Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №320/9148/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/9148/22 Головуючий у 1 інстанції: Молочна І.С.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Безименної Н.В.

Коротких А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі») звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 23 серпня 2022 року №1001.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23 серпня 2022 року № 1001 «Про накладення штрафу на ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що ненадання замовникам, зокрема, фізичним особам, послуг з приєднання до мереж операторів систем розподілу негативно позначається на діловій активності суб`єктів господарювання, яке має наслідком недоотримання доходів бюджетами всіх рівнів, що у свою чергу несе загрозу фінансовій стабільності країни в цілому.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» зареєстровано як юридична особа за адресою: вул. Стеценка, буд. 1-А, м. Київ, 04136; код ЄДРПОУ 23243188.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» НКРЕКП прийнято постанову від 12 липня 2022 року № 727 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», якою постановлено провести позапланову перевірку ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у частині питань, необхідність перевірки яких стало підставою для здійснення цього заходу (далі - Постанова № 727).

За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки посадовими особами НКРЕКП складено акт від 27 липня 2022 року № 179 щодо дотримання ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (далі - Акт № 179).

У висновках Акта № 179 зафіксовано порушення ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» вимог:

- пункту 1 частини третьої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до якого, оператор системи розподілу зобов`язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- підпункту 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу, щодо обов`язку ліцензіата надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» за умови дотримання замовником вимог Кодексу систем розподілу (далі - Кодекс);

- пункту 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу, яким визначено, що строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

НКРЕКП, керуючись положеннями пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статей 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 77 3 України «Про ринок електричної енергії» та у зв`язку з воєнним станом в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, введеним відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 та продовженим Указами Президента України від 14 березня 2022 № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 № 341/2022 та від 12 серпня 2022 року № 573/2022, прийнято постанову від 23 серпня 2022 року № 1001 «Про накладення штрафу на ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії», якою постановлено накласти штраф у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) грн на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 23243188) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електроенергії, а саме:

- пункту 1 частини третьої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до якого оператор системи розподілу зобов`язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- підпункту 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу, щодо обов`язку ліцензіата надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» за умови дотримання замовником вимог кодексу систем розподілу;

- пункту 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу, яким визначено, що строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України від 22.09.2016 №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон від 22.09.2016 №1540-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статей 1, 3 Закону №1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Особливості здійснення державного контролю НКРЕКП на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг врегульовано статтями 19, 22 Закону від 22.09.2016 №1540-VIII та положеннями Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (зі змінами) (далі - Порядок №428).

Відповідно до статті 19 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії», законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення.

Відповідно до пп 2 п. 4.1. Порядку №428, підставами для здійснення позапланових виїзних перевірок є обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення ліцензіатом її законних прав.

13 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (Постанова №303).

Відповідно до пункту 1 Постанови №303, Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

За правилами пункту 3 Постанови №303 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин), протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Таким чином, на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64, Кабінет Міністрів України заборонив, в т.ч. відповідачу, проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду.

Як виняток, проведення таких заходів допускається за рішенням відповідача, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Аналіз наведеного правового регулювання свідчить, що передбачені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 умови проведення заходу державного нагляду (контролю) є сукупними. Саме по собі прийняття НКРЕКП рішення про проведення перевірки не є достатньою підставою для її здійснення у період воєнного стану, оскільки таке рішення могло бути прийняте лише за умови встановлення наявності конкретної загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища або забезпечення безпеки держави.

Отже, обґрунтоване звернення фізичної особи, передбачене Законом № 1540-VIII як загальна підстава для проведення позапланової невиїзної перевірки, у період дії обмежень, установлених постановою № 303, не усувало обов`язку НКРЕКП додатково встановити наявність передбаченої пунктом 3 цієї постанови загрози.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є правомірність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23 серпня 2022 року №1001 «Про накладення штрафу на ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії», якою постановлено накласти штраф у розмірі 85 000 грн на ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електроенергії.

Підставою для прийняття зазначеної постанови стали висновки Акту №179 від 27 липня 2022 року позапланової невиїзної перевірки, відповідно до якої, контролюючим органом зафіксовано порушення ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вимог:

- пункту 1 частини третьої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до якого оператор системи розподілу зобов`язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- підпункту 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу, щодо обов`язку ліцензіата надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» за умови дотримання замовником вимог кодексу систем розподілу;

- пункту 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу, яким визначено, що строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позапланова невиїзна перевірка позивача здійснена на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 02.02.2022 щодо врегулювання взаємовідносин із ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Порушення позивачем Ліцензійних умов полягало в тому, що 22.11.2021 гр. ОСОБА_1 , на виконання умов Договору від 02.11.2021, на підставі рахунку від 15.11.2021 № НОМЕР_1, сплатив вартість послуги із стандартного приєднання до електричних мереж в повному обсязі (платіжне доручення від 22.11.2021 №21-1070), а саме у розмірі 25 420,80 грн з ПДВ (100%).

Так, пунктом 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу визначено, що строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово (або у спосіб, узгоджений із замовником) повідомляє замовника про збільшення строку проєктування не більше ніж на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки та зазначенням найменування організацій, до яких звернувся ОСР щодо питання вирішення землевідведення з наданням копій офіційного листування).

Отже, відповідно до пункту 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу, послуга з приєднання мала бути надана гр. ОСОБА_1 до 06.01.2022 (включно). Фактично ж послуги зі стандартного підключення гр. ОСОБА_1 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надані були 31.01.2022, тобто із порушення таких термінів на 25 календарних днів.

