Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №420/10235/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10235/26

Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П..

Дата ухвалення рішення: 09 червня 2026 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 420/10235/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020- 2022 роки, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та 1,115;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 13.02.2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12 236,71 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, мотивовану неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення справи по суті.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Зокрема, апелянт вказує, що частина друга статті 42 Закону України № 1058-IV та Порядок проведення перерахунку пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, передбачають проведення індексації пенсій шляхом застосування показника середньої заробітної плати, визначеного відповідно до встановленого законодавством механізму, а не шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, використаного при призначенні конкретної пенсії. Крім того, апелянт зазначає, що пенсія позивача перераховувалася відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209, а тому підстави для проведення додаткового перерахунку пенсії шляхом застосування коефіцієнтів 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки відсутні.

У зв`язку з цим апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 18.02.2023 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13.02.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про проведення індексації пенсії шляхом послідовного застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020- 2022 роки, який враховувався при обчисленні його пенсії, коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115.

Листом від 17.03.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача, що при призначенні пенсії з 18.02.2023 застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020- 2022 роки у розмірі 12 236,71 грн. Водночас відповідач зазначив, що правові підстави для застосування під час перерахунку пенсії з 01.03.2024 коефіцієнта збільшення 1,0796 до зазначеного показника середньої заробітної плати відсутні.

Не погодившись із відмовою відповідача у проведенні відповідного перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено проведення щорічної індексації пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії. Оскільки пункт 5 Порядку № 124 у частині визначення показника середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року не відповідає положенням Закону № 1058-IV, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування під час індексації саме того показника середньої заробітної плати, який був врахований при призначенні пенсії позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) з метою забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець визначив об`єктом індексації саме показник середньої заробітної плати (доходу), який був врахований при обчисленні пенсії конкретної особи. Отже, під час проведення індексації збільшенню підлягає не умовний чи базовий показник середньої заробітної плати, а показник, фактично застосований при призначенні пенсії.

На виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV Кабінетом Міністрів України постановою від 20 лютого 2019 року № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 124 цей Порядок визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 5 Порядку № 124 передбачено, що кожний наступний перерахунок пенсій здійснюється з урахуванням показника середньої заробітної плати, збільшеного у попередніх роках.

Таким чином, Закон № 1058-IV визначає правові підстави та об`єкт індексації пенсії, тоді як Порядок № 124 встановлює механізм реалізації відповідних законодавчих приписів. Отже, положення Порядку № 124 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та не можуть тлумачитися у спосіб, який призводить до звуження обсягу прав, гарантованих законом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, відповідно до якого під час проведення індексації збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який був врахований при призначенні пенсії, а положення Порядку № 124 підлягають застосуванню лише у взаємозв`язку з приписами Закону № 1058-IV.

Як установлено судом першої інстанції, позивачу з 18 лютого 2023 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. При її призначенні застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020- 2022 роки у розмірі 12 236,71 грн. Саме цей показник відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV є тим показником середньої заробітної плати, який підлягає подальшому збільшенню під час щорічної індексації.

Постановами Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 та від 25 лютого 2025 року № 209 установлено коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати для проведення індексації пенсій у 2024 та 2025 роках. Проте під час проведення індексації пенсії позивача відповідач зазначені коефіцієнти до показника середньої заробітної плати, який був врахований при призначенні пенсії, не застосував.

Доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та Порядку № 124.

Сам по собі факт призначення позивачу пенсії у 2023 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020- 2022 роки не є передбаченою законом підставою для виключення такого показника з подальшої щорічної індексації. Закон № 1058-IV не містить винятків, відповідно до яких пенсії, призначені після 01 березня 2019 року, не підлягали б індексації у порядку, визначеному частиною другою статті 42 цього Закону.

Інше тлумачення положень Порядку № 124 фактично призводило б до необґрунтованого звуження змісту права позивача на щорічну індексацію пенсії та не відповідало б меті законодавчого регулювання, спрямованого на забезпечення збереження купівельної спроможності пенсійних виплат.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24 та від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно не здійснив індексацію пенсії позивача шляхом послідовного застосування встановлених Кабінетом Міністрів України коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати, який був врахований при призначенні пенсії, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оцінивши доводи апеляційної скарги у сукупності з матеріалами справи, колегія суддів доходить висновку, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, який повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення - без змін.

Оскільки таких порушень колегією суддів не встановлено, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволенню не підлягає, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук