Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №620/1191/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/1191/23 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача: Терези Ю.О.

Суддів: Аліменка В.О., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Обставини справи

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 повністю задоволено позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Відповідач, боржник) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати з 27.07.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 27.07.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення від 20.03.2023 Чернігівським окружним адміністративним судом видано Виконавчий лист № 620/1191/23 від 26.05.2023 (а.с. 70), строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - 20.04.2026.

14.06.2023 Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання Виконавчого листа № 620/1191/23, виданого 26.05.2023 (а.с. 69).

26.03.2026 Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просило змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду № 620/1191/23 від 20.03.2023, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої доплати до пенсії за період з 27.07.2022 по 31.05.2023, що складає 52838,71 грн.

В обґрунтування заяви Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України зазначало, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду № 620/1191/23 від 26.05.2023, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Як зазначалося, вказане виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від 14.06.2023, якою надано 10-дениий строк для виконання судового рішення, копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам, як це передбачено ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

В ході проведених виконавчих дій з листів боржника встановлено, що на виконання рішення суду у справі № 620/1191/23, Позивачу проведено перерахунок пенсії. Доплата до пенсії за період з 27.07.2022 по 31.05.2023 складає 52838,71 грн. Сума нарахованої, але не виплаченої пенсії не виплачена у зв`язку з відсутністю коштів для даного виду виплат. Станом на 24.03.2026 нарахована доплата до пенсії не виплачена.

Наведені обставини зумовили звернення Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду № 620/1191/23 від 20.03.2023.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

- встановлено спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 620/1191/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії в сумі 51972,66 грн.;

- в решті заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяву і встановлюючи спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 620/1191/23, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачу було виплачено 866,05 грн. з 52939,71 грн., залишок заборгованості становить 51972,66 грн. Відтак, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 620/1191/23 в частині здійснення виплати пенсії не виконується більше трьох років з дня набрання законної сили судовим рішенням, що, згідно з ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Не погодившись з ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі № 620/1191/23, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу від 07.05.2026 у справі № 620/1191/23 скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити Сумському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на незаконність ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2026, стверджує, що ухвалу прийнято без належного з`ясування дійсних обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права. Свою позицію Відповідач обґрунтовує таким:

- на виконання рішення суду Відповідач здійснив перерахунок пенсії, що ніким не оспорюється;

- погашення заборгованості здійснюється Відповідачем відповідно до механізму, визначеного п. 7 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821);

- факт невиконання рішення суду спростовується тим, що Відповідач погасив частину боргу у розмірі 866,05 грн.;

- невиконання Відповідачем судового рішення в частині виплати грошових коштів у зв`язку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичною відсутністю коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 відкрито ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, якою також витребувано матеріали справи з Чернігівського окружного адміністративного суду і встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Після надходження матеріалів справи № 620/1191/23 до Шостого апеляційного адміністративного суду, ухвалою від 24.07.2026 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Позиція суду апеляційної інстанції

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Як зазначалося, вимоги апеляційної скарги Відповідач обґрунтовує такими доводами:

- на виконання рішення суду Відповідач здійснив перерахунок пенсії;

- погашення заборгованості здійснюється Відповідачем відповідно до механізму, визначеного п. 7 Порядку № 821;

- невиконання Відповідачем судового рішення в частині виплати грошових коштів у зв`язку з відсутністю фінансування не є невиконанням судового рішення без поважних причин.

Надаючи оцінку таким доводам апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129 Конституцію України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Наведеному конституційному принципу відповідає зміст ч. 2-3 ст. 14 КАС України, яка визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Подібну за змістом норму містить ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 378 КАС України регулює, зокрема, питання зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, до ст. 378 КАС України були внесені принципові зміни до правового регулювання зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Зокрема, ч. 3 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Колегія суддів зауважує, що підставою для застосування абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України є факт невиконання рішення суду протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, незалежно від причини такого невиконання.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність застосування судом першої інстанції вказаної процесуальної норми і встановлення способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з Відповідача коштів.

Наведений висновок підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22, у якій зазначено:

« 62. Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

63. З цього приводу Верховний Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

64. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

65. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України».

Як вказано вище, рішенням суду першої інстанції, зокрема, було зобов`язано Відповідача здійснити з 27.07.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Вказане рішення виконане Відповідачем частково, а саме - здійснено перерахунок пенсії і визначено, що доплата по перерахунку пенсії за період з 27.07.2022 по 31.05.2023 складає 52838,71 грн., з 01.06.2023 пенсія виплачується відповідно до рішення суду.

Вказану інформацію Відповідач повідомив Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 03.07.2026 № 2500-0305-5/42570 (а.с. 63-65).

У вказаному листі Відповідач також зазначив, що доплата до пенсій на виконання рішень судів здійснюються при проведенні фінансування Пенсійним фондом України виплатних відомостей для здійснення цих виплат. Станом на 23.06.2023 профінансовані доплати пенсій на виконання рішень судів, які набрали законної сили по 07.07.2020 включно.

22.04.2026 до суду першої інстанції Відповідач надав інформацію щодо боргів і виплат, здійснених на користь Позивача, згідно з якою вказану заборгованість частково погашено, а саме - виплачено 866,05 грн. (а.с. 93), у тому числі: 29.10.2025 - 187,35 грн., 24.11.2025 - 187,35 грн., 29.12.2025 - 187,35 грн., 21.02.2026 - 103,00 грн., 18.03.2026 - 101,00 грн., 16.04.2026 - 100,00 грн.

Вказані обставини жодною із сторін не заперечуються.

Отже, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення у цій справі стала невиплата Позивачу нарахованих Відповідачем на виконання рішення суду коштів у сумі 51972,66 грн. протягом більш ніж трьох років з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Частково задовольняючи заяву і встановлюючи спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 620/1191/23, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 620/1191/23 в частині здійснення виплати пенсії не виконується більше трьох років з дня набрання законної сили судовим рішенням, що згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції і звертає увагу, що у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 Верховний Суд констатував таке:

«75. Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми (313587,00 грн) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

76. Суд відхиляє доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, викладені у касаційній скарзі, щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно Законом № 4094-IX.

77. Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

78. Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.

79. Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

80. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 313587,00 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем».

Отже, у справі № 380/7706/22, обставини якої є подібними до обставин цієї справи, Верховний Суд вкотре наголосив на необхідності ефективного захисту соціальних прав і неприпустимості формалістичного підходу до тлумачення ст. 378 КАС України.

Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р№ 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відтак, враховуючи імперативний характер абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), зважаючи, що з дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців (фактично - більше трьох років), однак заборгованість у розмірі 51972,66 грн., нарахована на виконання судового рішення, Позивачу не виплачена, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, встановивши спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 620/1191/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Позивача невиплачену заборгованість по пенсії в сумі 51972,66 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі № 620/1191/23, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, правильно застосувавши норми матеріального і процесуального права.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що, частково задовольняючи заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, суд першої інстанції правильно становив обставини справи і надав їм належну оцінку, правильно застосувавши норми матеріального і процесуального права, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 - без змін

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у 30-денний строк.

Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза

Судді: В.О. Аліменко

Ю.К. Черпак