Дані обставини зафіксовані в Акті № 179 та не заперечувались позивачем.

При цьому, колегія суддів враховує, що порушення строку надання послуги зі стандартного приєднання було припинено 31 січня 2022 року, тоді як постанову про проведення позапланової невиїзної перевірки НКРЕКП прийняла 12 липня 2022 року.

Отже, станом на час призначення перевірки послугу вже було надано, а в матеріалах справи відсутні відомості про продовження порушення або наявність його фактичних наслідків, які на цей час створювали загрозу зі значним негативним впливом, передбачену пунктом 3 постанови № 303.

У той же час, основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз визначає Закон України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469-VIII (далі - Закон № 2469-VIII).

Відповідно до пунктів 4, 10 частини першої статті 1 Закон № 2469-VIII, державна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від реальних і потенційних загроз невоєнного характеру; національні інтереси України - життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.

Статтею 3 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Колегія суддів зазначає, що положення Закону № 2469-VIII, як і положення Постанови № 303 чітко не конкретизують, які складові охоплюється поняттям «життєво важливі інтереси людини, суспільства, держави».

В межах спірних правовідносин слід враховувати, що порушення позивачем Ліцензійних умов тривало 25 календарних днів та фактично було припинено 31.01.2022.

Водночас, право на проведення позапланового заходу у формі, зокрема, позапланової невиїзної перевірки відповідно до Постанови № 303 надано НКРЕКП виключно за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини та безпеки держави.

Так, відповідач наголошує, що проведення позапланової невиїзної перевірки, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 02.02.2022 щодо недотримання позивачем строків надання послуги зі стандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу, здійснено з метою недопущення негативного впливу на права та законні інтереси громадян України.

Колегія суддів не заперечує, що НКРЕКП є суб`єктом національної системи захисту критичної інфраструктури, а енергозабезпечення належить до життєво важливих функцій та послуг. Водночас, наведені обставини характеризують загальний статус Регулятора та сферу здійснення ним повноважень, однак, не свідчать про те, що кожне порушення оператором системи розподілу строку надання послуги зі стандартного приєднання автоматично утворює загрозу, яка має значний негативний вплив у розумінні пункту 3 Постанови № 303.

Для застосування передбаченого пунктом 3 Постанови № 303 винятку НКРЕКП мала встановити конкретні обставини, які свідчили б про характер і масштаб негативних наслідків відповідного порушення, його вплив на життєво важливі функції, права та безпеку особи або забезпечення безпеки держави. Саме лише посилання на належність електроенергетики до сектору критичної інфраструктури не підтверджує наявності такої загрози у конкретних правовідносинах.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що саме по собі неприєднання одного будинку до електричних мереж не свідчить про наявність загроз, що мають саме значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини.

Отже, аналізуючи наведене в сукупності, колегія суддів вважає, що порушення строків надання послуги зі стандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу, в межах спірних правовідносин, не свідчить про наявність ознак загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини та безпеки держави, які в розрізі положень пункту 3 Постанови № 303 є підставою для проведення позапланової перевірки.

При цьому, колегія суддів враховує, що НКРЕКП надано обґрунтування підстав прийняття нею Постанови № 727, яка також не містить жодної деталізації (оцінки) наявності/відсутності ознак загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини та безпеки держави.

Відповідне обґрунтування відсутнє також в акті від 27 липня 2022 року № 179 та оскаржуваній постанові від 23 серпня 2022 року № 1001.

Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які дають підстави вважати, що позапланова невиїзна перевірка позивача у період воєнного стану була здійснена за наявності підстав, визначених у пункті 3 Постанови № 303.

З огляду на викладене, під час дії воєнного стану та за наявної заборони, установленої Кабінетом Міністрів України, акти якого є обов`язковими для органів виконавчої влади, на проведення заходів державного нагляду (контролю), в т.ч. у формі перевірок, НКРЕКП було проведено позапланову невиїзну перевірку ліцензованої діяльності позивача без законних на те підстав та наведення належного обґрунтування її проведення, а відповідно така перевірка не направлена на досягнення цілей, що визначені Постановою від 13.03.2022 № 303.

Довід апелянта про те, що постанова НКРЕКП від 12 липня 2022 року № 727 окремо не оскаржувалася та є чинною, не спростовує висновків суду першої інстанції. Предметом даного спору є правомірність постанови про накладення штрафу, а тому, під час перевірки її відповідності вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України суд зобов`язаний надати оцінку всім юридичним і фактичним передумовам її прийняття, у тому числі наявності законних підстав для проведення перевірки, за результатами якої застосовано відповідну санкцію.

Відсутність окремої позовної вимоги про скасування постанови № 727 не позбавляє суд повноважень установити, чи була перевірка проведена за наявності умов, визначених пунктом 3 постанови № 303. Така оцінка здійснюється не з метою окремого вирішення питання про чинність постанови № 727, а для визначення правомірності використання результатів відповідної перевірки як підстави для прийняття постанови про накладення штрафу.

Посилання апелянта на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справах № 580/1175/24 та № 580/1179/24 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, дані судові рішення, відповідно до ст. 7 КАС України, не є джерелом права, що застосовуються судом при вирішенні справ та, виходячи з норм ч. 5 ст. 242 КАС України, їх висновки не є обов`язковими для врахування.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23 серпня 2022 року № 1001 «Про накладення штрафу на ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та наявність підстав для її скасування.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Безименна Н.В.

Коротких А.Ю.