Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №760/16179/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/11188/2026

справа №760/16179/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Мусієнко Ольгою Вікторівною, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Букіної О.М., повне рішення складено 31 березня 2026 року,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зміну розміру та способу стягнення аліментів.

В обґрунтування позову вказує, що 11 червня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.

За час перебування у шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року у справі №760/18754/22 шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року з позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 грудня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року розмір аліментів зменшено до частини з усіх видів заробітку (доходу) позивача.

Зазначає, що після рішення суду про стягнення аліментів, позивач із ОСОБА_4 зареєстрував шлюб, від якого народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що дружина позивача на теперішній час не працює у зв`язку із перебуванням у відпустці по догляду за дитиною, відповідно повне забезпечення сім`ї покладається на позивача.

Також вказує, що матеріальний стан позивача суттєво змінився, тому сплата аліментів у присудженому розмірі ставить його у тяжке матеріальне становище.

Звертає увагу, що мінімальний гарантований розмір аліментів з 01 січня 2025 року становить 1 598,00 гривень. Разом з цим, частина усіх доходів ОСОБА_1 становить 13 033,25 гривень, що у 8 разів перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей від 6 до 18 років.

Вказує, що відповідачка офіційно працевлаштована, заробляє достатньо коштів, щоб частково утримувати дитину. Сама дитина не має проблем зі здоров`ям та розвитком, відвідує державну школу та не потребує додаткових витрат.

Уважає, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000,00 гривень буде більш ніж достатньо для забезпечення необхідного рівня життя, всебічного розвитку та навчання ОСОБА_3 .

Мотивуючи наведеним, просить змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , згідно постанови Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 8 000,00 гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що позивач не довів наявності передбачених законом підстав для зменшення розміру аліментів. Зокрема, він не надав належних і допустимих доказів того, що після ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року його матеріальне становище істотно погіршилося або змінився стан здоров`я. Надані документи про одруження, народження другої дитини та перебування дружини у відпустці по догляду за дитиною самі по собі не підтверджують погіршення майнового стану.

Суд врахував, що позивач є працездатною особою, працевлаштований, проте не довів погіршення стану здоров`я чи зменшення доходів, чим не підтвердив неможливість сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Зазначає, що судом неправильно застосовано положення статті 192 СК України.

Суд першої інстанції безпідставно ототожнив поняття "зміна сімейного стану" та "погіршення матеріального становища", зробивши висновок про відсутність підстав для зміни аліментів лише через недоведеність погіршення матеріального стану. Такий підхід суперечить частини 1 статті 192 СК України, яка передбачає декілька самостійних підстав для зміни розміру аліментів, зокрема зміну матеріального або сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я та інші випадки, встановлені законом.

Вказує, що оскаржуване рішення порушує принцип рівності прав дітей, гарантований статтею 52 Конституції України та статтею 141 СК України.

Суд не врахував, що перша дитина забезпечується коштом обох працездатних батьків, отримуючи близько 13 000 грн аліментів від батька та матеріальне забезпечення від матері, тоді як друга дитина фактично утримується лише за рахунок коштів, що залишаються після сплати аліментів, оскільки її мати перебуває у відпустці по догляду за дитиною та відповідно до статті 84 СК України має право на утримання від чоловіка.

Суд також не врахував вимоги пункту 3 частини 1 статті 182 СК України щодо наявності на утриманні платника іншої малолітньої дитини та непрацездатної дружини.

Вказує, що відмова у задоволенні позову ставить другу дитину у гірше матеріальне становище, що суперечить принципу рівності дітей. Запропонована позивачем тверда грошова сума 8 000 грн перевищує мінімально рекомендований законом розмір аліментів, забезпечує належне утримання першої дитини та водночас дозволяє позивачу належним чином виконувати обов`язок щодо утримання другої дитини і дружини. Закон не вимагає доведення неможливості сплачувати аліменти, а лише доведення передбачених законом підстав для зміни їх розміру чи способу стягнення.

В обґрунтування доводів про порушення норм процесуального права вказує, що у рішенні відсутня мотивована оцінка основних доводів позивача та поданих ним доказів, зокрема свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження другої дитини та документів щодо перебування дружини у відпустці по догляду за дитиною. Суд фактично проігнорував ключову обставину зміни сімейного стану.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 червня 2024 року у справі №686/22677/23, від 14 грудня 2022 року у справі №727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі №682/2454/22, у яких наголошено, що народження другої дитини саме по собі є юридичним фактом зміни сімейного стану та самостійною підставою для перегляду розміру аліментів незалежно від доведеності погіршення матеріального становища. Вказує, що суд першої інстанції цю правову позицію не врахував і взагалі не надав оцінки факту народження другої дитини.

Мотивуючи наведеним, просить рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.

5. Позиція учасників справи.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки не повідомляла.

Від адвоката Мусієнко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи за відсутності скаржника та його представниці. Вказала, що вимоги апеляційної скарги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

З матеріалів справи установлено, що 11 червня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області зареєстровано шлюб, що підтверджується даними актового запису про шлюб (а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилась ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с. 19).

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 05 травня 2023 року шлюб між сторонами розірвано.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року змінено, зменшено розмір аліментів з 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно до частки заробітку (доходу) щомісячно (а.с. 13-16).

Відповідно до даних свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 убачається, що 30 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на " ОСОБА_4 " (а.с. 20).

Відповідно до даних свідоцтва про народження НОМЕР_3 убачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 21).

Відповідно до даних витягу з електронного реєстру листків непрацездатності №3773 7277 1509 5722 убачається, що ОСОБА_4 з 27 лютого 2025 року по 02 липня 2025 року перебувала на лікарняному у зв`язку із вагітністю та пологами (а.с. 22-23).

З даних наказу №4-К від 22 травня 2025 року, виданого ФОП ОСОБА_9 , убачається, що у зв`язку із пологами та доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у період з 03 липня 2025 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 надано відпустку (а.с. 24).

З даних довідки №45 про доходи ОСОБА_1 , виданої 21 травня 2025 року військовою частиною НОМЕР_4 , убачається, що за період з грудня 2024 року по травень 2025 року загальна сума доходу позивача за винятком податків склала 417 314,52 гривень (а.с. 25).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку (частина 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2, 3 статі 150, статті 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; утримувати дитину до повноліття.

Згідно з частинами 1-3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз статті 192 СК України дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748 св 23), від 19 червня 2024 року у справі №686/22677/23.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У справі, що переглядається колегією суддів, установлено, що після прийняття постанови Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року, якою визначено розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , у позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася друга донька ОСОБА_3 .

Таким чином, народження другої дитини об`єктивно вплинуло на сімейний стан позивача та зумовило необхідність перерозподілу його доходів між двома дітьми з урахуванням принципу рівності прав дітей та балансу інтересів усіх учасників сімейних правовідносин. Зазначена зміна сімейного стану є самостійною та достатньою підставою для перегляду раніше встановленого розміру аліментів у розумінні частини першої статті 192 СК України.

Як убачається з матеріалів справи, після визначення розміру аліментів постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року позивач набув обов`язку утримувати ще одну малолітню дитину, а також дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Наведені обставини підтверджуються належними та допустимими доказами і відповідачкою не спростовані.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки факту народження другої дитини та перебування дружини позивача у відпустці по догляду за дитиною, є обґрунтованими.

Ураховуючи наведені вище норми права та установлені фактичні обставини у справі, колегія суддів погоджується із доводами скаржника щодо неправильного застосування статті 192 СК України.

Водночас колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для визначення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 грн щомісячно.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, законодавець пов`язує можливість зміни способу стягнення аліментів із зверненням до суду саме одержувача аліментів, тоді як платник аліментів має право звернутися з вимогою про зміну їх розміру відповідно до статті 192 СК України.

Оскільки у даній справі із вимогою про зміну способу стягнення аліментів звернувся платник аліментів, а не їх одержувач, заявлена вимога про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не ґрунтується на положеннях статті 181 СК України та задоволенню не підлягає.

З урахуванням установлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, про наявність підстав зміни розміру аліментів.

Визначаючи розмір аліментів, суд апеляційної інстанції виходить із необхідності забезпечення справедливого балансу між інтересами обох дітей позивача.

Колегія суддів враховує, що позивач є працездатною особою, має стабільний дохід, доказів істотного погіршення його матеріального стану матеріали справи не містять, а тому підстав для істотного зменшення розміру аліментів.

Разом із тим, залишення розміру аліментів на рівні однієї четвертої частини усіх видів доходу без урахування народження другої дитини також не відповідало б вимогам статті 182 СК України щодо врахування наявності у платника інших дітей.

За таких обставин колегія суддів уважає, що належним способом захисту порушеного права буде зменшення визначеного постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року розміру аліментів із 1/4 до 1/6 усіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Такий розмір аліментів, на переконання колегії суддів, забезпечує дотримання балансу між інтересами малолітньої ОСОБА_3 , яка продовжує отримувати належне матеріальне забезпечення, та інтересами другої малолітньої дитини позивача, щодо якої він має аналогічний обов`язок із утримання.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мусієнко Ольгою Вікторівною, задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно постанови Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року (справа №760/30024/23) з 1/4 частини до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова