Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 02 серпня 2026 р.
Справа: №357/1505/26
Суддя: Желепа Оксана Василівна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року місто Київ
Справа № 357/1505/26
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12266/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О. В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2026 року (ухвалено у складі судді Бебешко М.М.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
30 січня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду із цим позовом, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2745466 від 05.08.2020 в розмірі 49 200 грн, з яких 15 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 34 200 грн - заборгованість за процентами.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що первісний кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів за договором від 05.08.2020, тоді як відповідач належним чином не виконав обов`язку з їх повернення та сплати процентів.
Право вимоги за договором перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги від 26.02.2021.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 27 квітня 2026 року позов задовольнив частково та вирішив стягнути з ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2745466 від 05.08.2020 в розмірі 20 985 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 135,51 грн та за надання правничої допомоги в розмірі 3 412 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано так:
- кредитний договір на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора М505632 та наданням персональних даних відповідача. Указаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету;
- правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, позивач не скористався. Доказів того, що споживач звернувся до ТОВ «Авентус Україна» з ініціативою про продовження строку дії кредитного договору сторона позивача не надала. За таких обставин ТОВ «Авентус Україна» не обґрунтовано продовжено строк дії кредитного договору та безпідставно нараховано відсотки поза межами дії такого договору;
- відповідно до додатку № 1 до кредитного договору, який погоджено сторонами під час його укладення та який, в свою чергу, є невід`ємною частиною кредитного договору, загальна вартість кредиту визначена в сумі 20 985 грн, з яких 15 000 становить грн сума кредиту та 5 985 грн становить сума процентів;
- відповідач, отримавши обумовлену у кредитному договорі суму, належним чином не виконала взяті на себе кредитні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується письмовими доказами та підлягає стягненню з позичальника на користь позивача в сумі 20 985 грн, з яких 15 000 грн становить сума кредиту та 5 985 грн становить сума процентів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із таким рішення в частині незадоволених позовних вимог, представник позивача - Усенко М.І. 20 травня 2026 року через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі..
На обґрунтування апеляційного скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності окремого звернення відповідачки із заявою про продовження строку дії кредитного договору, оскільки не врахував, що нарахування процентів у межах періоду прострочення було прямо передбачене умовами укладеного між сторонами Договору.
Відповідно до пункту 1.5.2 договору стандартна процентна ставка у розмірі 1,90 % на день від суми кредиту застосовується не лише у межах первісного або продовженого строку кредитування, а й у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль із моменту його виникнення. Отже, нарахування процентів у період прострочення є самостійно погодженою сторонами умовою договору та не потребує пролонгації кредиту чи окремого волевиявлення споживача.
Вказує, що за період із 05 серпня до 03 вересня 2020 року включно, тобто в межах 30-денного строку кредитування, проценти нараховані за стандартною ставкою у розмірі 285 грн на день, оскільки відповідачка не виконала умов для застосування зниженої ставки. Після виникнення прострочення проценти нараховувалися за тією самою ставкою протягом 90 календарних днів - із 05 вересня до 03 грудня 2020 року включно. Починаючи з 04 грудня 2020 року проценти не нараховувалися.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі разом із апеляційною скаргою доставлені до електронного кабінету в ЄСІТС 22 травня 2026 року (а. с. 72-73).
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд першої інстанції вважав установленим, що 05.08.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_4 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2745466, за умовами якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Згідно з п. 1.3 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 15 000 грн, строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 цього Договору.
Згідно з п. 1.5.1 договору Знижена процентна ставка 1,33 % в день та застосовується у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
Згідно з п. 1.5.2 стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується в межах строку кредиту надання кредиту, вказаного в п 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.1-4.6 Договору; у межах періоду прострочення але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Згідно з п. 1.7.1 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за зниженою ставкою 486,78 % річних та за стандартною ставкою 695,40 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом за зниженою процентною ставкою 20 985 грн, за стандартною процентною ставкою 23 550 грн.
Згідно з п. 4.1 Договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження в порядку, визначеному п.п.4.-2-4.5 договору. Споживач у випадку, якщо заборгованість за кредитом перевищує 400 грн може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.3 договору (п.4.2 договору).
Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 2745466 від 05.08.2020 загальна вартість кредиту становить 20 985 грн.
Споживача було ідентифіковано одноразовим ідентифікатором М505632, який було відправлено на номер мобільного телефону НОМЕР_1 05.08.2020 о 16.53.54.
05.08.2020 ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» переказано суму грошових коштів 15 000 грн на рахунок № НОМЕР_2 .
26.02.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу № ККАУ - 26022021, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступає ТОВ ФК «Кредит Капітал» право грошової вимоги, в тому числі до ОСОБА_4 за договором 2745466 від 05.08.2020 на загальну суму 49 200 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Авентус Україна» становить 49 200 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту на суму 15 000 грн та заборгованості за процентами на суму 34 200 грн.
Позиція суду апеляційної інстанції
Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині розміру заборгованості за процентами та розподілу судових витрат.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ціна позову у цій справі становить 49 200 грн, що є меншим за тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2026 рік, тому справа переглядається у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру процентів указаним вимогам повною мірою не відповідає з огляду на таке.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частина перша статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною першою статті 1049 та частиною першою статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, встановлені договором, і сплатити проценти на погоджених сторонами умовах.
За приписами статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а електронний правочин, підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється до правочину, вчиненого у письмовій формі.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом акцепту пропозиції, зокрема з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, та з моменту його укладення породжує для сторін передбачені ним права й обов`язки.
Суд першої інстанції правильно встановив факт укладення кредитного договору, одержання відповідачкою 15 000 грн, невиконання нею обов`язку з повернення кредиту та перехід права вимоги до позивача. Ці висновки учасниками справи не оскаржуються.
Водночас, визначаючи розмір процентів, суд першої інстанції не врахував системний зміст пунктів 1.5.1, 1.5.2, 1.8, 1.9 та 3.1 кредитного договору.
Так, відповідно до пункту 1.5 Договору тип процентної ставки є фіксованим. Знижена ставка 1,33 % на день є індивідуальною знижкою від стандартної ставки та застосовується лише за умови повного погашення кредитної заборгованості у визначений договором строк або протягом наступних трьох календарних днів.
Натомість пункт 1.5.2 договору прямо передбачає застосування стандартної процентної ставки 1,90 % на день у трьох самостійних випадках: 1) у межах визначеного договором строку користування кредитом, якщо споживач не виконав умови для застосування зниженої ставки; 2) у межах нового строку в разі погодженого сторонами продовження користування кредитом; 3) у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль із моменту його виникнення.
Граматичний і змістовий зв`язок наведених положень свідчить, що нарахування процентів у межах періоду прострочення є окремою, безпосередньо погодженою сторонами умовою договору. Воно не є різновидом пролонгації та не залежить від дотримання процедури продовження строку користування кредитом, установленої розділом 4 договору.
Такий висновок узгоджується з пунктом 3.1 договору, за яким проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитними коштами, але не більше 90 календарних днів поспіль із моменту виникнення прострочення. Отже, сторони заздалегідь визначили як розмір процентної ставки, так і чітку граничну тривалість її застосування.
Крім того, у паспорті споживчого кредиту, наданому відповідачці до укладення договору, окремо зазначено стандартну процентну ставку 1,90 % на день і її застосування в разі неповернення кредиту, а тому відповідна умова була доведена до відома споживачки до укладення правочину.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка оспорювала пункт 1.5.2 договору, а отримавши кредитні кошти, вона прийняла зобов`язання виконувати погоджені умови договору в повному обсязі.
Додаток № 1 до договору, у якому загальну вартість кредиту визначено в розмірі 20 985 грн, складено виходячи з припущення про належне та своєчасне виконання споживачкою зобов`язань і застосування зниженої ставки 1,33 % на день. Цей документ не змінює та не обмежує прямо передбачений договором порядок застосування стандартної ставки в разі невиконання умов для отримання знижки та в межах погодженого 90-денного періоду прострочення.
Оскільки відповідачка кредит не повернула, умови для застосування індивідуальної знижки не настали, а тому застосування стандартної ставки 1,90 % не є її одностороннім збільшенням кредитодавцем і не становить штрафу чи пені, оскільки є погодженою сторонами платою за фактичне користування кредитними коштами, розмір і порядок нарахування якої були визначені під час укладення договору та залишалися незмінними.
Суд першої інстанції помилково пов`язав можливість нарахування процентів у період прострочення з ініціюванням споживачкою продовження строку користування кредитом.
За стандартною ставкою проценти за перші 30 календарних днів користування кредитом становлять 8 550 грн (15 000 грн * 1,90 % * 30 днів).
Після невиконання відповідачкою обов`язку з повернення кредиту передбачений пунктами 1.5.2 та 3.1 договору порядок нарахування процентів застосувався автоматично в межах погодженого сторонами 90-денного періоду. За цей період проценти становлять 25 650 грн (15 000 грн * 1,90 % * 90 днів).
Отже, загальна сума процентів дорівнює 34 200 грн, а загальна заборгованість за договором - 49 200 грн, з яких 15 000 грн - основний борг та 34 200 грн - проценти. Наданий позивачем розрахунок узгоджується з умовами договору, є арифметично правильним і відповідачкою не спростований.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково й ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини укладення та виконання кредитного договору, однак неправильно витлумачив його умови щодо застосування стандартної процентної ставки, безпідставно обмеживши розмір процентів сумою, розрахованою за пільговою ставкою, та не врахувавши окремо погоджений сторонами порядок нарахування процентів протягом 90 календарних днів із моменту виникнення прострочення.
Тому апеляційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду першої інстанції - змінити, збільшивши загальний розмір стягнутої кредитної заборгованості з 20 985 грн до 49 200 грн, з яких 15 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 34 200 грн - заборгованість за процентами.
Судові витрати
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами частин першої та другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір та інші судові витрати покладаються на відповідача.
Оскільки за результатами апеляційного перегляду позов задоволено в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в повному розмірі 2 662,40 грн.
Позивач також заявив про відшкодування 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
На підтвердження цих витрат подано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт № 50 наданих послуг від 26 січня 2026 року на суму 8 000 грн, детальний опис послуг від 26 січня 2026 року загальною тривалістю 6 год 30 хв та ордер адвоката.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається відповідно до умов договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і їх вартості.
Відповідачка клопотання про зменшення витрат не подавала та їх неспівмірності не доводила. Враховуючи повне задоволення позову, підтвердження заявлених витрат і відсутність обґрунтованих заперечень щодо їх розміру, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги з відповідачки на користь позивача також підлягає стягненню 3 993,60 грн судового збору, сплаченого за її подання.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 137, 141, 367, 374, 376, 381-383, 389 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», подану представником - адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем, - задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2026 року - змінити.
Збільшити розмір заборгованості, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 2745466 від 05 серпня 2020 року, з 20 985 грн до 49 200 грн, з яких 15 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 34 200 грн - заборгованість за процентами.
Збільшити розмір судового збору за подання позовної заяви, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», з 1 135,51 грн до 2 662,40 грн.
Збільшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», з 3 412 грн до 8 000 грн.
В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2026 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3 993,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною третьою статті 389 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, 4-й поверх.
Відповідачка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua