Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №420/2985/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2985/26

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Дата ухвалення рішення: 23 квітня 2026 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/2985/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір його грошового забезпечення, розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн), встановленого законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів установлених окладів станом на 2024 та 2025 роки, для перерахунку пенсії з 01.02.2024 та з 01.07.2025 року;

- зобов`язати відповідача підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розміри його грошового забезпечення, розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн), встановленого законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме: надбавки за особливості проходження служби у розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; премії у розмірі 450 % посадового окладу, встановленої на 2024 рік, а також надбавки за особливості проходження служби у розмірі 40 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років і премії у розмірі 450 % посадового окладу, встановлених на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2024 року та з 01.07.2025 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до зазначеної постанови, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію, для здійснення обчислення і перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024 та з 01.07.2025.

Зобов`язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01 січня 2024 року та 18 червня 2025 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до зазначеної постанови, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію, для здійснення обчислення і перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024 та з 01.07.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в оскарженій частині та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2024 та з 01.07.2025. На думку апелянта, станом на зазначені дати не відбулося підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, яке відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України №2262-ХІІ є підставою для перерахунку пенсії.

Апелянт зазначає, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 викладено у новій редакції, відповідно до якої посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями визначаються виходячи з фіксованої розрахункової величини у розмірі 1762 грн. У зв`язку з цим збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки, не є підставою для визначення нового розміру грошового забезпечення та видачі оновленої довідки для перерахунку пенсії.

Крім того, апелянт вказує, що саме по собі набрання законної сили рішенням у справі №320/29450/24 не є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення права на перерахунок пенсії, оскільки зміна розміру грошового забезпечення військовослужбовців можлива виключно у разі внесення відповідних змін до законодавства або прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну складових грошового забезпечення чи розрахункової величини.

Також апелянт зазначає, що чинним законодавством передбачено спеціальний порядок підготовки та надання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, який пов`язує виникнення обов`язку уповноваженого органу щодо оформлення відповідної довідки з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення та надходженням відповідних списків від органів Пенсійного фонду України.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків:

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 18.06.2025, підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на зазначені дати для проведення перерахунку пенсії.

Листом відповідача позивача повідомлено про відсутність правових підстав для підготовки зазначених довідок. Відповідач зазначив, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 змінився порядок визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Починаючи з 20.05.2023 такі оклади визначаються виходячи з фіксованої розрахункової величини 1762 грн шляхом множення її на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, а не виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний рік.

Станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 постанова Кабінету Міністрів України №481 була чинною, а грошове забезпечення діючих військовослужбовців визначалося відповідно до її положень.

Отже, спір у цій справі виник щодо наявності у позивача права на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 18.06.2025 і відповідного обов`язку відповідача підготувати та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для проведення перерахунку пенсії.

Вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Такий висновок суд мотивував тим, що після набрання 18.06.2025 законної сили рішенням у справі №320/29450/24, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, відновлено дію попередньої редакції пункту 4 постанови №704, відповідно до якої посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд першої інстанції виходив із того, що визнання зазначених положень постанови Кабінету Міністрів України №481 протиправними та нечинними зумовило відновлення правового регулювання, яке діяло до внесення відповідних змін, а тому позивач набув право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, обчисленого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний календарний рік.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та 18.06.2025 для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2024 та 01.07.2025 відповідно.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, не погоджується з його висновками з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Правові підстави та порядок перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, визначені статтями 43, 51 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 затверджено систему грошового забезпечення військовослужбовців, а постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, відповідно до яких посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення фіксованої розрахункової величини 1762 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що після набрання законної сили рішенням у справі №320/29450/24 відновилася дія попередньої редакції пункту 4 Постанови №704, яка передбачала визначення посадових окладів із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Саме зазначений висновок був покладений судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення.

Разом із тим після ухвалення рішення судом першої інстанції Верховний Суд постановою від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 переглянув зазначену справу в касаційному порядку, скасував рішення судів попередніх інстанцій та сформулював правовий висновок щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №481 при визначенні розміру грошового забезпечення військовослужбовців.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України, реалізуючи надані йому законом повноваження щодо визначення умов і розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, має право встановлювати розрахункову величину, яка застосовується для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями. При цьому встановлення постановою №481 фіксованої розрахункової величини у розмірі 1762 гривні саме по собі не суперечить актам вищої юридичної сили та належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд також зазначив, що висновок про автоматичне відновлення попередньої редакції пункту 4 Постанови №704 лише у зв`язку з оскарженням окремих положень постанови №481 є необґрунтованим, а саме по собі збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб не породжує обов`язку уповноваженого органу оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

З огляду на наведений правовий висновок Верховного Суду колегія суддів доходить висновку, що на момент звернення позивача до відповідача правові підстави для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, були відсутні.

Матеріали справи не містять доказів того, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №481 Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про зміну складових грошового забезпечення чи розрахункової величини, яке відповідно до статей 43, 51, 63 Закону №2262-ХІІ та Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, породжувало б обов`язок відповідача оформити нову довідку для проведення перерахунку пенсії.

Саме по собі збільшення прожиткового мінімуму, встановленого законами України про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки, за відсутності відповідної зміни нормативного регулювання грошового забезпечення військовослужбовців не є самостійною правовою підставою для оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що відповідач, відмовляючи у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача, діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для визнання його дій протиправними та покладення на нього обов`язку щодо оформлення зазначених довідок не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №481 посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями визначаються із застосуванням фіксованої розрахункової величини 1762 гривні, а збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб не є самостійною підставою для оформлення нових довідок про розмір грошового забезпечення, є обґрунтованими та відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24.

Посилання позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24 не можуть бути покладені в основу вирішення цього спору, оскільки зазначені судові рішення були скасовані Верховним Судом під час касаційного перегляду.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Оскільки постанова Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 стосується застосування тих самих норм матеріального права у правовідносинах, подібних до спірних, сформульовані у ній правові висновки підлягають врахуванню під час вирішення цієї справи.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання дій відповідача протиправними та покладення на нього обов`язку щодо оформлення нових довідок про розмір грошового забезпечення.

Інші доводи апеляційної скарги, а також заперечення позивача не спростовують наведених висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав для іншого вирішення спору.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів доходить висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

З огляду на викладене апеляційна скарга Адміністрації Державної прикордонної служби України підлягає задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду ухвалюється нове судове рішення, питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження як справа незначної складності, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі №420/2985/26 скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук