами, що заявники перебували у менш сприятливому становищі порівняно з іншими споживачами, які знаходилися в аналогічних технічних умовах.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність наявності в діях АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» ознак дискримінаційного підходу щодо заявників, звернення яких стали підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.

Крім того, судом першої інстанції правильно враховано, що щодо всіх заявників, які знаходяться за адресами: 1) АДРЕСА_1 , особовий рахунок за номером НОМЕР_1 відкрито на ім?я ОСОБА_6 ; 2) АДРЕСА_2 , особовий рахунок за номером НОМЕР_2 відкрито на ім?я ОСОБА_4 ; 3) АДРЕСА_3 , відкрито особовий рахунок НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_1 ; 4) АДРЕСА_4 відкритий особовий рахунок НОМЕР_4 на ім?я ОСОБА_7 ; 5) АДРЕСА_5 за кодом ЄДРПОУ 38058240 укладено договір №21241 від 09.01.2013 р. з «ОСББ «БРИЗ-5» забезпечено доступ до електричних мереж АТ ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на недискримінаційній та прозорій основі, з усіма укладено відповідні договори, що свідчить про єдиний підхід до забезпечення розподілу електричної енергії, та спростовує доводи НКРЕКП про наявність дискримінаційних дій з боку АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про недоведеність висновків НКРЕКП про порушення позивачем положень частини 1 статті 22, частини 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пунктів 10.5.8. та 10.5.15 глави 10.5 розділу Х Кодексу систем розподілу.

Щодо порушення положень пункту 1 частини 3 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", підпунктів 8, 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов та підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі, щодо об`єктів критичної інфраструктури», колегія суддів зазначає наступне.

Пункт 1 частини 3 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що оператор системи розподілу зобов`язаний: 1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Підпунктом 8 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії встановлено обов?язок ОСР забезпечити функціонування веб-сайту ліцензіата у мережі Інтернет, в якому, зокрема, вказати засоби комунікації (поштову адресу, номер телефону для звернення, адресу електронної пошти для прийому повідомлень) та іншу інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства.

Підпунктом 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії встановлено обов?язок ОСР оприлюднювати та оновлювати на своєму офіційному вебсайті, зокрема інформацію про умови надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг з приєднання до системи розподілу, показники якості послуг з розподілу електричної енергії та іншу інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до вимог чинного законодавства України».

Підпунктом 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26 березня 2022 року № 349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі, щодо об`єктів критичної інфраструктури» встановлено, що оператор систем розподілу має забезпечити розміщення на власному офіційному вебсайті в мережі Інтернет інформації про час початку та закінчення перерви електропостачання споживачам із зазначенням назв населених пунктів, вулиць, будинків, корпусів тощо та назв перерв (планова, аварійна, застосування графіків обмеження споживачів) та кожні 30 хвилин актуалізовувати зазначену інформацію.

Так, з Акта перевірки вбачається, що підставою для висновків відповідача стало встановлення під час перевірки тієї обставини, що станом на дату її проведення на офіційному вебсайті позивача не було зазначено часу розміщення інформації про перерви в електропостачанні відповідно до графіків погодинних відключень, а також не забезпечувалося оновлення такої інформації кожні 30 хвилин. У зв`язку із цим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 1 частини третьої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», підпунктів 8, 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов та підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26 березня 2022 року № 349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури».

Разом з тим, Акт перевірки № 11 не містить обґрунтованості таких висновків, в свою чергу, відповідачем не надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження дійсності зазначених обставин.

Крім того, вказані висновки, зроблені відповідачем на підставі дослідження питання дотримання позивачем положень Інструкції від 15.10.2015 № 654, дотримання норм якого, як встановлювалось судом вище, не входило до предмету перевірки.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність висновків НКРЕКП про порушення позивачем положень пункту 1 частини 3 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", підпунктів 8, 22 пункту 2.2 Ліцензійних умов та підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури».

Твердження апелянта про те, що АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» мало можливість сформувати інші, оптимальні графіки відключень, не підтверджене технічними розрахунками, даними про конфігурацію електричних мереж, доступні у відповідні періоди обсяги потужності або конкретним альтернативним варіантом розподілу обмежень між споживачами.

Участь у перевірці державного інспектора з енергетичного нагляду та підписання ним Акта № 11 підтверджують його участь у здійсненні контрольного заходу, проте самі по собі не є доказом обґрунтованості висновків про допущення позивачем кожного з порушень, зазначених у постанові № 145. Такі висновки мають ґрунтуватися на встановлених у ході перевірки фактичних даних і містити належне пояснення зв`язку між цими даними та відповідною нормою законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у матеріалах справи сертифіката Торгово-промислової палати України не впливають на вирішення цього спору. Позивач посилається на обов`язкові диспетчерські команди, дефіцит потужності та стан об`єднаної енергетичної системи не як на підставу звільнення від договірної відповідальності внаслідок форс-мажорних обставин, а як на фактичні технічні умови, що впливали на можливість дотримання попередньо оприлюднених графіків. Підтвердження таких обставин не залежить виключно від наявності сертифіката Торгово-промислової палати України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 145 від 24.01.2023 "Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії" у розмірі 85 000,00 грн. та наявність підстав для її скасування.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.