Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №160/34763/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34763/24

(суддя Горбалінський В.В, м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення ухваленого у справі №160/34763/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що рішенням суду не було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснювати виплату пенсії, в тому числі і заборгованості по пенсії.

Незгода заявника з відповідним рішенням пенсійного органу, є підставою для звернення до суду з позовною заявою про оскарження такого рішення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив її в апеляційному порядку.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №160/34763/24.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що виконання рішення суду, Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 16.09.2024 та нараховано доплату пенсії за період з 16.09.2024 по 30.11.2025 у сумі 61 259,01 грн. Разом з тим фактична виплата зазначеної заборгованості станом на день подання заяви про встановлення судового контролю проведена не була.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 04 березня 2025 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №046150016310 від 18.10.2024 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 15.09.2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.07.1990 року по 06.11.1990 року, період підприємницької діяльності з 29.11.1994 року по 10.10.1998 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11.10.2024 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

05.08.2025 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково.

Змінено рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року.

В абзацах третьому та четвертому резолютивної частини рішення словосполучення «Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області» замінено словосполученням «Головне управління Пенсійного фонду у Київській області».

В іншій частині рішення залишено без змін.

Представник позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача щодо надання інформації про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №160/34763/24.

Ллистом від 28.10.2025 № 0400-010307-8/203901 повідомлено, що з 16.09.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із положеннями статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі №800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Як вбачається з резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11.10.2024 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В свою чергу, на виконання вищезазначеного судового рішення відповідачем 16.09.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Враховуючи те, що судовим рішення відповідача було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11.10.2024 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду та в свою чергу, відповідачем 16.09.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що у спірних відносинах відсутній факт ухилення відповідача від виконання судового рішення у справі №160/34763/24, як наслідок відсутні і правові підстави для застосування заходу судового контролю передбаченого статтею 382 КАС України.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі №160/34763/24 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва