Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №420/6008/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6008/26

Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В,.

Дата і місце ухвалення: 21 квітня 2026 року, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року у справі № 420/6008/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 24.01.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 24.01.2025.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо незастосування з 04.09.2025 року при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 04.09.2025 року пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що в даному випадку мало місце переведення з одного виду пенсії на інший, а тому відсутні законні підстави для застосування показника середньої заробітної плати, який використовується при первинному призначенні пенсії.

З огляду на викладене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскарженій частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в оскарженій частині.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків:

Судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що 01.09.2010 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

З 24.01.2025 року за заявою позивача її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року. Пенсію обчислено при страховому стажі 41 рік 8 місяців та середньомісячній заробітній платі 9814,97 грн. Загальний розмір пенсії становить 4207,74 грн., з яких 4089,60 грн. - розмір пенсії за віком, визначений за формулою: 0,41667 (коефіцієнт страхового стажу) х 9814,97 грн., де 9814,97 грн. визначено як добуток індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,22772 та показника середньої заробітної плати 7994,47 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796). Доплата за понаднормовий страховий стаж становить 118,14 грн.

Вважаючи, що при призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV підлягав застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у спірних правовідносинах мало місце призначення позивачу іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший у межах Закону № 1058-IV. Відтак при призначенні пенсії за віком підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такого виду пенсії.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, порядок призначення, перерахунку та виплати пенсій, а також надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду України визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Преамбулою Закону № 1058-IV передбачено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до статей 9, 10 Закону № 1058-IV у солідарній системі призначаються пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв`язку з втратою годувальника, при цьому особі, яка одночасно має право на різні види пенсії, призначається один із них за її вибором.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання відповідної заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що містяться у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України. При цьому за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, визначені частиною першою статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що частина третя статті 45 Закону № 1058-IV регулює порядок переведення з одного виду пенсії на інший лише у випадках, коли обидва види пенсії призначені відповідно до цього Закону. У такому разі при переведенні застосовується той самий показник середньої заробітної плати (доходу), який був використаний під час призначення попереднього виду пенсії.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.09.2010 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ. Із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивач звернулася вперше у 2025 році.

Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) дійшов висновку, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок пенсійного забезпечення, а в подальшому - призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший у розумінні частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV.

Отже, у спірних правовідносинах відбулося призначення позивачу нового виду пенсії відповідно до іншого закону, а не переведення з одного виду пенсії на інший у межах Закону № 1058-IV.

Зазначений правовий підхід послідовно підтримано Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22, від 25 березня 2025 року у справі № 380/3740/24, від 30 вересня 2025 року у справі № 460/26237/23, від 06 листопада 2025 року у справі № 380/6353/24, від 27 листопада 2025 року у справі № 520/23199/24 та від 13 травня 2026 року у справі № 560/9942/25.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такого виду пенсії, а саме за 2022- 2024 роки.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, ґрунтуються на власному тлумаченні апелянтом положень Закону № 1058-IV та фактично повторюють правову позицію, якій суд першої інстанції надав належну оцінку. Будь-яких нових обставин чи правових аргументів, які б свідчили про неправильне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Відповідно до статті 316 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв`язку із залишенням рішення суду першої інстанції без змін підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Оскільки справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження як справа незначної складності, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до частини п`ятої статті 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цією нормою.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук