Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №357/421/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 357/421/26Головуючий у І інстанції Шовкопляс О. П.

Провадження № 33/824/2824/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою, 20.12.2025 о 08 год. 37 хв. рухаючись за адресою: Київська область, м. Біла Церква, по вул. Олександрійська 2А, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом марки Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, а справу розглянуто без повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

Зазначає, що відмови водія від проходження медичного огляду ні до складення направлення, ні після складення направлення на проходження огляду не було, водій не виказував, як зазначено в рапорті свою категоричність щодо не проходження огляду. Більше того, на відео зафіксовано, що водій погоджується проїхати до медичного закладу, заявляє про це поліцейському, однак останній в цьому відмовляє , мотивуючи тим, що протокол вже складено.

Також звертає увагу, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному центрі ТОВ «МЛ «Діла», та згідно отриманих результатів, наркотичних речовин у нього не виявлено.

Окрім того, зазначає, що викладені в акті огляду, направленні на огляд, рапорті, протоколі ознаки водія щодо перебування в стані наркотичного сп`яніння не підтвердженні жодним доказом з боку працівників поліції, та спростовані стороною захисту, а тому направлення водія на огляд без явних ознак наркотичного сп`яніння є безпідставним.

Вказує, що відсутність пропозиції поліцейського пройти огляд водієві на місці зупинки транспортного засобу на стан наркотичного сп`яніння згідно вимог ст. 266 КУпАП вважається порушенням вимог цієї статті, а отже такий огляд є недійсним.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння за обставин, викладених у постанові, підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, що містяться у матеріалах справи.

Суддя надав належну правову оцінку доказам у їх сукупності та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у відмові від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків судді не спростовують.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідала обстановці, та виражене тремтіння пальців рук, про що останньому було повідомлено. У зв`язку із цим працівники поліції запропонували йому пройти медичний огляд у найближчому закладі охорони здоров`я, уповноваженому на проведення такого огляду. З того ж відео вбачається, як ОСОБА_1 неодноразово відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського у зв`язку з побоюванням, що його привезуть до місцевого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Посилання апеляційної скарги на те, що після складення протоколу водій та його дружина просили надати направлення для проходження огляду, не спростовують факту вже допущеної відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку та не можуть бути підставою для закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю події чи скалу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про виявлення поліцейським у ОСОБА_1 надуманих ознак наркотичного сп`янінняне є переконливими.

Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оцінка наявності у водія ознак сп`яніння здійснюється лише поліцейським.

До повноважень інших осіб перевірка наявності ознак наркотичного сп`яніння у водіїв на місці зупинки транспортного засобу законодавством не віднесено.

Таким чином, поліцейський , визначаючи наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння , діяв у межах наданих йому повноважень.

Посилання захисника на те, що працівники поліції повинні були запропонувати пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, є помилковими.

Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції, огляд водіїв на стан наркотичного сп`яніння проводиться виключно у закладі охорони здоров`я.

Процедури проведення такого огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу законодавством не передбачено.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо результатів самостійного медичного обстеження, проведеного ОСОБА_1 у ТОВ «МЛ "ДІЛА"».

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП у даному випадку настала не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а за відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку.

Самостійне проходження особою лабораторного дослідження після оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не може спростувати факту не виконання ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР, за яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Одночасне складання протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду водія та направлення до медичного закладу не свідчить про порушення будь-яких прав та інтересів ОСОБА_2 та не спростовує факту свідомого порушення останнім обов`язку виконати вимогу поліцейського про проходження медичного огляду.

Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 із дотриманням вимог ст. 33 КУпАП.

Порушень норм процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни постанови судді, під час апеляційного розгляду не встановлено.

За таких обставин постанова судді є законною, обґрунтованою та підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль