Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №757/37283/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№33/824/4015/2026

П О С Т А Н О В А

03 серпня 2026 року місто Київ

справа № 757/37283/25-п

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , за ч.5 ст.126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 17 липня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року.

В обґрунтування посилався на те, що копію оскаржуваної постанови він отримав 10 липня 2026 року.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною.

Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п.27 від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена Печерським районним судом міста Києва 29 вересня 2025 року.

Оскільки оскаржувана постанова судді була винесена 29 вересня 2025 року, а тому відповідно до приписів ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження вказаної постанови закінчився 09 жовтня 2025 року.

Однак з апеляційною скаргою на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся 17 липня 2026 року, тобто з пропуском встановленого ст.294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження.

На обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказував на те, що оскаржувану постанову він отримав 10 липня 2016 року, що підтверджується заявою.

Вказані ОСОБА_1 обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року суд апеляційної інстанції відхиляє, виходячи з наступного.

Як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні під час постановлення вказаної постанови.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова була надіслана судом до реєстру 02 жовтня 2025 року, зареєстрована: 03 жовтня 2025 року, забезпечено надання загального доступу: 07 жовтня 2025 року.

Згідно заяви про видачу належним чином завіреної копії постанови у справі №757/37283/25-п вбачається, що ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови 29 червня 2026 року (а.с.15).

З апеляційної скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 17 липня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 10 липня 2026 року суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з матеріалів справи 10 липня 2026 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи про що свідчить його зава (а.с.16), а копію постанови від 29 вересня 2025 року останній отримав 29 червня 2026 року (а.с.15).

При цьому Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Будь-яких інших доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року апелянтом надано не було, а тому наведені апелянтом причини для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Враховуючи вищезазначене, визначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими та неповажними, оскільки апелянтом не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, а тому в поновленні строку на оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст.294 КУпАП повернути апелянту.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126КУпАП.

Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Борисова О.В.